
- •Перелік питань до іспиту
- •16. Просування і дистрибуція товару.
- •1. Суть та характерні риси міжнародного менеджменту.
- •25. Особливості та принципи управління трудовими ресурсами в міжнародних компаніях.
- •2. Загальна характеристика міжнародного ділового середовища.
- •26. Система управління людськими ресурсами у міжнародних компаніях
- •1.Планування, пошук, підбір та найом персоналу
- •3. Соціально-культурне середовище міжнародного бізнесу
- •4. Основні теорії міжнародної торгівлі і міжнародних інвестицій.
- •5. Формування національної торгівельної політики.
- •6. Міжнародне співробітництво в зовнішньоторговельних відносинах.
- •7. Задачі міжнародного стратегічного менеджменту.
- •8. Аналіз зарубіжних ринків та стратегії проникнення.
- •9. Міжнародні стратегічні альянси.
- •10. Міжнародні організаційні структури.
- •11. Міжнародний контроль.
- •23. Міжнародні джерела фінансування капіталу.
- •12. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій.
- •14. Продуктова політика мнк.
- •13. Міжнародне управління маркетингом.
- •22. Управління валютними ризиками.
- •15. Цінова політика мнк.
- •19. Міжнародні операції з надання послуг.
- •17. Природа міжнародного операційного менеджменту.
- •Стратегический контекст:
- •Вплив бізнес-стратегії на операційний менеджмент
- •18. Виробничий менеджмент.
- •20. Управління ефективністю на міжнародних підприємствах.
- •21. Фінансові аспекти міжнародної торгівлі.
- •24. Міжнародне оподаткування
- •27. Лідерство та поведінка персоналу у міжнародних компаніях
- •1.Підготовка рішення.
- •28.Сутність етики та соціальної відповідальності у міжнародному бізнесі
- •30. Правове регулювання етики та соціальної відповідальності у міжнародному бізнесі
- •29.Управління етикою у зарубіжних країнах.
9. Міжнародні стратегічні альянси.
Стратегічний альянс (strategic alliance) - це ділова угода про взаємовигідне співробітництво між двома або більше компаніями.
Переваги стратегічних альянсів: • Можливість спрощеного проникнення на новий ринок. • Поділ ризиків. • Обмін знаннями та досвідом. • Отримання синергетичного ефекту від спільної діяльності.
Характерні риси стратегічного альянсу:
1) об’єднання зусиль в рамках союзу підприємств усіх форм власності, що зберігають господарську і юридичну самостійність;
2) створення на певний строк;
3) використання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод;
4) спрямованість на досягнення певних раціональних стратегічних цілей;
5) участь не тільки постачальників і споживачів, дистриб’юторів, науково-дослідних і проектних інститутів, але й дійсних і потенційних конкурентів;
6) вплив на конкуренцію: компанії, що об'єднались, спрямовують зусилля переважно проти загальних конкурентів, ніж один проти одного;
7) спільне використання всіх видів ресурсів;
8) управління шляхом прийняття стратегічних рішень.
Типи стратегічних альянсів
• Комплексний альянс (comprehensive alliance) - формується у випадку, коли компанії-учасниці альянсу домовляються про спільне здійсненні кількох етапів процесу впровадження товарів та послуг на ринок (НДДКР, проектування, виробництво, маркетинг і розподіл). Більшість комплексних стратегічних альянсів мають статус спільних підприємств.
• Функціональні альянси охоплюють тільки один функціональний напрям діяльності партнерів.
До числа функціональних стратегічних альянсів належать виробничі, маркетингові, фінансові та науково-технічні альянси.
Етапи организації діяльності стратегічних альянсів:
Вибір партнерів (сумісність, 2) характер товарів и послуг потенціного партнера; 3) безпека; 4) можливість навчання в рамках альянса.
Визначення форми власності (СП,ТОВ).
Формування системі спільного управління (розподіл управлінських функцій, централізація управлінських функцій, делегування управлінських функцій)
Проблеми функціонування стратегічних альянсів
несумістність партнерів;
обмеженість доступу до інформації;
конфлікти при розподілі доходів;
втрата автономності;
зміни умов ведення бізнесу.
10. Міжнародні організаційні структури.
Організаційна структура - це всеосяжна система взаємопов'язаних структурних компонентів, що використовується для управління діяльністю всіх підрозділів компанії. Завданнями формування організаційної структури є:
• Розподіл ресурсів.
• Формування управлінської ланцюжка (структури влади).
• Вибір системи прийняття рішень (централізація і децентралізація).
• Вибір механізмів координації спільної діяльності.
Вибір глобальної організаційної структури відображає відносну значимість кожного з трьох типів інформації для діяльності компанії, а також джерела формування конкурентних переваг і філософію менеджменту компанії. Як правило, МНК приймає одну з трьох філософій управління, що визначають підхід компанії до формування організаційної структури:
• етноцентричний підхід - використання вітчизняних моделей ведення бізнесу.
• поліцентричний підхід - адаптація вітчизняних моделей ведення бізнесу до кожного цільовим зарубіжному ринку.
• Геоцентричний підхід - використання стандартизованих моделей ведення бізнесу на всіх ринках на основі аналізу потреб споживачів у світовому масштабі.
Існує п'ять найбільш поширених типів глобальної організаційної структури:
• Глобальна продуктова структура.
• Глобальна географічна структура.
• Глобальна функціональна структура.
• Глобальна структура, орієнтована на споживача.
• Глобальна матрична структура.
Глобальна продуктова структура (глобальний дизайн продукту) - тип організаційної структури, відповідно до якого глобальна відповідальність за певні товари або родини товарів розподіляється між окремими підрозділами, що входять до складу компанії.
Глобальна географічна структура (глобальний дизайн район) - тип організаційної структури, який передбачає концентрацію діяльності компанії в певних регіонах світу.
Глобальна функціональна структура (глобальні функціональний дизайн) - тип організаційної структури, що передбачає створення відділів або підрозділів, які несуть відповідальність за реалізацію однієї з функцій компанії (фінанси, виробництво, маркетинг, НДДКР, управління трудовими ресурсами) в світовому масштабі.
Глобальна структура, орієнтована на споживача (глобальна дизайн замовника) - тип організаційної структури, що передбачає концентрацію діяльності компанії навколо певних сегментів або груп споживачів, кожна з яких вимагає особливого досвіду або уваги.
Таку організаційну структуру доцільно застосовувати у випадках, коли різні цільові групи споживачів значно відрізняються один від одного.
Глобальна матрична структура (глобальна конструкція матриці) - складний тип організаційної структури міжнародної компанії, яка формується в результаті накладення організаційної структури одного типу на діючу організаційну структуру іншого типу. Даний тип структури характеризується здатністю адаптуватися до змін ринку.