
- •Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Правильність вибору мети.
- •Тип уроку, його основні етапи.
- •Методика вивчення нового матеріалу.
- •Реалізація на уроці принципів наочності, систематичності, послідовності, доступності, активності.
- •2) Тема уроку, його місце в системі уроків, розділу.
- •3) Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Правильність вибору мети.
- •4) Тип уроку, його основні етапи.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Методист з біології
Калініченко Н. А.
“Затверджую” ________
“___” _________________ 2014
Звіт
Про виконану роботу студента-практиканта ІV курсу
Природничо-географічного факультету
спеціальність 7.04010201 Біологія*
Костенко Наталя Сергіївна
Що проходила педагогічну практику у КЗ: “Навчально-виховне
об’єднання Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 31-дитячо-юнацький центр “Сузір’я” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”
у період з 03 лютого до 15 березня 2014 року
Кіровоград 2014
І. Навчальна робота.
Я, Костенко Наталя Сергіївна, проходила педагогічну практику в КЗ: “Навчально-виховне об’єднання Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 31-дитячо юнацький центр”Сузір’я” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області” у період з 03.02.2014 по 15.03.2014 р.
Викладацький склад:
1.Тиханська Тетяна Іванівна - директор школи;
2.Табальчук Світлана Володимирівна – заступник директора з виховної роботи;
3.Ларіонова Тетяна Іванівна - вчитель біології;
4.Дробаха Надія Іванівна – вчитель хімії;
5.Борисенко Світлана Володимирівна – класний керівник.
Кабінет біології матеріально забезпечений на не зовсім достатньому рівні. В кабінеті біології знаходиться велика кількість схем та малюнків, за допомогою яких діти краще вивчають та засвоюють навчальний матеріал. Крім цього, кабінет біології включає в себе велику кількість живих рослин, проте немає мультимедійного забезпечення, що є необхідним для сучасного уроку з біології.
Під час проходження практики, за мною був закріплений 8 –А клас, класний керівник якого є Борисенко Світлана Володимирівна, під час практики неодноразово допомагала мені з вихованням учнів, класними годинами та ділилася своїм педагогічним досвідом. У класі 28 учнів: з них 11 дівчаток і 17 хлопців, які загалом мають високий, середній та достатній рівень навчання, але є такий учень, що має низькі бали по всім предметам. Але є такі учні, які навчаються на високому рівні по всіх предметах. Учні 8 – А класу намагаються бути старанними, навчатися на достатньому рівні, приймати участь в усіх можливих заходах школи. Що стосується поведінки в класі то вона є не дуже позитивною. Це стосується самих учнів, та їх відношення до навчання, але діти намагаються виправлятися.
За період проходження практики були відвідані не тільки уроки біології та хімії в 8 - А класі, але і були відвідані уроки з інших предметів. До таких уроків належать українська мова та література, світова література, всесвітня та історія України, алгебра, геометрія, технології. Відвідування цих уроків допомогло мені краще познайомитись з учнями, виявити серед них лідерів класу, та побачити, які учні являються проблемними з точки зору навчання та поведінки.
За період проходження практики мною було проведено 9 уроків біології та 6 уроків хімії у 8 - А класі.
Теми уроків з біології:
1) Сезонні явища у житті земноводних.
2) Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.
3) Загальна характеристика класу Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови ( скелет і мускулатура).
4) Внутрішня будова плазунів ( продовження). Особливості процесів життєдіяльності й поведінки. Сезонні явища в житті плазунів.
5) Різноманітність плазунів. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.
6) Узагальнення знань по темі: “Клас Земноводні. Клас Плазуни.”
7) Загальна характеристика класу Птахи. Зовнішня будова птахів. Лабораторна робота № 13. Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я.
8) Внутрішня будова птахів: скелет і мускулатура. Лабораторна робота № 14. Вивчення особливостей будови скелета птахів.
9) Внутрішня будова птахів ( продовження).
Всі уроки проводились згідно з календарно-тематичним плануванням та вимогами державної програми. Успішність уроків визначалась чіткістю викладення матеріалу та дотриманням послідовності етапів уроку. При підготовці до уроку заздалегідь проводились консультації з вчителем та брались до уваги всі зауваження та рекомендації вчителя – предметника.
Успішність уроків визначалась різноманітністю методів використаних на уроці, як традиційних так і інтерактивних. Опираючись на матеріальну базу школи на уроках успішно було використано наочний та ілюстраційний матеріал ( таблиці, схеми, ілюстрації).
За період проходження практики були використані різні типи уроків: урок засвоєння нових знань, комбінований, урок узагальнення та систематизації ЗУН, урок контролю та корекції ЗУН.
