
- •Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •Короткі теоретичні відомості
- •Цифрові прилади й цифрові функції
- •Логічні прилади й функції
- •Рядкові прилади й операції з рядками
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Короткі теоретичні відомості
- •Режими роботи тунелів структур
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •39600, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені михайла остроградського
ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ та КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З навчальної дисципліни
“організація та функціонування ЕОМ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ денної та заочної ФОРМ НАВЧАННЯ
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТі
6.091400 – “Системи управління та автоматики”
частина ІІ
КРЕМЕНЧУК 2008
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Організація та функціонування ЕОМ” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.091400 – “Системи управління та автоматики”. Частина ІІ.
Укладач асист. Г.О. Гаврилець
Рецензент к.т.н., доц. В.В. Прус
Кафедра систем автоматичного управління та електропривода
Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського
Протокол №_________від__________2008 р.
Заступник голови методичної ради___________доц. С.А. Сергієнко
ЗМІСТ
Вступ 4
Перелік лабораторних робіт 5
Лабораторна робота № 1 Вивчення принципів роботи з програмним пакетом LabVIEW. Елементи й функції LabVIEW 5
Лабораторна робота № 2 Поняття масиву та кластера. Використання функцій для роботи з масивами та кластерами у LabVIEW 11
Лабораторна робота № 3 Використання циклів і регістрів зсуву 14
Лабораторна робота № 4 Графічне відображення інформації 20
Лабораторна робота № 5 Керування послідовністю виконання програми у LabVIEW 25
Лабораторна робота № 6 Робота з рядками у LabVIEW 30
Лабораторна робота № 7 Організація файлового введення-виведення у LabVIEW 34
Список літератури 41
ВСТУП
Друга частина навчальної дисципліни “Організація та функціонування ЕОМ” розглядає персональний комп’ютер як головний компонент гнучких автоматизованих систем керування, збору та оброблення даних. Предметом вивчення дисципліни є програмне забезпечення LabVIEW (Laboratory Virtual Instrument Engineering Workbench), розробником якого є американська компанія National Instruments.
LabVIEW дозволяє розробляти прикладне програмне забезпечення для організації взаємодії з вимірювальною та керуючою апаратурою збору, оброблення та відображення інформації й результатів розрахунків, а також моделювання як окремих об'єктів, так і автоматизованих систем у цілому.
Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт уміщують короткі теоретичні відомості, робочі завдання та вказівки щодо їх виконання в середовищі LabVIEW, вимоги щодо оформлення звіту, контрольні питання.
Методичні вказівки мають на меті забезпечити набуття знань і практичних навичок щодо використання мови LabVIEW при побудові комп’ютеризованих систем керування.
Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
Тема: Вивчення принципів роботи з програмним пакетом LabVIEW. Елементи й функції LabVIEW
Мета: ознайомитися з принципами роботи в LabVIEW і набути навичок створення найпростіших віртуальних приладів.
Короткі теоретичні відомості
Програмний комплекс LabVIEW призначений для розроблення програмно-апаратних систем збору даних, оброблення даних і керування різними об’єктами й процесами. LabVIEW – мова графічного програмування. Убудовані засоби дозволяють налагоджувати програми у режимі реального часу й покроково. Є можливість доступу з програм до функцій API, протоколів TCP/IP, бібліотек DLL, об’єктів OLE. Середовище графічного програмування дозволяє створити програму, «рисуючи» її в спеціалізованому редакторі як діаграму з готових блоків і з’єднуючи блоки між собою. LabVIEW має багатий вибір елементів керування: за кілька хвилин можна створити програму, зручний і наглядний інтерфейс.
У LabVIEW існує велика бібліотека функцій, що реалізують різні алгоритми. Піктограму потрібної функції можна помістити на діаграму та з’єднати з іншими елементами за допомогою спеціального графічного інструмента у вигляді котушки з провідником.
Програмування в LabVIEW полягає у створенні віртуальних інструментів (приладів) – програмної імітації реального приладу, пристрою або установки. Віртуальний інструмент має три головні частини:
Front panel – передня панель (панель приладу);
Block diagram – блок-діаграма (схема з’єднання елементів);
Icon / connector – іконка / з’єднувач (набір клем і графічне позначення приладу).
На передній панелі встановлюються пристрої керування й індикації – перемикачі, вимикачі, реґулятори й дисплеї. Кожна передня панель має пов’язану з нею блок-діаграму (схему приладу). Блок-діаграму можна подати як вихідний код. Компоненти блок-діаграм: цикли, структури, арифметичні, математичні й логічні функції. Розташовані на передній панелі компоненти відображаються на блок-діаграмі у вигляді спеціальних позначень, що називаються терміналами.
Елементи мови програмування LabVIEW – це прилади з інструментального набору Controls, які встановлюються на передню панель і з яких потім компонується основний прилад (віртуальний інструмент). В інших мовах програмування, де немає приладових панелей, у ролі таких основних елементів виступають змінні різних типів. Основні елементи мови програмування LabVIEW зображені на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Основні типи елементів на передній панелі
Функції мови програмування LabVIEW – це операції й функції з набору Functions, за допомогою яких формується програмна структура користувача. При цьому до функціонального набору Functions під тими ж самими заголовками піктограм входять або константи того ж самого типу, або операції, що працюють із відповідними типами змінних (рисунок 1.2).
Рисунок 1.2 – Основні типи операцій на функціональній панелі
Цифрові прилади й цифрові функції
Основні цифрові елементи LabVIEW – це цифрові прилади, що встановлюються на передній панелі. Виклик основного набору цифрових приладів здійснюється з передньої панелі, з набору інструментів Controls Numeric, а піктограми дають уявлення про склад набору (цифрові контролери й індикатори, рівнеміри, шкали, реґулятори).