
- •Суть та форми міжнародного бізнесу.
- •2. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу
- •1. Комерційна ера (1500 - 1850 рр.).
- •2. Ера експансії (1850-1914 рр.)
- •3. Ера концесій (1914-1945 рр.)
- •4. Ера національних держав (1945-1970 рр.)
- •5. Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)
- •3. Глобалізація та інтерналізація міжнародного бізнесу
- •4.Транснаціональні корпорації як об’єкт міжнародного менеджменту
- •5. Сутність міжнародного менеджменту.
- •6. Особливості діяльності менеджерів міжнародних корпорацій.
- •7. Основні національні школи менеджменту.
- •8.Особливості середовища міжнародного менеджменту.
- •9.Політико-правове середовище міжнародних корпорацій.
- •10.Економічне середовище міжнародних корпорацій
- •11.Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.
- •12.Технологічне середовище міжнародних корпорацій.
- •13.Особливості міжнародного середовища в Україні.
- •14.Сутність міжнародного стратегічного планування.
- •15. Сучасні стратегічні орієнтації міжнародних корпорацій.
- •16. Класифікація основних типів міжнародних стратегій.
- •17. Особливості стратегічного планування в різних формах міжнародного бізнесу.
- •18. Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.
- •19 Ключові сфери прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях
- •20 Методи оцінки політичних ризиків.
- •21 Особливості ведення міжнародних переговорів.
- •22. Суть і основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій.
- •23. Управління змінами і розвиток організаційної культури в міжнародних корпораціях.
- •24. Сутність та роль міжнародних стратегічних альянсів.
- •25. Особливості організації міжнародних операцій в Україні.
- •26. Система управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій.
- •27. Особливості мотивації в багатонаціональному культурному середовищі.
- •28. Шляхи розвитку персоналу в міжнародних корпораціях.
- •29. Методи оцінки трудових відносин і виробничої демократії.
- •30.Особливості управління людськими ресурсами в українських відділеннях міжнародних корпорацій.
- •31. Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.
- •32. Моделі лідерства в міжнародних корпораціях.
- •33.Особливості керівництва міжнародними командами.
- •34.Міжнародні ділові комунікації.
- •35. Комунікаційні бар’єри і підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •36.Особливості керівництва відділеннями міжнародних компаній в Україні.
- •37.Особливості котролю в міжнародних корпораціях.
- •38.Основні системи контролю в міжнародних корпораціях.
- •39.Особливості контролю в багатокультурному середовищі.
- •40.Звітність у міжнародному менеджменті.
- •41.Особливості котролю і звітності в міжнародних компаніях, що діють в Україні.
- •42.Особливості сучасного технологічного розвитку.
- •43.Міжнародний ринок технологій.
- •44.Планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
- •1.Моделі розміщення нддкр.
- •2.Вибір форм науково-технічного співробітництва.
- •3.Фінансування м/н проектів.
- •45. Організаційні структури, форми і моделі науково-технічного розвитку міжнародних корпорацій.
- •46. Система тотального управління якістю в міжнародних корпораціях з урахуванням впливу національних культур.
- •47. Особливості технологічної політики міжнародних корпорацій, що діють в Україні.
- •48. Суть і складові міжнародного фінансового середовища та закономірності його функціонування.
- •50. Управління короткостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.
- •51. Інструменти управління довгостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.
- •52.Сучасні методи трансферного ціноутворення у міжнародних корпораціях.
- •53.Організація міжнародної банківської діяльності.
- •54. Суть і форми торговельних операцій
- •55. Експортні операції міжнародних корпорацій.
- •56. Нетрадиційні методи фінансування міжнародними корпораціями експортних операцій
- •57. Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій.
- •58, Імпортні операції міжнародних корпорацій.
- •60. Природа і функції міжнародного ринку інвестицій
- •61.Механізм прямих іноземних інвестицій.
- •62. Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій.
- •63.Відмінності міжнародних інвестиційних компаній.