Для контролю отриманих знань в навчально-виховному процесі активно використовувались самостійні роботи, тестові роботи, фронтальне опитування, письмові перевірки, робота в парах.
При досягненні мети та виконанні завдань педагогічної практики виникали деякі складнощі. До них можна віднести складнощі при встановлені дисципліни в класі, запізнення учнів на урок, сварки на уроці між учнями. Всі труднощі було успішно подолано за рахунок підтримки вчителів – предметників та класного керівника.
За період проходження педагогічної практики успішно було виконано всі завдання практики та досягнуто мети практики. Всі заплановані уроки було прочитано з обох предметів (біології та хімії), проведено позакласні заходи з цих же предметів. При викладанні уроків було дотримано всіх вимог державної програми, взято до уваги зауваження та поради вчителів – предметників та класного керівника. По закінченню педагогічної практики, я вважаю, вчителі – предметники та класний керівник залишились задоволені моєю роботою. З учнями було налагоджено спільну мову.
ІІ. Виховна робота.
В період походження педагогічної практики я була закріплена в якості класного керівника за 8 - А класом. Класний керівник 8 - А класу ─Борисенко Світлана Володимирівна. Учні класу відзначаються прагненням та старанням бути задіяні в культурно-масових заходах школи. Проте не всі учні даного класу прагнуть до цього.
В період проходження практики учні класу повинні були готуватись до таких свят як : до дня Святого Валентина «На крилах любові», та концерт до міжнародного жіночого дня 8 Березня « Квіти жіночої душі». Я допомагала класному керівнику перевіряти готовність учнів до цих свят, та подавала ідеї дітям щодо виступів.
На першому тижні проходження практики я ознайомилася з планом виховної роботи класного керівника 8 - А класу та впродовж першого тижня склала свій індивідуальний план. Класна година була один раз на тиждень в п’ятницю на сьомому уроці. При проведення всіх позакласних заходів виникали певні складнощі так, як вони проводились в позаурочний час та потребували високого рівня зацікавленості учнів в даному заході.
Складений план виховної роботи класним керівником несе в собі такі основні напрямки виховної роботи: громадянське, естетичне, трудове, екологічне, моральне, фізичне, родинне виховання та робота з батьками. Приділяється велика увага самовихованню та здійсненню постійного спілкування між учнями класу. Коли учень відчуває підтримку батьків, класного керівника, друзів то проблеми та неприємності вирішуються легше.
Впродовж практики я виконувала обов’язки класного керівника. Де входять такі обов’язки: перевірка щоденників та охайність підручників , контроль за відвідуванням учнями уроків, проведення класних годин та виховних заходів, слідкування за поведінкою та успішністю навчання. Я переважно виконувала виховну, організаторську та навчальну функції класного керівника.
ІІІ. Методична робота.
За період проходження педагогічної практики я відвідала педагогічну раду школи. Для успішності проведення уроків мною було відвідано уроки вчителя – предметника (Ларіонової Т. І.), для отримання передового педагогічного досвіду. Для чіткості викладення нового матеріалу на уроках та правильності виховних заходів я була ознайомлена з календарно – тематичним плануванням з біології, а також календарно - тематичним плануванням виховної роботи.
ІV. Висновки.
Педагогічна практика дала змогу мені:
1. Закріпити вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні форми та методи роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів;
2. Переконатися у правильному виборі професії й фаху, вдосконалити свої педагогічні та методичні здібності;
3. Розвивати організаторські здібності, вміння знаходити спільну мову з учнями різного віку, спілкуватися з педагогічним колективом;
4. Поглибити та закріпити знання з фахових та психолого-педагогічних дисциплін, які були здобуті в університеті та застосувати їх на практиці.
Під час проходження педагогічної практики, я пересвідчилася, що робота вчителя вимагає від нього велику сконцентрованість та неабияку витримку під час роботи з дітьми. Також я пересвідчилася в тому, що я обрала саме ту професію, якою б я могла займатися все своє життя. Практика допомогла набути мені передового педагогічного досвіду, який мені дуже знадобиться після закінчення навчання при роботі в школі.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Методист з хімії
Форостовська Т. О.
“Затверджую” ________
“___” _________________ 2014
Звіт
Про виконану роботу студента-практиканта ІV курсу
Природничо-географічного факультету
спеціальність 7.04010201 Біологія*
Костенко Наталя Сергіївна
Що проходила педагогічну практику у КЗ: “Навчально-виховне
об’єднання Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 31-дитячо-юнацький центр “Сузір’я” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”
у період з 03 лютого до 15 березня 2014 року
Кіровоград 2014
І. Навчальна робота.
