1.2. Предмет і завдання прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Предмет прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами визначений у ст. 29 Закону "Про прокуратуру" як додержання ними законів щодо охорони прав і свобод людини та громадянина; встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності й забезпечення законності рішень, що ними приймаються.

Оперативно-розшукова діяльність, згідно з Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контр-розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Ця діяльність ґрунтується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб.

У предмет цієї підгалузі прокурорського нагляду не входять відомості про організацію, тактику, методи і доцільність засобів здійснення оперативно-розшукової діяльності, за умови, що вони передбачені законодавством. Це означає, що прокурор не повинен втручатись в саму організацію названої діяльності, оскільки це функція виключно керівництва відповідних служб. Однак, щоб належно орієнтуватись, а отже адекватно оцінювати з позицій законності роботу оперативно-розшукових підрозділів, прокуророві варто знати її основи. Такої позиції дотримуються і науковці, і більшість практиків 2. Хоч у літературі існує й інша, доволі категорична позиція щодо недоцільності вникання прокурора в "...досить специфічний механізм збору, відпрацювання і перевірки оперативних даних..., оскільки це шкідливо для наглядової діяльності". Невже і для прокурора оперативно-розшукова діяльність повинна бути своєрідним "табу", як у "старі добрі часи"? Чому ж тоді прокурор, здійснюючи наглядові функції в інших сферах діяльності, змушений вникати у їх специфіку і навіть користуватись у цьому процесі допомогою фахівців? Оперативно-розшукові знання, хоча і специфічні, здебільшого тактико-технічні, однак пов'язані із правозастосовчою діяльністю, а отже, поряд із криміналістичними, повинні бути в арсеналі прокурора, посадової особи, котра є чи не найрізноаспектнішим фахівцем-правником.

У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час виконання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову діяльність. Перевіряючи законність виконання оперативно-розшукових заходів, прокурор першочергово повинен переконатись, що вони передбачені законодавством. Повний перелік цих заходів наведено у статті 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема оперативні підрозділи мають право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;

4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати житлові та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з ним, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості. Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли з метою необхідної оборони чи у випадку потреби;

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10)контролювати, шляхом відбору за окремими ознаками, телеграфно-поштові відправлення;

11)здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних працівників;

13) встановлювати конфіденційну співпрацю з особами на добровільних засадах;

14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

15)використовувати, за згодою адміністрації, службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16)створювати, з метою конспірації, підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи; 18)застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прикордонні війська", "Про управління охорони вищих посадових осіб України".

Виконання оперативно-розшукових заходів, що не вказані у вищенаведеному переліку, оцінюється як порушення закону.

Прокурорська перевірка законності виконання оперативно-розшукових заходів повинна дати відповідь на такі питання:

- чи були вони скеровані на досягнення передбачених Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" мети і завдань їх застосування?

- чи були для їх виконання законні приводи і підстави?

- чи входило проведення оперативно-розшукових заходів у компетенцію підданих перевірці органів?

- чи у відповідності з законодавством відбувалось фіксування і легалізація наслідків конкретних випадків оперативно-розшукової діяльності?

Оперативно-розшукові заходи можуть проводитись тільки з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань. Заборонено проводити такі заходи в інтересах будь-якої політичної партії, громадського і релігійного об'єднання. Основними завданнями, на вирішення яких можуть бути спрямовані оперативно-розшукові заходи є:

- пошук, попередження і розкриття злочинів, а також виявлення та встановлення осіб, що їх готували і вчиняли;

- здійснення розшуку осіб, що переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від кримінального покарання, а також розшуку безвісти зниклих;

- пошук і фіксація даних про розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій;

- отримання інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Органи, які виконують оперативно-розшукову діяльність, мають

право також збирати інформацію, що становить державну таємницю, про об'єкти, які створюють підвищену небезпеку тощо.

Перевірка прокурором порядку (процедури) проведення оперативно-розшукових заходів стосується, у першу чергу, тих, для яких, через обмеження ними конституційних прав і гарантій громадян, закон визначив такий порядок (ч.2 ст.8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" встановлює у загальних рисах довільну процедуру щодо таких заходів як: а) негласне проникнення в житлові приміщення; б) візуальне спостереження в житлових приміщеннях; в) зняття інформації з каналів зв'язку; г) застосування технічних засобів отримання інформації; ґ) контроль телеграфно-поштових відправлень).

Даючи оцінку законності проведення вищеназваних оперативно-розшукових заходів, прокурор з'ясовує, чи було складено мотивовану постанову відповідним керівником конкретного підрозділу, а також чи є потрібна постанова голови чи заступника голови апеляційного суду за місцем проведення оперативно-розшукових заходів.

Більш складним для прокурора є встановлення законності проведення таких заходів, коли вони виконувались без судової постанови у випадках так званої "оперативної невідкладності", що допускається ч.15 ст.9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Процедура виконання перерахованих вище заходів у таких випадках спрощена і передбачає тільки складення мотивованої постанови.

Відомчі нормативні акти містять вказівки про те, які посадові особи відносяться до керівників оперативно-розшукових органів і компетентні у прийнятті відповідних рішень. Прокурор, перевіряючи законність виконання заходів, що обмежують конституційні права громадян, з'ясовує:

- факт складання відповідної постанови компетентною посадовою особою;

- чи дійсно проведення оперативно-розшукового заходу відбувалось за умов оперативної невідкладності і була наявною загроза вчинення тяжкого злочину або була інформація про події і дії, котрі створювали загрозу державній, військовій, економічній або екологічній безпеці України?

- чи була виконана вимога закону (ч.15 ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність") про повідомлення протягом 24 годин голові або заступнику голови апеляційного суду щодо застосування відповідного оперативно-розшукового заходу та підстави для його проведення?

Порядок виконання всіх інших оперативно-розшукових заходів на рівні законів в Україні не визначений. Більше того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено делегування органам, у структурі яких є оперативно-розшукові підрозділи, права щодо регламентування своїми відомчими актами порядку здійснення оперативно-розшукових заходів. Тому прокурор перевіряє тільки додержання цими органами головно вимоги щодо обов'язковості документування результатів оперативно-розшукової діяльності та відображення їх у справах оперативного обліку (рішення про заведення, закриття оперативно-розшукових справ, про виконання конкретних заходів та ін.).

У випадках, коли оперативно-розшукові дії виконуються у рамках розслідування кримінальних справ, прокурорський нагляд поширюється і на додержання оперативно-розшуковими органами кримінально-процесуальних норм, котрими також може регулюватися і ця складова їх діяльності.

Оцінюючи законність оперативно-розшукових заходів, прокурор перевіряє не тільки додержання відповідних норм Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", а й правил із галузевих Законів "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну таємницю" тощо, в яких, так чи інакше, визначається оперативно-розшукова компетенція.