
- •Суть та форми міжнародного бізнесу.
- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •1. Комерційна ера (1500 - 1850 рр.).
- •2. Ера експансії (1850-1914 рр.)
- •3. Ера концесій (1914-1945 рр.)
- •4. Ера національних держав (1945-1970 рр.)
- •5. Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)
- •3. Глобалізація та інтерналізація міжнародного бізнесу
- •4.Транснаціональні корпорації як об’єкт міжнародного менеджменту
- •5. Сутність міжнародного менеджменту.
- •6. Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій.
- •7. Основні національні школи менеджменту.
- •8.Особливості середовища міжнародного менеджменту.
- •9.Політико-правове середовище міжнародних корпорацій.
- •10.Економічне середовище міжнародних корпорацій
- •11.Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.
- •12.Технологічне середовище міжнародних корпорацій.
- •13.Особливості міжнародного середовища в Україні.
- •14.Сутність міжнародного стратегічного планування.
- •15. Сучасні стратегічні орієнтації міжнародних корпорацій.
- •16. Класифікація основних типів міжнародних стратегій.
- •17. Особливості стратегічного планування в різних формах міжнародного бізнесу.
- •18. Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •19 Ключові сфери прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях
- •20 Методи оцінки політичних ризиків.
- •21 Особливості ведення міжнародних переговорів.
- •22. Суть і основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій.
- •23. Управління змінами і розвиток організаційної культури в міжнародних корпораціях.
- •24. Сутність та роль міжнародних стратегічних альянсів.
- •25. Особливості організації міжнародних операцій в Україні.
- •26. Система управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій.
- •27. Особливості мотивації в багатонаціональному культурному середовищі.
- •28. Шляхи розвитку персоналу в міжнародних корпораціях.
- •29. Методи оцінки трудових відносин і виробничої демократії.
- •30.Особливості управління людськими ресурсами в українських відділеннях міжнародних корпорацій.
- •31. Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.
- •32. Моделі лідерства в міжнародних корпораціях.
- •33.Особливості керівництва міжнародними командами.
- •34.Міжнародні ділові комунікації.
- •35. Комунікаційні бар’єри і підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •36.Особливості керівництва відділеннями міжнародних компаній в Україні.
- •37.Особливості котролю в міжнародних корпораціях.
- •38.Основні системи контролю в міжнародних корпораціях.
- •39.Особливості контролю в багатокультурному середовищі.
- •40.Звітність у міжнародному менеджменті.
- •41.Особливості котролю і звітності в міжнародних компаніях, що діють в Україні.
- •42.Особливості сучасного технологічного розвитку.
- •43.Міжнародний ринок технологій.
- •44.Планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
- •1.Моделі розміщення нддкр.
- •2.Вибір форм науково-технічного співробітництва.
- •3.Фінансування м/н проектів.
- •45. Організаційні структури, форми і моделі науково-технічного розвитку міжнародних корпорацій.
- •46. Система тотального управління якістю в міжнародних корпораціях з урахуванням впливу національних культур.
- •47. Особливості технологічної політики міжнародних корпорацій, що діють в Україні.
- •48. Суть і складові міжнародного фінансового середовища та закономірності його функціонування.
- •50. Управління короткостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.
- •51. Інструменти управління довгостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.
- •52.Сучасні методи трансферного ціноутворення у міжнародних корпораціях.
- •53.Організація міжнародної банківської діяльності.
- •54. Суть і форми торговельних операцій
- •55. Експортні операції міжнародних корпорацій.
- •56. Нетрадиційні методи фінансування міжнародними корпораціями експортних операцій
- •57. Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій.
- •58, Імпортні операції міжнародних корпорацій.
- •60. Природа і функції міжнародного ринку інвестицій
- •61.Механізм прямих іноземних інвестицій.
- •62. Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій.
- •63.Відмінності міжнародних інвестиційних компаній.
- •64.Особливості етики в міжнародних корпораціях.
- •65.Основні етичні проблеми в контексті національних культур.
- •66.Роль жінок у міжнародному менеджменті.
- •67.Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій.
- •68.Напрями екологічної діяльності міжнародних корпорацій в умовах глобалізації.
- •69. Особливості соціальної відповідальності міжнародних корпорацій в Україні
- •70. Відмінності між глобальним управлінням і глобальним менеджментом.
- •71. Особливості становлення глобальних підприємств.
- •72. Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі.
- •73. Розвиток глобального управління фінансами
- •74. Глобалізація технологічного розвитку.
69. Особливості соціальної відповідальності міжнародних корпорацій в Україні
Взагалі менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність: юридичну і соціальну. Юридична відповідальність — додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація.Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу. Соціальна відповідальність — певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманні сучасній моделі бізнесу. Кожен з видів відповідальності має свої критерії. Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., але й досі стосовно цієї проблеми не вщухають дискусії. З одного боку, до Великої депресії 1920—1933 рр. панувала концепція, що бізнес має лише один обов’язок — приносити прибуток. З іншого боку, чимало бізнесменів прагнуло зробити особистий внесок у розв’язання болючих соціальних проблем суспільства. Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним — від сприятливого до ворожого. Слід врахувати наявність аргументів «за» і «проти» соціальної відповідальності. Аргументи на користь соціальної відповідальності: сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи; зміна потреб і сподівань широкої громадськості; залучення додаткових ресурсів для надання допомоги в розв’язанні соціальних проблем; моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності. Аргументи проти соціальної відповідальності: порушення принципу максимізації прибутку; додаткові витрати на соціальну відповідальність; недостатня звітність широкій громадськості;недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем.
70. Відмінності між глобальним управлінням і глобальним менеджментом.
Чотири основні концепції глобального управління: синонімічна, планетарна, наднаціональна і цивілізаційна.Синонімічна концепція полягає в тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, що динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації. Така концепція цілком пояснюється прагненням прибічників зробити наголос на сучасних змінах у міжнародному менеджменті. Планетарна концепція виходить з того, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях. Наднаціональна концепція глобального менеджменту робить наголос на утворенні міжнародних організацій, що впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій. Цивілізаційна концепція глобального менеджменту виходить з того, що його формування відбувається одночасно зі становленням глобальної цивілізації. Формування фірмами глобального менеджменту включає розвиток таких трьох аспектів: 1. Впровадження менталітету глобальної цивілізації, тобто розуміння загальносвітових політичних, економічних, соціальних, культурних, демографічних, наукових, технологічних, медичних та екологічних факторів і процесів. 2. Компетентність у глобальному бізнесі: розуміння нових можливостей в епоху гіперкооперації, періодично виникаючий глобальний надлишок виробничих потужностей, зміна споживацьких цінностей, поступовий розвиток глобальної етики бізнесу, а також розмивання кордонів між секторами економіки, що приводить до появи нових глобальних парадигм бізнесу. 3. Глобальна міжкультурна компетентність: створення нових форм об’єднань (включаючи електронні), до яких входять культурні гібриди, з продавцями, оптовими торговцями, конкурентами, споживачами та організація «третього сектору» економіки, що віддзеркалює потреби споживачів у будь-якому куточку земної кулі.
Посилення захисту довкілля в умовах економічного зростання. На це спрямовані такі чотири принципи сучасної глобальної управлінської практики, які дістали назву «принципи підтримки розвитку». 1. Напруження між економічним зростанням і захистом довкілля має бути знято шляхом відновлення останнього. 2. Бідним націям не варто наслідувати виробництво і моделі витрачання ресурсів багатих націй. 3. Спосіб життя багатих націй має бути змінено. 4. Максимізацію доходів компаній має бути замінено на розширення можливостей для людей.