2. Комутаційні поля атске

Комутаційне поле АТСКЕ - багатоланкове. Число входів і виходів у феридових і інтегральних з'єднувачах, що використовуються в АТСКЕ, кратно двом, що добре погоджуються з роботою ЕКМ. Основними комутаційними блоками, що використовуються при побудові КП АТСКЕ є блоки абонентсьских і з’єднувальних ліній (БАЛ і БЗЛ).

Блок абонентських ліній призначений для включення абонентських ліній, що мають мале питоме навантаження, тому він містить ланки концентрації, у яких число входів більше числа виходів. Кількість ланок у блоці БАЛ може бути різним у залежності від ємності і призначення АТС. У виході БАЛ включаються ШК і входи БЗЛ. Блок з’єднувальних ліній використовується для включення з’єднувальних ліній і ліній від БАЛ. БЗЛ побудований на ланках змішування навантаження, у яких число входів дорівнює числу виходів. У виходи БЗЛ крім лінійних включаються і різні службові комплекти. |Необхідне число БАЛ і БЗЛ на станції визначається розрахунком у залежності від її ємністю і величини навантаження, що надходить.

3. Принципи роботи програмних керуючих пристроїв

У квазіелектронних і електронних АТС застосовуються керуючі пристрої з програмним керуванням процесом установлення з'єднання. Керуючі пристрої з програмним керуванням виконуються з використанням елементної бази і структури електронних обчислювальних машин. Однак використовувати універсальні ЕОМ для керування роботою АТС неможливо, тому що керуючі пристрої станцій і вузлів автоматичної комутації мають ряд особливостей у порівнянні з ЕОМ. Тому для цих цілей були розроблені ЕКМ. Основними особливостями ЕКМ у порівнянні з універсальними ЕОМ є:

• робота в реальному масштабі часу;

• розмаїтість виконуваних функцій, при їхній відносній незмінності протягом усього періоду експлуатації,

• тривалий термін безперервної роботи, що вимагає спеціальних заходів, таких як резервування ЕКМ, рівнобіжна робота окремих функціональних блоків, реконфігурація структури керуючого комплексу й ін.,

• високі вимоги по надійності і стійкості програмного забезпечення, до можливих збоїв і відмовлень в апаратурі.

ЕКМ складається з центрального процесора ЦП, оперативного запам'ятовуючого пристрою (ОЗП) і постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП). Оперативний ЗП призначено для запису, збереження і зчитування інформації, необхідної в процесі встановлення з'єднання (номер абонента, номера займаних комплектів і ін.) У ПЗП зберігаються програми роботи станції і дані про включені лінії, канали і т.п.

У квазіелектронних АТС використовуються ЦКП, реалізовані на електронних елементах і електромеханічне устаткування в комутаційному полі і комплектах, тому між ними встановлюється проміжне устаткування, що дозволяє погодити сигнали по швидкодії й енергетичних рівнях. Це проміжне устаткування називають периферійним керуючими пристроями (ПУУ) Використання ПУУ дозволяє також заощадити кабель у зв'язку з тим, що число зв'язків від КП і кінцевими комплектів до ПУУ в багато разів більше, ніж від ПКП до ЕКМ.

До складу ПКП входять блоки, безпосередньо зв'язані з об'єктами комутаційного поля і включеними в нього комплектами. До них відносяться визначники стану об'єктів або пристрої сканування (СУ); розподільники сигналів (PC), пристрою керування комутаційним полем (УУКП) і пристрою керування комплектами (УУК), приведені на рис. 9.2. Скануючі пристрої сприймають зміну стану комплектів і передають інформацію про це в процесор ЦКП, розподільники сигналів по командах із процесора видають сигнали в комплекти і пристрої керування, УУКП і УУК по командах процесора включають і виключають прилади комутаційного поля й елементи комплектів.

На станціях і вузлах звичайно є кілька груп ПУУ, кожна з яких обслуговує визначену частину комутаційного устаткування і комплектів. Розходження в структурі ПУУ різних систем АТС залежать від розподілу функцій між ПУУ і ЦУУ. При розподілі функцій враховується структура КП, принцип роботи комутаційних приладів, технічні можливості і конструктивне розміщення устаткування. У залежності від способу організації роботи, ПУУ можна розділити на активну, виконуючу велику частину своїх функцій без команд із ЦУУ, і пасивні, діючі тільки по командах з ЦУУ

В АТСКЕ використовується двухмашине і багатопроцесорне централізоване програмне управління. При двухмашинному керуванні ЕКМ працюють або в режимі з мікросинхронізацією без поділу навантаження, або з поділом навантаження. У першому випадку обслуговування усіх викликів ведуть обидві ЕКМ, порівнюючи результати в контрольних точках, а керує виконавчими пристроями одна машина (робоча), інша ЕКМ є резервною. Процесор кожної ЕКМ розраховується на обслуговування усіх викликів, що надходять у ГНН У режимі поділу навантаження обидві ЕКМ теж працюють паралельно, але кожна обслуговує тільки половину викликів, що надходять. При ушкодженні однієї ЕКМ, друга обслуговує все навантаження з заздалегідь визначеним погіршенням якості. Централізоване двухмашине керування застосовується на АТСКЕ "Квант" і "Істок", і АМТСКЕ "Кварц".

