4. Редуктори для стиснутих газів

При газовому зварюванні та різанні металів робочий тиск газів по­винен бути меншим, ніж тиск у балоні або газопроводі. Для зниження тиску газу застосовують редуктори.

Відповідно до ГОСТ 6268-78 редуктори для газополуменевої обро­бки класифікуються:

1. За призначенням і місцем установки - балонні (Б), рампові (Р), мережеві (С); центральні (Ц); універсальні високого тиску (У).

2. За схемою редукування - одноступінчасті з механічною установ­кою тиску (О), двоступінчасті з механічною установкою тиску (Д), од­ноступінчасті з пневматичною установкою тиску (У).

3. За родом редукованого газу - ацетиленові (А), кисневі (К), про­пан-бутанові (П), метанові (М).

Відповідно до стандарту випускається 18 типів редукторів: дев'ять кисневих (Б, Р і С); п'ять ацетиленових (Б, Р і С), один метановий (3), три пропан-бутанових (Б, Р і С).

Редуктори відрізняються один від одного кольором забарвлення та приєднувальними пристроями для кріплення їх до балона. Редуктори, за винятком ацетиленових, приєднують накидними гайками, різьба яких відповідає різьбі штуцера вентиля. Ацетиленові редуктори кріп­лять до балонів хомутом з опорним гвинтом.

Усі редуктори класифікують ще і за принципом дії - прямої та зво­ротної. У першому випадку газ, що надходить у редуктор., забезпечує відкривання клапана, а в другому, навпаки, - закривання.

Кисневі редуктори знижують тиск від 15 до 1,5 МПа, а ацетиленові - від 1,6 до 0,02.. .0,05 МПа.

На рис. 5 дана схема однокамерного редуктора.

Редуктор автоматично підтримує постійним встановлений робочий тиск незалежно від зменшення тиску в балоні і зменшення або збіль­шення відбору газу з редуктора. Газ із балона надходить в камеру висо­кого тиску 1, потім проходить через зазор між клапаном 2 і сідлом кла­пані в камеру низького тиску 5. При цьому в камеру низького тиску потрапляє невеликий об'єм газу, який розширюється в ній. і тиск газу понижується. Необхідний тиск газу в камері низького тиску регулю­ють зміною зазору між клапаном 2 і сідлом клапана Цей зазор може змінюватись за допомогою регулювального гвинта 7. При закручуванні гвинта стискаються пружини 6 і 4, клапан 2 піднімається і кількість га­зу. що потрапляє в камеру низького тиску 5, збільшується При вивер­танні гвинта кількість газу зменшується.

Рис. 5. Схема однокамерного редуктора

5. Балони для газів

Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів виготовляють з безшовних труб із вуглецевої та легованої сталі за ГОСТ 949-73, розра­хованим на робочий тиск до 20 МПа, і за ГОСТ 15860-70 - на тиск до 1,6 МПа.

Кисневі балони (рис 6, а) представляють собою сталеву безшов­ну циліндричну ємність 3, що має випукле дно і, на яке напресовується башмак 2, зверху балон закінчується горловиною 4.

В горловині є конусний отвір, куди вгвинчується запірний вентиль 5. На горловину для захисту ще накручується захисний ковпак 6.

Найбільше розповсюдження при газовому зварюванні, різанні та напилюванні матеріалів отримали балони ємністю 40 дм³. Вони розра­ховані на робочий тиск 15 МПа.

Щ об довідатися про кількість кисню, що знаходиться у балоні, не­обхідно номінальну ємність балона (дм³) помножити на тиск (МПа). Наприклад, якщо ємність балона 40 дм³, а тиск 15 МПа, то кількість ки­сню в балоні: 4x15 = 6 (м³).

Р

а)

б)

ис. 6. Схема кисневого а) і ацетиленового б) балонів

Ацетиленові балони (рис. 6, б), враховуючи велику вибухонебезпечність ацетилену, що знаходиться у вільному стані, наповнені пори­стою масою з активованого деревного вугілля або суміші вугілля та пемзи, просоченої ацетоном. Розчиняючись в ацетоні, ацетилен стає вибухонебезпечним при більш високому тиску, що дозволяє вміщувати значно більшу кількість ацетилену при гранично допустимому тиску 1,9 МПа при 20 °С.

Балони для зріджених газів (пропанові, пропан-бутанові) виготовляють зварними з листової вуглецевої сталі Ст. 3 товщиною 2 і 3 мм. В основному застосовують балони ємністю 40 і 50 дм³. Вентиль такого балона відрізняється від вентиля кисневого балона наявністю гумового ніпеля, надітого на шпиндель вентиля, що забезпечує його герметич­ність. Балони розраховані на максимальний тиск 1,6 МПа. Норма запо­внення балона для пропану - 0,425 кг зрідженого газу на 1 дм³ ємності балона. Заповнюють балон на 85...90 % загального об'єму. В балон єм­ністю 25 дм³ наливають 24 кг рідкого пропан-бутану. Основні характеристики кисневих і ацетиленових балонів наведені в табл. 4.