Контроль якості виконання робіт.

Для визначення глибини обробітку вирівнюють поверхню грунту, заглиблюють лінійку в спушений шар до дна борозни і визначають реальне значення глибини обробітку. Виконують 3-5 таких замірів по довжині гону й визначають середнє значення глибини обробітку. Фактичну ширину захисної зони визначають в п’яти місцях по довжині гону по всій ширині захвату культиватора шляхом заміру лінійкою. Відхилення від заданої величини допускається до 3см. Кількість пошкоджених рослин визначають шляхом підрахування рослин до і після обробітку в 3-5 місцях по діагоналі поля на ділянках довжиною 5м у всіх рядках по ширині захвату культиватора (допускається пошкодження до2%). Аналогічно перевіряють знищення бур’янів.

Практична частина роботи.

1.На оглядовому майданчику ознайомитись із конструкцією машини.

2.Запропонувати набір робочих органів для заданого варіанту та скласти схему їх розстановки.

3.Згідно із заданим варіантом і вихідними даними, приведеними в табл.1 виконати регулювання культиватора по ширині міжрядь та розстановці робочих органів на гряділі.

Зміст звіту.

1.Викласти призначення та будову даної машини.

2.Замалювати рисунок 1.1.

3.Привести послідовність налагодження культиватора для забезпечення якісної роботи за умов викладених у варіанті індивідуального завдання.

4.Привести схему розміщення робочих органів згідно варіанту.

5.Обгрунтувати вибір робочих органів, привести іх опис.

Контрольні запитання.

1.З яких міркувань вибирається ширина захисної зони?

2.З яких операцій складається підготовка культиватора до роботи?

3.Чому робоча секція культиватора має паралелограмну підвіску?

4.Чим керуються при розміщенні робочих органів по довжині секцій культиватора і ширині захвату?

Таблиця 1.1.

Варіанти для виконання індивідуальних завдань.

№ варі анту	Розмір захисної зони 2S, см.			Ширина міжряддь A, см.			Операція
	20	25	30	45	60	70	Під-жив-лення	Гли-боке рих-лення	Зни-щен-ня бур’я-нів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	+			+					+
2	+			+					+
3	+			+					+
4	+			+					+
5	+			+					+
6		+			+			+
7		+			+			+
8		+			+			+
9		+			+			+
10		+			+			+
11			+			+	+
12			+			+	+
13			+			+	+

Продовження таблиці 1.1.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
14			+			+	+
15			+			+	+
16	+				+		+
17	+				+		+
18	+				+		+
19	+				+		+
20	+				+		+
21		+		+					+
22		+		+					+
23		+		+					+
24		+		+					+
25		+		+					+
26			+			+		+
27			+			+		+
28			+			+		+
29			+			+		+
30			+			+		+

Таблиця 1.2.

Призначення та конструктивні параметри деяких робочих органів просапних культиваторів.

№	Назва та призначення.	Конструктивні параметри.	Загальний вигляд.
1	2	3	4
1	Універсальна стрільчата лапа: -знищення бур’янів -рихлення грунту.	а) ширина захвату, мм: В1=220 В2=270 В3=330 В4=380 б) кут розхилу: 21=600 22=650 в) кут кришіння 1=12…150 2=15…250 3=25…450

Продовження таблиці 1.2.

1	2	3	4
2	Одностороння плоскорізна лапа.	Ширина захвату, мм: B=85,120,150, 165,250.
3	Долотоподібна лапа.	а) ширина захвату B мм: б) висота, мм: H=330;360;440
4	Підживлюючий долотоподібний ніж.	а) ширина захвату B=20 мм. б) висота H= 380 мм.

Лабораторна робота № 2.

Тема: Загальна будова , принцип роботи та регулювання

малооб’ємного обприскувача ОП – 2000 – 2 – 01.

Мета роботи: вивчити загальну будову, технологічний процес роботи обприскувача ОП – 2000 – 2 - 01 та налагодження його на заданий режим роботи .

Обладнання: обприскувач ОП – 2000 – 2 – 01.

Загальні відомості.

Різноманітність грунтово-кліматичних умов при вирощуванні сільськогосподарських культур, наявність різних видів шкідників, хвороб і бур’янів викликали необхідність створення декількох типів обприскувачів, які класифікуються слідуючим чином:

• по технологічному способу обприскування – для суцільного та локального обробітку;

• по способу нанесення розпиленого препарату на об’єкт , що обробляється – штангові та дистанційні (вентиляторні);

• по способу агрегатування – тракторні причіпні , тракторні монтуємі (начіпні), самохідні, авіаційні, візкові, ранцеві ручні;

• по способу розпилення робочої рідини – гідравлічні, пневматичні;

• за призначенням – універсальні і спеціальні;

• по витратах робочої рідини – ультрамалооб’ємні, малооб’ємні та повнооб’ємні (звичайні).

Обприскування є основним способом використання хімічних засобів захисту рослин. При приготуванні робочої рідини препарати розчиняють водою. Такі робочі рідини використовують при малооб’ємному та повнооб’ємному обприскуванні. При ультрамалооб’ємному обприскуванні використовують готові заводські препарати.

Найбільш широкого використання набуло суцільне обприскування, яке здійснюється штанговим та дистанційним способами.

При штанговому обприскуванні розпилена рідина наноситься безпосередньо на об’єкт, що обприскується за допомогою розпилювачів , монтуємих на штанзі.

При дистанційному (вентиляторному) вона диспергується розпилювачами і в вигляді дрібних крапель переноситься повітряним струмененм на об’єкт , що обробляється.

Витрати робочої рідини під час обприскування складають: при ультрамалооб’ємному – до 5 л/га; при малооб’ємному , що здійснюється на польових культурах наземними дистанційними обприскувачами – 10-50 л/га , штанговим наземним – 76-100 л/га , в багаторічних насадженнях – 100-150 л/га; при повнооб’ємному (звичайному) на польових культурах більше 100 л/га , на багаторічних насадженнях – більше 500 л/га.

Відхилення фактичних витрат робочої рідини на робочому режимі не повинно перевищувати 10%.