Тема 3. Маржиналізм і формування неокласичного напряму економічної думки

Виникнення маржиналізму. Передвісники маржиналізму: Й. фон Тюнен, Г. Госсен, Ж. Дюпюї, А. Курно. Зміст і значення маржинальної революції. Принципові відмінності методології маржиналізму від класичної школи. Етапи маржиналістської революції – суб’єктивний і неокласичний. Відмінності методології на цих етапах. Розділення школи маржиналізму на три напрями – австрійський, математичний і неокласичний. Сучасне значення маржиналізму і неокласичної економічної теорії.

Австрійська школа граничної корисності і започаткування суб’єктивної школи політекономії. Економічні погляди К. Менгера та його учнів Ф. Візера і О. Бем-Баверка. Психологізація та суб’єктивізм економічного аналізу. Метод індивідуального господарства - «господарства Робінзона». Цінність і корисність. Теорія граничної корисності. Теорія благ. Блага першого та вищого порядків. Концепція комплементарності благ.

Математичний напрям: становлення і розвиток. Застосування В. Джевонсом математичного апарату в економічному аналізі. Модель загальної рівноваги Л.Вальраса, її значення для макроекономічного моделювання.

Кембриджська школа маржиналізму. А. Маршалл і основи неокласичного аналізу. Значення його праці “Принципи економікс”. Поява нової назви економічної науки. Методологічні принципи маршалліанської теорії. Теорія ціноутворення: корисність і попит, витрати і пропозиція. “Хрест А. Маршалла”. Частково рівноважний аналіз і мікроекономічний підхід А. Маршалла. Поняття рівноважної ціни. Введення «споживчого надлишку» та його значення для розвитку теорії суспільного добробуту. Еластичність попиту, вивчення її чинників. Врахування фактора часу. Розробки А.Маршалла в теорії граничних витрат. Виявлення ефекту спадної та постійної граничної віддачі. Оптимізація діяльності підприємства.

Розвиток американської школи маржиналізму. Проблеми виробництва і розподілу в працях Дж. Кларка. Теорія розподілу – головна проблема в роботах Дж.Кларка. Докази справедливості в системі суспільного розподілу. Економічна статика і економічна динаміка. Концепція граничної продуктивності факторів праці і капіталу.

В.Парето – італійський представник маржиналізму. Проблеми загальної рівноваги в роботах В.Парето. Відмова від каузального методу аналізу і перехід до функціонального. Ординалістський підхід в аналізі корисності. Використання кривих байдужості. Оптимум В.Парето. Поняття суспільної максимальної корисності. Умови досягнення суспільного оптимуму, роль конкуренції і державного регулювання. Вплив лозаннської школи на подальший розвиток економіко-математичного моделювання.

Тема 4. Виникнення і розвиток теорії інституціоналізму

Американський інституціоналізм 20-х рр. ХХ ст.: умови виникнення і загальна характеристика. Особливості терміну «інститут». Методологічні засади інституціоналізму. Теоретичний виклик економічній ортодоксії. Критика «економічної людини», методів економічного моделювання, моделі рівноважної економіки. Етапи розвитку інституціоналізму. Ранній інституціоналізм.

Соціально-психологічний напрям Т. Веблена. Еволюційний підхід до трактування економічних процесів. Застосування теорії еволюції Ч.Дарвіна в теорії Т.Веблена. Роль «інстинктів» у розвитку суспільства. Характеристика класів індустрії і бізнесу. Показникова поведінка бізнесу. Ефект Веблена. Дихотомія індустрії і бізнесу. Технологічний детермінізм. Реформування капіталізму через загальний страйк інженерів.

Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Комонса. Вирішальна роль права в економічній діяльності. Теорія угод (транзакцій). Розуміння Дж.Комонсом вартості. Стадії розвитку капіталізму. Фінансовий і адміністративний капіталізм. Ідея мирного врегулювання трудових конфліктів. Роль держави і колективних інститутів.

Емпіричний (кон’юнктурно-статистичний) інституціоналізм У.Мітчелла. Вивчення впливу неекономічних факторів на економічну поведінку. Розробки в теорії циклічних коливань. Практична спрямованість теоретичної доктрини на активне державне втручання. “Гарвардський барометр” і прогнози У.Мітчелла.

Післявоєнний соціально-інституціональний напрям американського інституціоналізму. Його відмінності від інституціоналізму 30-х рр. Дж. Гелбрейт як автор технократичної концепції. Технологічний детермінізм Дж.Гелбрейта. Розділення економічної системи на ринкову та планувальну частини. Визначення крупної (зрілої) корпорації. Поняття техноструктури: склад, функції, цілі. Суть управлінської революції та її наслідки. Нове індустріальне суспільство. Обґрунтування державного регулювання в контексті суперечності між ринковою та планувальною частинами суспільства.