2. Формування, основи методики визначення курсової вартості, доходів цінних паперів, основні показники, що характеризують якість цінних паперів.

Цінні папери мають номінальну і ринкову вартість або ціну. Номінальною (особовою) називають вартість зазначену на цінному папері. Але купівля-продаж цінних паперів проводиться не за номіналом, а за цінами, що складаються на ринку цінних паперів. Ціна, за якою папери продаються і купуються на ринку, називається ринковою ціною, або курсом цінних паперів.

Теоретичним підходом для визначення курсової вартості цінних паперів є визначення теперішньої вартості усіх майбутніх надходжень від них.

Методику визначення курсової вартості можна представити у три дії:

1) визначається потік доходів, що очікується за цінним папером;

2) знаходиться дисконтована (теперішня) вартість величини кожного платежу за папером;

3) дисконтовані вартості додаються.

Ця сума і є курсовою вартістю цінного паперу.

Курс акції залежить від річного дивіденду, який вона приносить, рівня позичкового відсотка та співвідношення між пропозицією акцій і попитом на них.

Курс акції тим вищий, чим більший дивіденд, що сплачується по ній, і чим нижчий рівень позикового проценту, оскільки, купуючи акції, власник грошового капіталу завжди порівнює дивіденди з тим доходом, який він міг би одержати, поклавши свій капітал в банк, тобто з позиковим відсотком. Середній курс акції дорівнює сумі грошового капіталу, яка принесе доход, що дорівнює дивіденду, в разі вкладення цієї суми в банк (чи передачі у позику).

Курс акції розраховується за формулою:

де: Д – сума річного дивіденду по акції; 

Рп – рівень позикового проценту.

З курсовою ціною акції пов’язаний установчий прибуток акціонерного товариства, що свідчить про ефективність господарської діяльності підприємства.

Курс облігації залежить від її номінальної вартості, річного доходу, який вона приносить, рівня позикового відсотка, кількості років, що залишилися до погашення облігації та співвідношення між пропозицією облігацій та попитом на них.

Середній курс облігації, за яким рівень доходу та рівень позикового проценту однакові, дорівнюватиме номінальній вартості. Якщо ж рівень доходу по облігації нижчий за рівень позикового відсотку, то її середній курс буде менший за номінальну вартість, а при рівні доходу по облігації вищому за рівень позикового відсотка – більшим.

Курс облігації визначається за формулою:

де, Вн – номінальна вартість облігації; 

Н – кількість років, що залишилися до погашення облігації;

Д – сума річного доходу по облігації; 

Рп – рівень позикового відсотка.

Курсова вартість цінних паперів постійно коливається залежно від зміни співвідношення між попитом на ті або інші цінні папери та їх пропозицією на ринку. У свою чергу, попит і пропозиція залежить від очікуваної зміни рівня позичкового відсотка, а за звичайними акціями – і доходів, які визначаються, насамперед, перспективами розвитку корпорації, що випустила акції, а також станом політичної обстановки, загальною економічною ситуацією в країні.

На курс цінних паперів також впливає стан державних фінансів і грошового обігу. Інфляційне знецінення грошей призводить до зменшення попиту на цінні папери з фіксованим доходом і водночас зростає попит на звичайні акції, облігації, що конвертуються.