. Квазіелектронна АТС Квант

Квазіелектронна АТС типу "Квант" призначена для роботи на загальнодержавних і відомчих мережах у якості установчої АТС або підстанцій, і на СТМ - у якості кінцевих, вузлових або центральних станцій. Абонентська ємність АТСКЕ "Квант" змінюється від 64 до 2048 номерів, при цьому комутаційне устаткування нарощується блоками БАЛ ємністю 64 або 128 номерів. Передбачено спарене включення абонентських ліній із взаємним зв'язком або без неї.

Абоненти АТСКЕ "Квант" підрозділяються на 16 внутрішньостанційних категорій, їм можуть бути надані до 10 додаткових видів обслуговування (ДВО) - наприклад, скорочений набір номера, постановка виклику на чекання, переадресація виклику, конференц-зв'язок і ін. Сигнали взаємодії по ЗЛ можуть передаватися як декадним кодом батарейними імпульсами, так і частотним способом з використанням будь-якого методу передачі (імпульсний човник, імпульсний пакет і безінтервальний пакет).

Устаткування "Квант"дозволяє будувати АТС із питомим навантаженням на одну абонентську лінію до 0,2 Ерл, і від 0,4 до 0,8 Ерл на ЗЛ. Якщо питоме навантаження на ЗЛ не перевищує 0,4 Ерл з’єднувальних лінії включається в одну точку комутації, інакше необхідно кожну ЗЛ включати одночасно в дві точки комутації.

Узагальнена функціональна схема АТСКЕ "Квант" показана на рис. 9.3 Станційні комплекти включають у себе: АК, ИШК, ВШК, ПДСУ -приймачі і датчики сигналів керування, куди входять приймачі набору номера (ПНН): батарейні (ПБ), двочастотні (П2) і багаточастотні (ПМ) приймачі, а також багаточастотні датчики (ДМ); КДВС - комплекти додаткових видів зв’язку, КУП - контрольні пристрої периферії і КФ -комплекти конференц-зв'язку. Лінійні комплекти можуть бути різних типів, що залежить від типу зустрічної АТС і виду ЗЛ.

У приладах станції застосовуються інтегральні схеми, транзистори, герконові реле з магнітним і електричним утриманням. У якості комутаційних приладів використовуються матричні феридові з'єднувачі, управління - централізоване. Керуючий пристрій містить дві ЕКМ, зв'язані через канал міжмашинного обміну (КМО) і пристрій узгодження (ВУС) з пультом керування (ПУ), телетайпом (Т) і фотозчитувачем (Фсч) або персональним комп'ютером. Уведення програм здійснюється з накопичувачів на магнітномудисці. Керування всіма процесами на станції здійснюється через

канали введення-виведення (КВВ). До складу ЕКМ входять центральний процесор (ЦП), блок початкового запуску системи (БНЗ) і запам'ятовуючий пристрій (ЗУ).

Станції типу "Квант" відрізняються одна від одної ємністю, побудовою комутаційної системи, числом комплектів різного типу, числом напрямків зовнішнього зв'язку, а також наявністю або відсутністю можливості транзитного зв'язку.

АТСКЕ "Квант" має чотири різновиди структурної побудови.

1

.

а) б)

Рис.9.4.Різновиди структурної побудови АТСКЕ «КВАНТ»

1.Центральні, вузлові й кінцеві АТС із великим числом напрямків зовнішнього зв'язку і ємністю більш 256 номерів виконуються за схемою 1, (рис. 9.4а) із блоками БИЛ і БВЛ (блоки вихідних і вхідних ліній). Така АТС дозволяє включити до 384 однобічних ЗЛ.

2. Кінцеві станції ємністю від 64 до 256 номерів виконуються за схемою 2 (рис. 9.46).. Тут замість блоків БИЛ і БВЛ(Рис.9 а) використаний універсальний блок БСЛ, тип якого залежить від величини питомого навантаження на одну абонентську лінію.

З. Кінцеві станції ємністю від 256 до 2048 виконуються за схемою 3 (рис. 9.4в).

У цій схемі для підвищення пропускної здатності КП використовуються перемикачі, однаковою кількістю яких кожен БЗЛ зв'язаний із всіма іншими БЗЛ повнозв’язним способом. Перемикачі необхідні для:

• забезпечення транзиту;

• підключення до вхідної лінії одного зі станційних приладів;

• організації вхідного зв'язку через чотири ланки.

в) г)

Рис. 9.4. Різновиди структурної побудови АТСКЕ «КВАНТ»

Вхідне з'єднання тут установлюється через 6 ланок, а внутрішньостанційне через чотири ланки.

Транзитні вузли для відомчих мереж виконуються за схемою 4 (рис. 9.4г), що дозволяє організувати дво- і чотирипроводові тракти, а також перехід з 2х-проводового на 4х-проводовий тракт і назад. У транзитний вузол може бути включене до 464 однобічних або 232 двосторонніх ЗЛ. Можливі будь-які комбінації двох- і однобічних ліній у межах зазначених значень. Максимально можливе число напрямків зовнішнього зв'язку - 32. Число ЗЛ в одному напрямку не може перевищувати 256 однобічних ЗЛ для вузла і 192 для АТС.