4.Транснаціональні корпорації як об’єкт міжнародного менеджменту

За визначенням ЮНКТАД транснаціональна корпорація — підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв'язаної політики і спільної стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень. Основними характеристиками транснаціональних компаній є: наявність власників у різних країнах, міжнародний склад працівників, у тому числі менеджерів;міжнародне мислення вищого керівництва; джерела прибутку в різних країнах; міжнародна структура активів; продаж на закордонних ринках. Сьогодні у світі налічується близько 65 тис. міжнародних корпорацій, що охоплюють понад 700 тис. відділень. Для всіх міжнародних корпорацій (міжнародних організацій, мультинаціональних організацій, транснаціональних організацій) загальним є рух товарів, послуг, капіталу, технологій, інформацій, менеджменту між національними економіками. Самі корпорації утворюють у своїй сукупності систему багатонаціональних компаній. Міжнародна корпорація складається з материнської компанії (М), розташованої в країні походження (заснування), і мережі відділень (філій) , які розміщені в приймаючих країнах Організація бізнесу в міжнародних корпораціях ґрунтується на спеціалізації окремих відділень і материнської компанії на певних видах продукції чи видів діяльності. Існує дві моделі спеціалізації: горизонтальна і вертикальна інтеграція. ^ Горизонтальна інтеграція означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринки закріплюються за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат. ^ Вертикальна інтеграція базується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу й зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які поставляють її на світові ринки. Природа міжнародних корпорацій значною мірою віддзеркалюється теорією інтерналізації,. Теорія інтерналізації міжнародних корпорацій полягає в тому, що ринки проміжних продуктів і напівфабрикатів менш досконалі, ніж ринки кінцевої продукції, тому виготовлення проміжної продукції доцільно зосередити всередині компанії, розміщуючи замовлення між окремими відділеннями як у країні походження, так і за кордоном. Таким чином, інтерналізація означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв'язків у внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.

5. Сутність міжнародного менеджменту.

ММ - це процес застосування управлінських концепцій і інструментів у багатокультурному середовищі і отриманні, завдяки цьому, додаткових вигод і заощадження часу (Панченко). ММ - особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних і інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.

В основі здійснення ММ лежить специфічні хараетристики країни-виходу, а також порівняльний аналіз із особивостями власної країни. ММ обов’язково повинен враховувати даний порівняльний аналіз, щоб ефективно здійснювати діяльність на території іншої країни. В основі формування міжнародних моделей менеджменту лежать управлінські моделі, які базуються на загальних функціях менеджменту та функціях, що є зв’язуючими для цього процесу.

Отже, функції є основною складовою структури ММ:

• Планування, яке у свою чергу поділяється на стратегічне (поточне) і тактичне. Для розобки стратегічного планування фахівці повинні здійснювати аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища (Свот-аналіз, Бенч-маркінг, Пест-аналіз);

• Організація. Включає 3 основні складові: організація підрозділів підприємства в ін..країнах; організація здійснення ділових операцій між контрагентами різних країн; організація виконання персоналом різних завдань, відповідальність та делегування повноваженніми згідно з різними моделями менеджменту.

• Контроль (найцікавіша с-ма контролю – нім.модель Гарцбурга, управління результатами – фінський досвід)

• Мотивація (найрозв. с-ма мотивацій – Швеція ,Японія);

• Специфічні функції: прийняття управлінськх рішень (принцип індивідуалізму, колективізму), комунікаці, мовні барєри;

• Формування корпоративної ккультури;

• Баз.на ефективності виробництва: управління маркетингом, виробництвом, персоналом.