10. Типи, дефекти і зовнішній контроль зварених швів

Звичайними зварювальними пальниками можна за один прохід проварити метал обмеженої товщини (для сталі ця товщина не переве­ршує 15 мм). Тому для зварювання деталей більшої товщини викорис­товують зварювання за декілька проходів.

Основним типом звареного з'єднання є стикове (див. рис. 11, а). Якщо деталі малої товщини (менше 2 мм), між ними перед зварюван­ням не залишають зазору, якщо більшої - зазор може дорівнювати 1...4 мм.

При газовому зварюванні крім стикових часто застосовуються ку­тові й торцеві з'єднання (рис. 11, б). Торцеві з'єднання зварюються без присадного металу і попередньої підготовки кромок.

З'єднання таврові і внапуск застосовуються при газовому зварю­ванні тільки для деталей невеликої товщини.

Основними причинами утворення дефектів є порушення технології, застосування невідповідних зварювальних матеріалів, неправильний вибір режиму зварювання та низька кваліфікація зварювальника. Дефе­кти можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

При газовому зварюванні найбільш частими зовнішніми дефектами швів є мало розмірність ширини і висоти шва, велика горбкуватість, на­явність сідловин. Ці дефекти виникають внаслідок поганої якості при­садного дроту і горючих газів, неправильної підготовки кромок, недо­статньої кваліфікації зварювальника. Порушення форми та розмірів швів часто супроводжується такими внутрішніми дефектами, як напли­ви, підрізи, непровари тощо.

Рис. 11. Основні типи зварних швів і форма підготовки кромок для зварювання

11. Підготовка апаратури і техніка безпеки при газовому зварюванні

Приступаючи до виконання робіт із газового зварювання, зварювальник повинен діяти у такій послідовності:

1. Оглянути пальник і впевнитись у його справності.

2. Перевірити справність редукторів, генератора і гумових рукавів.

3. Впевнитись в герметичності всіх роз'ємних з'єднань пальника. Витікання газу через сальник, вентилі не допускається. Необхідно під­тягнути сальникові гайки; при витоках газу через накидну гайку і мундштук - підтягнути або замінити ущільнювальні кільця, надіті на змішувальну камеру.

4. Встановити робочий тиск кисню на редукторі балона у відповід­ності з експлуатаційною характеристикою.

5. Відкрити на 1/4 оберту кисневий вентиль і на один повний оберт ацетиленовий вентиль, одразу ж запалити горючу суміш. Потім повніс­тю відкрити кисневий вентиль пальника і відрегулювати ацетиленовим вентилем полум'я заданого складу (при зварюванні сталей застосову­ється нормальне полум'я, коли співвідношення кисню до ацетилену дорівнює одиниці, а ядро полум'я має правильну округлу форму).

6. Періодично, в залежності від нагрівання мундштука, проводити регулювання полум'я до заданого складу суміші, не перериваючи роботу. Якщо ацетиленовий вентиль відкритий повністю і полум'я має збі­льшене відношення газів у горючій суміші (надлишок кисню), необхід­но припинити зварювання, погасити полум'я та охолодити пальник, не доводячи його нагрівання до виникнення зворотного удару. Після зво­ротного удару підтягнути мундштук і накидну гайку.

7. При необхідності загасити полум'я в першу чергу потрібно шви­дко закрити ацетиленовий вентиль, а потім - кисневий.

До виконання газозварювальних робіт допускаються особи не мо­лодші 18 років, які пройшли спеціальне теоретичне і практичне на­вчання, здали іспит і отримали відповідне посвідчення.

Приміщення для газового зварювання повинне бути обладнане за­гальною вентиляцією, робочі місця - вентиляцією за допомогою витя­жних стаціонарних або пересувних пристроїв.

Для захисту очей від шкідливої дії променевої енергії полум'я та інших пошкоджень зварювальник повинен користуватися захисними окулярами закритого типу.