Ступінь засолення ґрунтів

Ступінь засолення ґрунтів	Тип засолення
	хлоридний	сульфатно – хлоридний	хлоридно – сульфатний	сульфатний	содовий і замішаний за участю соди
Незасолені	< 0,05	< 0,1	< 0,2	< 0,3	< 0,1
Слабкозасолені	0,05 – 0,15	0,1 – 0,2	0,2 – 0,4	0,3 – 0,4	0,1 – 0,2
Середньозасолені	0,15 – 0,3	0,2 – 0,4	0,4 – 0,6	0,4 – 0,8	0,2 – 0,3
Сильно засолені	0,3 – 0,7	0,4 – 0,8	0,6 – 0,9	0,8 – 1,2	0,3 – 0,5
Дуже засолені	> 0,7	> 0,8	> 0,9	> 1,2	> 0,5

Лабораторна робота № 6

Тема роботи: Опробування при еколого – геохімічних дослідженнях аквальних ландшафтах м. Дніпродзержинськ.

Мета роботи: навчитися відбирати та документувати проби ґрунту та води, а також при можливості визначити взаємозв’язок поверхневих та підземних вод аквальних ландшафтах м. Дніпродзержинськ

Обладнання: методичні рекомендації, буровий інструмент, етикетки, бюкси, тара для відбору проб ґрунту, додаткові джерела інформації.

Опорні поняття

Техногенний вплив людини на природу призводить до формування техногенних вод із зміненим порівняно з природними хімічними властивостями. Істотний вплив на склад їхнього забруднення роблять скидання у водяні об'єкти стічних вод промисловості і сільського господарства, промислові викиди в атмосферу і випадіння їх разом з атмосферними опадами, змив промислових забруднень, що випали, із фунти і влучення їхній у водоймища м. Дніпродзержинська.

Найбільше побоювання викликають такі забруднюючі речовини, як нафтопродукти, складні органічні сполуки які являються "пріоритетними" важкі метали – свинець, цинк, хром, мідь, ртуть, миш'як, нікель, кадмій.

Рекогносцировочним дослідженням геохімічним особливостям стану водяного середовища підлягають р. Дніпро та її притоки, а також води дренажних каналів, що класифікується як природний аквальний об'єкт.

Гідрогеологічні умови характеризуються неглибоким заляганням водоносного горизонту алювіальних і флювіогляціальних відкладень середньо-верхньочетвертинного віку й оцінкою дзеркала води порядку 106,5 м.

Залягає водоносний горизонт на першому від поверхні регіональному водотривкому шарі, а саме на глинах харківської світи.

Зміна властивостей фільтраційного середовища приводить до зміни швидкості, ухилів і напрямків руху потоку.

Комплекс аналітичних досліджень і обов'язковий мінімум компонентів встановлюється в залежності від характеру досліджуваних об'єктів та природних середовищ які депонують, а також методичними вказівками і регламентуючими інструктивними документами.

П оверхневі і підземні води при еколого – геохімічних дослідженнях аналізуються з обов'язковим мінімумом компонентів за ДЕСТом 2874 – 82 і нормам охорони поверхневих вод СНиПом 4830 – 88 по наступним компонентах:

• аніони: хлор, сульфат, нітрат, нітрит, карбонати, фтор, бром, миш'як, селен;

• катіони: залізо, алюміній, марганець, мідь, цинк, берилій, молібден, свинець, стронцій;

• поверхнево – активні речовини: фенол, нафтопродукти, пестициди, інші промислові і сільськогосподарські забруднювачі.

Найважливішої складової зливного стоку є атмосферні випадання. Для стронцію, марганцю, хрому і нікелю надходження з атмосфери рівнозначно надходженням з поверхневого стоку і навіть вище. Для міді, свинцю й олова прихід зі стоком у два рази, а для цинку і кадмію - у 10 разів більше, ніж з атмосфери. Це пояснюється тим, що коефіцієнт змиву матеріалу, що випадає з атмосфери, поверхневим стоком складає лише 0,6.

У процесі досліджень аквальних ландшафтах м. Дніпродзержинськ враховується досвід проведених досліджень на західній частині міста Києва і при цьому намічається відбирати проби з наступних природних компонентів:

• літологогеохімічне опробування ґрунтів;

• літогеохімічне опробування донних відкладів із водоймищ та водотоків;

• гідрохімічне опробування поверхневих вод;

• гідрогеохімічне опробування підземних вод.