
- •Мета і завдання курсової роботи
- •1.1 Стрес, його сутність та види
- •1.2 Причини виникнення стресів та динамка розвитку внутрішнього напруження під час стресу
- •1.3 Умови запобігання стресам
- •Прийоми виходу із стресових ситуацій та їх нейтралізація
- •1. Потрібно вчитися правильно розпоряджатися своїм часом.
- •2. Потрібно змусити стрес працювати на вас:
- •3. Потрібно лікуватися від трудоголізму.
- •4. Поведінка в кризових ситуаціях.
- •Розділ іі Організація роботи пожежно-рятувальних підрозділів міста
- •2.1 Застосування методу сітьового планування в практичній діяльності підрозділу
- •Завдання № 1
- •2.2 Визначення необхідної кількості дпрч в місті Завдання № 2
- •Аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів.
- •2. Визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів.
- •Визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних частин та місць їх розташування.
- •Наявність аварійно-рятувальної техніки в оперативно-рятувальних підрозділах:
- •Висновок
2.2 Визначення необхідної кількості дпрч в місті Завдання № 2
Аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів.
Під час досліджень залежності кількості від характеристики міста встановлено, що головним фактором, який впливає на кількість викликів, є чисельність населення міста:
де Q – чисельність населення міста (тис. чол.);
K – коефіцієнт пропорційності (кількість виїздів/тис. чол.)
Коефіцієнт K є
функцією часу
і може також служити надійною ознакою
при прогнозуванні.
Кількість викликів підрозділів та чисельність населення за останні десять років в місті складають по рокам:
За формулою
визначаємо коефіцієнт пропорційності
К по рокам:
Рік |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
Коефіцієнт пропорційності |
1,39 |
2,77 |
1,87 |
2,7 |
3,66 |
4,9 |
5,77 |
5,22 |
6,28 |
5,92 |
Зміна коефіцієнта K пов’язана з ростом загального економічного потенціалу міста та, передусім, із збільшенням енергонасиченості середовища, в якому мешкає людина.
|
|
|
|
1 |
1 |
1,39 |
1,39 |
2 |
4 |
2,77 |
5,54 |
3 |
9 |
1,87 |
5,61 |
4 |
16 |
2,7 |
10,8 |
5 |
25 |
3,66 |
18,3 |
6 |
36 |
4,9 |
29,4 |
7 |
49 |
5,77 |
40,39 |
8 |
64 |
5,22 |
41,76 |
9 |
81 |
6,28 |
56,52 |
10 |
100 |
5,92 |
59,2 |
|
|
|
|
Визначаємо коефіцієнти підставляючи значення:
Визначаємо орієнтоване значення коефіцієнта на прогнозований період протяжністю 5 років :
Визначаємо кількість викликів підрозділів, що очікується, на прогнозований період :
Таким чином, через 5 років в місті слід очікувати приблизно 3328 викликів пожежної охорони.
(Графік виконано на міліметровому папері. Додаток 1)
2. Визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів.
Згідно до ДБН 360–92* «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» таблиця 6.1, потрібна кількість основних аварійно-рятувальних автомобілів для міста визначається в залежності від чисельності населення міста:
Згідно табл. 3 ДБН 360–92* кількість спеціальних пожежних автомобілів:
Визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних частин та місць їх розташування.
Кількість пожежно-рятувальних частин також визначається за нормативним документом ДБН 360–92* з розрахунку радіусу обслуговування для кожної пожежно-рятувальної частини – 3 км. Якщо врахувати зменшення середньої швидкості аварійно-рятувальних автомобілів в місті, складне планування вулиць, пожежно-рятувальні підрозділи будуть не завжди прибувати своєчасно до місця виклику, що звичайно не допустимо. Тому при визначенні кількості пожежно-рятувальних частин доцільно виходити з середнього часу прямування підрозділу до місця виклику, який потрібно прийняти не більше, ніж 6 хвилин.
В залежності від середнього часу руху пожежно-рятувальних підрозділів для визначення орієнтовної кількості депо для міста використовують формулу:
де:
– площа міста, км2;
– середній по
місту коефіцієнт непрямолінійності
руху;
–
середня швидкість
руху автомобілів по місту (км/год.);
– середній час
прямування автомобілів по викликам
(год.);
– коефіцієнт, який
враховує конфігурацію районів
обслуговування підрозділів, – гіпотетичний
багатокутник (а
0,48);
– універсальний
коефіцієнт, який враховує дійсні умови
функціонування підрозділів місті
(В
1,5);
– середня кількість
одночасно задіяних чергових караулів,
визначається за формулою:
Визначаємо середню кількість викликів на годину:
де N – кількість викликів;
8760 – кількість годин за рік (365 днів = 8760 годин)
де:
– середня кількість викликів на годину,
що прогнозуються;
– середній час
обслуговування одного виклику.
;
;
;
;
;
Задаємо
.