Я, Костенко Наталя Сергіївна, проходила педагогічну практику в КЗ: “Навчально-виховне об’єднання Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 31-дитячо юнацький центр”Сузір’я” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області” у період з 03.02.2014 по 15.03.2014 р.
Викладацький склад:
1.Тиханська Тетяна Іванівна - директор школи;
2.Табальчук Світлана Володимирівна – заступник директора з виховної роботи;
3.Ларіонова Тетяна Іванівна - вчитель біології;
4.Дробаха Надія Іванівна – вчитель хімії;
5.Борисенко Світлана Володимирівна – класний керівник.
Кабінет хімії матеріально забезпечений на не зовсім достатньому рівні. В кабінеті хімії знаходиться велика кількість схем та малюнків, за допомогою яких діти краще вивчають та засвоюють навчальний матеріал, проте немає мультимедійного забезпечення, що є необхідним для сучасного уроку з хімії.
Під час проходження практики, за мною був закріплений 8 –А клас, класний керівник якого є Борисенко Світлана Володимирівна, під час практики неодноразово допомагала мені з вихованням учнів, класними годинами та ділилася своїм педагогічним досвідом. У класі 28 учнів: з них 11 дівчаток і 17 хлопців, які загалом мають високий, середній та достатній рівень навчання, але є такий учень, що має низькі бали по всім предметам. Але є такі учні, які навчаються на високому рівні по всіх предметах. Учні 8 – А класу намагаються бути старанними, навчатися на достатньому рівні, приймати участь в усіх можливих заходах школи. Що стосується поведінки в класі то вона є не дуже позитивною. Це стосується самих учнів, та їх відношення до навчання, але діти намагаються виправлятися.
За період проходження практики були відвідані не тільки уроки біології та хімії в 8 - А класі, але і були відвідані уроки з інших предметів. До таких уроків належать українська мова та література, світова література, всесвітня та історія України, алгебра, геометрія, технології. Відвідування цих уроків допомогло мені краще познайомитись з учнями, виявити серед них лідерів класу, та побачити, які учні являються проблемними з точки зору навчання та поведінки.
За період проходження практики мною було проведено 9 уроків біології та 6 уроків хімії у 8 - А класі.
Теми уроків з хімії:
1) Будова атома: ядро й електронна оболонка. Склад атомних ядер. Протонне і нуклонне число.
2) Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи ( стабільні та радіоактивні).
3) Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів. Поняття про радіус атома.
4) Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні.
5) Структура періодичної системи.
6) Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Н та О.
Всі уроки проводились згідно з календарно-тематичним плануванням та вимогами державної програми. Успішність уроків визначалась чіткістю викладення матеріалу та дотриманням послідовності етапів уроку. При підготовці до уроку заздалегідь проводились консультації з вчителем та брались до уваги всі зауваження та рекомендації вчителя – предметника.
Успішність уроків визначалась різноманітністю методів використаних на уроці, як традиційних так і інтерактивних. Опираючись на матеріальну базу школи на уроках успішно було використано наочний та ілюстраційний матеріал ( таблиці, схеми, ілюстрації).
За період проходження практики були використані різні типи уроків: урок засвоєння нових знань, комбінований, урок узагальнення та систематизації ЗУН, урок контролю та корекції ЗУН.
Для контролю отриманих знань в навчально-виховному процесі активно використовувались самостійні роботи, тестові роботи, фронтальне опитування, письмові перевірки, робота в парах.
При досягненні мети та виконанні завдань педагогічної практики виникали деякі складнощі. До них можна віднести складнощі при встановлені дисципліни в класі, запізнення учнів на урок, сварки на уроці між учнями. Всі труднощі було успішно подолано за рахунок підтримки вчителів – предметників та класного керівника.
За період проходження педагогічної практики успішно було виконано всі завдання практики та досягнуто мети практики. Всі заплановані уроки було прочитано з обох предметів (біології та хімії), проведено позакласні заходи з цих же предметів. При викладанні уроків було дотримано всіх вимог державної програми, взято до уваги зауваження та поради вчителів – предметників та класного керівника. По закінченню педагогічної практики, я вважаю, вчителі – предметники та класний керівник залишились задоволені моєю роботою. З учнями було налагоджено спільну мову.
ІІ. Виховна робота.
В період походження педагогічної практики я була закріплена в якості класного керівника за 8 - А класом. Класний керівник 8 - А класу ─Борисенко Світлана Володимирівна. Учні класу відзначаються прагненням та старанням бути задіяні в культурно-масових заходах школи. Проте не всі учні даного класу прагнуть до цього.
