ПРИРОДНІ ЗАПОВІТНИКИ УКРАЇНИ.
Кримський природний заповідник.
Карадазький природний заповідник
Підготувала
учениця 11-А класу
Дашавської СЗОШ І-ІІІ ступенів
Ониськів Вікторія
2014 рік
Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.
Перелік природних заповідників
Назва |
Рік створення |
Площа, га |
Область |
Природний заповідник «Горгани» |
1996 |
5344,2 |
Івано-Франківська область |
Дніпровсько-Орільский природний заповідник |
1990 |
3766,2 |
Дніпропетровська область |
Древлянський природний заповідник |
2009 |
30872,8 |
Житомирська область |
Природний заповідник «Єланецький степ» |
1996 |
1675,7 |
Миколаївська область |
Казантипський природний заповідник |
1998 |
450,1 |
Автономна Республіка Крим |
Канівський природний заповідник |
1923 |
2027 |
Черкаська область |
Карадазький природний заповідник |
1979 |
2872 |
Автономна Республіка Крим |
Кримський природний заповідник |
1923 |
44175 |
Автономна Республіка Крим |
Луганський природний заповідник |
1968 |
2122 |
Луганська область |
Природний заповідник «Медобори» |
1990 |
10521 |
Тернопільська область |
Природний заповідник «Мис Мартьян» |
1973 |
240 |
Автономна Республіка Крим |
Природний заповідник «Михайлівська цілина» |
2009 |
882,9 |
Сумська область |
Опукський природний заповідник |
1998 |
1592,3 |
Автономна Республіка Крим |
Поліський природний заповідник |
1968 |
20104 |
Житомирська область |
Природний заповідник «Розточчя» |
1984 |
2084,5 |
Львівська область |
Рівненський природний заповідник |
1999 |
42288,7 |
Рівненська область |
Черемський природний заповідник |
2001 |
2975,7 |
Волинська область |
Український степовий природний заповідник |
1961 |
3335,6 |
Донецька, Запорізька, Сумська області |
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник |
1973 |
14523 |
Автономна Республіка Крим |
Кримський природний заповідник
Кримський природний заповідник |
|
гора Чатир-Даг |
|
Розташування: |
Крим, Україна |
Найближче місто: |
Алушта |
Площа: |
44 175 га |
Заснований: |
1923 року |
Керуюча організація: |
Державне управління справами |
Кри́мський приро́дний запові́дник — природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників. У заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселенняводоплавних і водно-болотних птахів.
Історія
Історія заповідання території, що входить нині до Кримського природного заповідника, починається з організації у 1913 році в малодоступній частині гірського Криму − Центральній котловині «Заказника императорских охот» на площі 3705 га. Тут була організована єгерська служба, а на горі Великій Чучелі виділено певну площу лісу для демонстрації завезених до Криму диких тварин: оленів, дагестанських турів та безоарових козлів з Кавказу, корсиканських гірських баранів муфлонів із «Асканії-Нова», європейських зубрів із Біловезької Пущі.
У 1917 році з ініціативи Кримського товариства натуралістів та природолюбів цю територію було оголошено Національним заповідником. Проте справжнім «днем народження» заповідника можна вважати 30 липня 1923 року, коли на площі 16 350 га Декретом Ради Народних Комісарів РСФСР було створено Кримський державний заповідник. У 1925 році його площа розширюється до 23 тис. га. З цього часу розпочинається науково-дослідна робота, обладнуються метеостанція, лабораторія, музей природи, таксодермічна майстерня. У 1957 році заповідник було реорганізовано у Кримське державне заповідно-мисливське господарство, і тільки у 1991 році постановою Ради Міністрів УРСР від 29 червня № 64 цій території повернено статус заповідника.
Клімат
Середня річна температура: січня — + 4 °C, червня — + 22 °C.
Річна сума опадів: на вершинах — 1000–1100 мм, в низинах — 430–470 мм.
З агальна характеристика
До складу заповідника входять 5 лісництв та Роздольненська орнітологічна філія «Лебедині острови». Загальна площа заповідника становить 44 175 га, з яких 9 612 га — водна акваторія Каркінітської затоки Чорного моря, в тому числі острови — 52 га, що безпосередньо прилягають до орнітологічної філії «Лебедині острови». Під охороною Кримського природного заповідника перебуває Каркінітський орнітологічний заказник водно-болотних угідь загальнодержавного значення площею акваторії 24 646 га.
За схемою фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а «Лебедині острови» — до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони.
На території заповідника знаходяться вершини Чатирдаг (1527 м), Кемаль-Егерек (1529 м), Демір-Капу (1542 м) і найвища гора Криму Роман-Кош (1545 м). Гірські породи, з яких складена ця територія, належать до відкладів юрського періоду і мають вік більше 180 млн років. Вони представлені глинистими сланцями, пісковиками, вапняками та конгломератами, обкатаними уламками різних гірських порід і мінералів, зцементованих між собою глинистими розчинами. Найвищі гори складені ясно-сірими, сірими і темними щільними вапняками. У вапняках та пісковиках зустрічаються скам'янілі рештки тварин, що збереглися з юрського періоду. Наявність вапнякових порід зі значною тріщинуватістю, розчленованість рельєфу, значна кількість атмосферних опадів сприяли розвитку і розповсюдженню різноманітних форм карсту: понорів, колодязів, шахт, гротів, печер тощо.
У заповіднику налічується 300 водних джерел, найзнаменитіший з яких — Савлух-су. Витікаюча з великих глибин вода протягом всього року має постійну температуру 6-7°С. У ній міститься багато мікроелементів, особливо срібло, дякуючи чому вона у відкритому вигляді зберігає свої властивості протягом багатьох місяців.
На території заповідника були зроблені цінні археологічні знахідки, тут є більше 80 історичних і культурних пам'ятників.