5. Формування національної торгівельної політики.

З правової точки зору під зовнішньоторговельною політикою розуміють форму політичної організації публічної матеріальної можливості та спроможності соціального суб’єкта формувати й реалізувати його зовнішньоекономічні інтереси та цілі у сфері міжнародних відносин.

Підходи до формування національної торговельної політики:

• Політика вільної торгівлі - передбачає, що уряд країни повинен надавати мінімальний вплив на експортно-імпортну діяльність приватних компаній та окремих осіб.

• Політика справедливої ​​торгівлі, або керована торгівля - передбачає активне втручання держави в процес зовнішньоторговельної діяльності.

Аргументи на користь вільної торгівлі логічно випливають з теорії Адама Сміта, згідно з якою добровільний обмін товарами, послугами та активами приносить вигоду обом сторонам угоди і дозволяє використовувати наявні ресурси з найбільшою віддачею.

Згідно класичним теоріям торгівлі, будь-яке втручання уряду, яке обмежує здатність споживачів робити необхідні їм покупки, завдає шкоди процвітанню країни в цілому.

Аргументи на користь справедливої ​​торгівлі. Принципи торговельної політики, орієнтовані на захист окремих галузей економіки:

• Забезпечення національної безпеки.

• Підтримка нових галузей.

• Збереження існуючого рівня зайнятості.

Згідно теорії стратегічної торгівлі, уряд може сприяти процвітанню торгівлі допомогою ведення торговельної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних компаній, що належать до монополістичним або олігополістичним галузям промисловості.

Принципи національної торговельної політики, орієнтовані на захист економічних інтересів країни в цілому:

• Формування та реалізація комплексної програми економічного розвитку країни. З цією метою уряд може використовувати стратегію сприяння експорту (стратегія просування експорту) і стратегію заміщення імпорту (імпортозаміщення стратегії). У відповідності зі стратегією сприяння експорту уряд країни заохочує конкуренцію вітчизняних компаній на зарубіжних ринках, використовуючи небудь перевага, що є в розпорядженні країни (наприклад, низький рівень витрат на робочу силу). У відповідності зі стратегією заміщення імпорту уряд країни заохочує розвиток вітчизняних галузей промисловості за допомогою високих обмежень на імпорт товарів зарубіжного виробництва.

• Формування і реалізація промислової політики (промислової політики). Відповідно до цієї політики кожне уряд повинен визначити галузі, що мають життєве значення для подальшого економічного розвитку країни, і сформувати програми підтримки конкурентоспроможності цих галузей. Державна підтримка окремих галузей економіки дозволяє вітчизняним компаніям збільшити свою частку на зростаючих міжнародних ринках.

Згідно теорії суспільного вибору (аналіз суспільного вибору), особливі інтереси окремих соціальних груп завжди домінують над загальними інтересами з наступних причин: групи, об'єднані особливими інтересами, докладають більше зусиль до прийняття урядом країни законів, які сприяють задоволенню їхніх потреб на шкоду інтересам широких мас населення.

Бар'єри міжнародної торгівлі: • Тарифні обмеження (митні тарифи).• Нетарифні обмеження.

Митний тариф - це мито, яке вводиться на міжнародну торгівлю товарами. Види тарифів:

• Тариф на експорт товарів (експортних мит).

• Транзитний тариф (транзитний тариф).

• Тариф на імпорт товарів (імпортних тарифів), або імпортне мито.

Існує три типи імпортних мит:

• Адвалорне мито, або тариф з оголошеної вартості (адвалерні тарифи). Величина цього тарифу визначається як відсоток від ринкової вартості імпортованого товару.

• Спеціальний тариф (питомий тариф). Цей тариф виражається в певній кількості доларів на одиницю ваги або на іншу одиницю виміру кількості ввезених товарів.

• Змішаний тариф (з'єднання тариф) - комбінація адвалорної мита та спеціального тарифу.

Нетарифні обмеження (нетарифні бар'єри, НТБ) - будь-які нормативні акти, політичний курс або інші дії уряду, що роблять вплив на ведення міжнародної торгівлі.

Види нетарифних обмежень: • Квоти. • Кількісний контроль над експортом. • Інші нетарифні обмеження (виробничі стандарти і стандарти контролю якості продукції, обмежений доступ до мереж розподілу та ін.)

Елементи стратегії підтримки міжнародного бізнесу

• Урядові субсидії (зниження податку на власність, надання права на безкоштовне користування землею, зниження тарифів на комунальні послуги, будівництво нових автошляхів, звільнення від податків і митних тарифів та ін.)

• Зовнішньоторговельна зона (зона зовнішньої торгівлі, ЗВТ) - це географічний район, в якому забезпечується пільговий митний режим для імпорту / експорту товарів.

• Програми фінансування експорту передбачають створення урядових організацій, покликаних сприяти вітчизняним компаніям в організації фінансування експортних продажів.

• Стримування недобросовісної торгової політики здійснюється за допомогою прийняття та введення в дію заходів, спрямованих на захист вітчизняних компаній від іноземних конкурентів. До таких заходів відносяться компенсаційні мита та антидемпінгове законодавство.

• Компенсаційні мита (компенсаційне мито, CVD) - це адвалорний тариф на імпортований товар, введений країною-імпортером в якості міри, що протистоїть впливу субсидій, що надаються іноземним компаніям.

• Антидемпінгове законодавство захищає місцевих виробників від практики хижацького ціноутворення та цінової дискримінації з боку іноземних компаній. Існує два види демпінгу: дискримінаційне ціноутворення і хижацьке ціноутворення. У разі дискримінаційного ціноутворення міжнародна компанія здійснює продаж своїх товарів на зовнішньому ринку за цінами нижче цін на ці ж товари на внутрішньому ринку цієї країни. Хижацьке ціноутворення передбачає продаж товарів на зовнішньому ринку за цінами нижче їх собівартості.