Ранжування рангів згідно з категорією державних службовців

Категорія	Ранг	Категорія	Ранг
Перша	1	П’ята	9
	2		10
	3		11
Друга	3	Шоста	11
	4		12
	5		13
Третя	5	Сьома	13
	6		14
	7		15
Четверта	7
	8
	9

Штат військової частини – це нормативний документ, що визначає її склад, організаційну структуру, чисельність, найменування посад, поса­дові оклади (тарифні розряди) військовослужбовців і працівників.

Загальна чисельність працівників бюджетної установи назива­ється обліковою чисельністю, або штатним (обліковим) складом. Для виконання окремих робіт на короткий час можуть залучатися особи, які не перебувають у штаті установи і працюють за трудо­вою угодою; такі працівники належать до нештатного (необлікового) складу.

Оперативний облік персоналу веде відділ кадрів на бланках типових форм, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»

Первинну облікову документацію оперативного обліку персоналу відображено в табл. 17.2.

Таблиця 17.2

Первинна облікова документація оперативного обліку персоналу

бюджетних установ

Індекс	Назва документа
П – 1	Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу
П – 3	Наказ (розпорядження) про надання відпустки
П – 4	Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)

Облік використання робочого часу працівників бюджетних установ

Правильність розрахунку заробітної плати залежить від обліку відпрацьованого часу працівника.

Робочим часом вважається період (періоди, якщо між ними виникали розриви), коли працівник відповідно до трудового договору і правил внутрішнього розпорядку виконує свої трудові обов’язки.

Основні показники, що характеризують робочий час працівників бюджетних установ і режим їхньої роботи наведено на рис. 17.1.

Нормальна тривалість

Неповний робочий час

Скорочена тривалість встановлюється законодавством

18, 24, 30, 33, 36, 38, 5 Годин на тиждень

Неповний робочий день (неповний робочий тиждень)

40 Годин на тиждень Ст. 50 кЗпП

Поденний

ВИДИ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ

Підсумований

В астрономічних годинах

В академічних годинах

5, 6 – денний робочий тиждень

Ненормований робочий день

РЕЖИМ РОБОТИ

Поділ робочого дня на частини

Робота змінна

Гнучкий графік роботи

Рис. 17.1 Робочий час працівників бюджетних установ

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бюджетних установах є дані табельного обліку. У разі потреби проводять «фотографії» робочого дня, хронометражні спостереження та інші заходи одночасного обстеження.

Табель використання робочого часу (ф. П – 5) являє собою спеціальний іменний список працівників структурного підрозділу установи чи організації, призначений для фіксації інформації про викорис­тання робочого часу працівників в розрізі структурного підрозділу, табельного номеру посади за днями місяця.

Облік виходів на роботу й часу залишення її в табелі використання робочого часу можна вести двома способами:

• відмічати всіх, хто вийшов, не вийшов на роботу, а також фіксувати запізнення, понаднормові години;

• реєструвати лише відхилення від нормального використання робочого часу (невиходу, запізнення, понаднормовані роботи).

Табель використання робочого часу (ф. П – 5) відкривають щомісячно за 2 – 3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля використання робочого часу за минулий місяць із зазначенням прізвище, ім’я, по батькові, статтю, табельного номеру кожного працівника.

Схему руху обліку використання робочого часу працівників бюджетних установ відображено на рис. 17.2.

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу ф. П – 1

Табель викорис-тання робочого часу

ф. П – 5

Наказ про відрядження

Виклики до суду

Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

Журнал реєстрації виходу на роботу

Наказ (розпорядження) про надання відпустки ф. П – 3

Довідки на виконання державних обов’язків

Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) ф. П – 4

Листки непрацездатності

Рис. 17.2 Схема руху обліку використання робочого часу працівників бюджетних установ

Форми і системи оплати праці

Система оплати праці – це спосіб обчислення розмірів винагороди, що підлягає виплаті працівникам установи згідно із здійсненими ними витратами праці або за результатами роботи.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на підставі:

• тарифної ставки робітника першого розряду, яку встановлюють у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

• міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно – кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України.

Рівень мінімальної ставки не може бути нижчим від державного, але може перевищувати його за умови дотримання норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Такий рівень фіксується в колективному договорі та є підставою для розроблення тарифних ставок і окладів з урахуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт.

Розрізняють такі основні форми тарифної системи оплати праці:

• почасова – це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;

• відрядна – це оплата праці за кількість виконаної роботи і розцінку за одиницю продукцію.

Як і почасова, так і відрядна форми оплати праці мають декілька різновидів відображені на рис. 17.3.