1.2.2. Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення

• Точна передача тексту оригіналу.

• Ясність викладу думки при максимальній стислості та формі, яка притаманна українській науково-технічній літературі.

При перекладі не слід переносити в українську мову специфічні особливості англійської мови. Це особливо важливо тому, що необхідно сформулювати думку на рідній мові таким чином, щоб вона відповідала сучасній практиці.

• Переклад повинен повністю відповідати загально прийнятим нормам української літературної мови. Це необхідно пам'ятати при перекладі відсутніх в українській мові, але характерних для англійської мови, синтаксичних конструкцій.

Крім того, необхідно пам'ятати, що смислова насиченість речення в англійській мові послаблюється на кінець речення, а в українській - навпаки. Така відмінність пояснюється будовою англійського речення.

• Переклад повинен зазнати наукового і літературного редагування з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень. Переклад повинен бути чітким, супроводжуватися відповідними ілюстраціями до тексту. При перекладі слід пам'ятати, що багато термінів науково-технічної літератури багатозначні в різних сферах науки і техніки і, навіть в межах однієї галузі, можуть виступати в різних значеннях. В зв'язку з цим при виборі перекладного еквіваленту потрібно урахувати контекст.

quide - гід, екскурсовод (розм.)

- розвідник (військ.)

- напрямний пристрій (тех.)

- хвилевід (рад.)

cross - хрест (розм.)

- хрестовина (тех.)

- схрещування (біол.) [7, c.117-119]

Необхідно пам'ятати, що науково-технічна термінологія постійно розвивається і навіть поширені терміни можуть набувати нових значень. Якщо в тексті оригіналу зустрічається термін, якого немає у словниках даної галузі, то потрібно підібрати (перекладний) еквівалент, скориставшись довідниками або спеціальною літературою даної галузі.

Можна створити новий еквівалент за існуючими моделями утворення термінів, або перекласти цей термін описовим шляхом, і при першому згадуванні записати його в дужках на мові оригіналу.

• Переклад повинен складатися з таких частин:

а) титульний лист;

б) зміст тексту;

в) ілюстративний матеріал, графіки, таблиці тощо.

Титульний лист має охоплювати: - назву організації, що випустила переклад;

- номер перекладу;

- прізвище автора (у транскрипції рідною мовою);

- назву перекладеного матеріалу (на рідній мові і мові оригіналу);

- прізвище автора (на мові оригіналу);

- назву джерела (на мові оригіналу);

- кількість сторінок і ілюстрацій;

- прізвище та ініціали перекладача, редактора;

- дату (місяць і рік);

- місце випуску перекладу;

- короткий зміст (анотація).

На першій сторінці тексту після назви перекладу наводиться короткий зміст перекладу (5-10 рядків) з таким розрахунком, щоб його можна було використати при складанні каталогу (картотеки перекладів).

Ілюстративний матеріал:

- малюнки (фотографії, креслення, графіки) повинні бути чіткими і розміщеними у відповідних місцях або в кінці тексту;

- формули повинні бути написані чітко;

- весь ілюстративний матеріал повинен мати єдину нумерацію, яка відповідає нумерації оригіналу.

Переклад повинен підлягати науковому і літературному редагуванню з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень.[5,c.87-89]