- •64.Особливості етики в міжнародних корпораціях.
- •65.Основні етичні проблеми в контексті національних культур.
- •66.Роль жінок у міжнародному менеджменті.
- •67.Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій.
- •68.Напрями екологічної діяльності міжнародних корпорацій в умовах глобалізації.
- •69. Особливості соціальної відповідальності міжнародних корпорацій в Україні
- •70. Відмінності між глобальним управлінням і глобальним менеджментом.
- •71. Особливості становлення глобальних підприємств.
- •72. Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі.
- •73. Розвиток глобального управління фінансами
- •74. Глобалізація технологічного розвитку.
33.Особливості керівництва міжнародними командами.
Команда — група людей, що об’єднуються не службовими відносинами, а якимось спільними проблемами і завданнями. При цьому потрібно усвідомлювати, що не всі члени організаційних підрозділів можуть бути командою.
Особливість управління командами полягає в тому, що при посиленій увазі до підлеглих й ефективності праці керівник досягає того, що підлеглі свідомо приєднуються до цілей організації. Це забезпечує і високий моральний настрій, і високу ефективність.
Міжнародна команда являє собою групу людей різних національностей. При цьому кожен виконує свою роль у команді. Ключового значення в організації міжнародної командної роботи набуває вибір ролей, а також подолання міжкультурних бар’єрів. Важливо усвідомити, що кожний член команди не перестає бути певним фахівцем і, як правило, на час командної роботи не звільняється з посади, хоча обсяг виконуваних обов’язків, пов’язаних з нею, може зменшуватись, інколи до нуля. Натомість член команди виконує іншу роботу з урахуванням своєї підготовки в іншій сфері, з іншими колегами, для продуктивної співпраці з якими кожному доводиться обирати та якісно виконувати певні ролі.
Існує кілька підходів до визначення командних ролей. Найбільш поширеною є концепція відомого англійського психолога і письменника Мередіта Белбіна. Ця техніка полягає у використанні менеджерами різнокольорових крапок для класифікації роботи, субординуючи її як «завдання» та «можливості», а також поділяючи її на персональну та спільну. Основні висновки М. Белбіна, які були отримані на підставі семирічних експериментів, полягають у такому. По-перше, кожен член має відігравати певну очевидну функціональну роль, оскільки він увійшов до команди як бухгалтер, інженер, регіональний менеджер чи інший фахівець. Виконуючи завдання, не пов’язані з його посадовими обов’язками, член команди користується притаманними спеціальності практичними інструментами. По-друге, кожен член команди має виконувати певну групову роль не тільки за своїм фахом, а насамперед особливостями темпераменту. При цьому учасники команди повинні ефективно взаємодіяти між собою та урівноважувати один одного. По-третє, М. Белбін приділив головну увагу дослідженню «анатомії команди», виявив і розмежував 8 ролей як єдино придатних для ефективної роботи команди.
До цих ролей належать такі: 1)Координатор (лідер), що забезпечує досягнення мети командою та ефективне використання її потенціалу.2)Локомотив (працівник), який прагне прискорити досягнення поставлених цілей будь-якими методами, однак не володіє управлінськими навичками.3)Іноватор (мислитель), який є основним джерелом продукування нових ідей і стратегій. 4)Аналітик (математик), який забезпечує прийняття зважених остаточних рішень завдяки своєму тверезому мисленню та обережності.5)Постачальник (шукач джерел), який утворює зовнішні контакти і знаходить ресурси поза групою, що дозволяють швидше виробити якісне рішення.6)Організатор (скрупульозний виконавець), що докладно перевіряє всі аспекти проекту, планує його чергові етапи, зберігає всі деталі і забезпечує здобуття мети. 7)Душа команди (командний гравець), що нейтралізує особисті проблеми учасників команди і створює умови для ефективної участі в колективній праці кожному члену групи шляхом підбадьорювання і підтримки.8)Фінішер (реалізатор), який здатний перекласти ідеї і цілі групи на практичну мову деталізованих планів.