В період проходження практики учні класу повинні були готуватись до таких свят як : до дня Святого Валентина «На крилах любові», та концерт до міжнародного жіночого дня 8 Березня « Квіти жіночої душі». Я допомагала класному керівнику перевіряти готовність учнів до цих свят, та подавала ідеї дітям щодо виступів.
На першому тижні проходження практики я ознайомилася з планом виховної роботи класного керівника 8 - А класу та впродовж першого тижня склала свій індивідуальний план. Класна година була один раз на тиждень в п’ятницю на сьомому уроці. При проведення всіх позакласних заходів виникали певні складнощі так, як вони проводились в позаурочний час та потребували високого рівня зацікавленості учнів в даному заході.
Складений план виховної роботи класним керівником несе в собі такі основні напрямки виховної роботи: громадянське, естетичне, трудове, екологічне, моральне, фізичне, родинне виховання та робота з батьками. Приділяється велика увага самовихованню та здійсненню постійного спілкування між учнями класу. Коли учень відчуває підтримку батьків, класного керівника, друзів то проблеми та неприємності вирішуються легше.
Впродовж практики я виконувала обов’язки класного керівника. Де входять такі обов’язки: перевірка щоденників та охайність підручників , контроль за відвідуванням учнями уроків, проведення класних годин та виховних заходів, слідкування за поведінкою та успішністю навчання. Я переважно виконувала виховну, організаторську та навчальну функції класного керівника.
ІІІ. Методична робота.
За період проходження педагогічної практики я відвідала педагогічну раду школи. Для успішності проведення уроків мною було відвідано уроки вчителя – предметника (Ларіонової Т. І.), для отримання передового педагогічного досвіду. Для чіткості викладення нового матеріалу на уроках та правильності виховних заходів я була ознайомлена з календарно – тематичним плануванням з біології, а також календарно - тематичним плануванням виховної роботи.
ІV. Висновки.
Педагогічна практика дала змогу мені:
1. Закріпити вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні форми та методи роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів;
2. Переконатися у правильному виборі професії й фаху, вдосконалити свої педагогічні та методичні здібності;
3. Розвивати організаторські здібності, вміння знаходити спільну мову з учнями різного віку, спілкуватися з педагогічним колективом;
4. Поглибити та закріпити знання з фахових та психолого-педагогічних дисциплін, які були здобуті в університеті та застосувати їх на практиці.
Під час проходження педагогічної практики, я пересвідчилася, що робота вчителя вимагає від нього велику сконцентрованість та неабияку витримку під час роботи з дітьми. Також я пересвідчилася в тому, що я обрала саме ту професію, якою б я могла займатися все своє життя. Практика допомогла набути мені передового педагогічного досвіду, який мені дуже знадобиться після закінчення навчання при роботі в школі.
САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Школа №31
8 - А клас
Вчитель: Костенко Наталя Сергіївна
Мета проведення уроку:
Ознайомитися з класом, побачити можливості учнів, окреслити для себе певні завдання;
зрозуміти головні принципи ведення уроку;
використати на практиці навички застосування теоретичних знань з МВБ та інших курсів біології при викладанні;
перевірити можливі варіанти застосування різних видів наочності;
виявити можливі комбінації різних прийомів та методів навчання,що можна застосувати на одному уроці;
оцінити реальну поведінку учнів на уроці;
зрозуміти принцип розподілу часу уроку на всі його структурні елементи;
проаналізувати власну роботу та учнів на уроці, раціональне використання часу, правильність підбору методів навчання та реалізацію мети уроку.
Місце проведення уроку, обладнання, підготовка учнів до уроку.
Урок проводився у біологічному класі, у якості обладнання на уроці була представлена схема, малюнки, макети. Учні були досить добре підготовлені до уроку. У кожного на парті був підручник та зошит.
Тема уроку, його місце в системі уроків, розділу.
Тема уроку: «Загальна характеристика класу Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови ( скелет, мускулатура)».
Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Правильність вибору мети.
Мета:
Освітня. Ознайомити учнів із загальною характеристикою класу Плазуни; розкрити особливості зовнішньої будови, а також скелету та м’язів, що дозволили їм повністю позбутися залежності від водного середовища.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати зовнішню будову, скелет та м’язи плазунів із раніше вивченими тваринами; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до плазунів.
Мета уроку підібрана правильно, і найголовніше, що вона повністю відповідала змісту уроку і була досягнута вчителем.
Тип уроку, його основні етапи.
Тип уроку: комбінований.
Етапи:
-організаційний етап: на цьому етапі вчитель перевірив наявність підручників та зошитів в учнів та здійснив загальну підготовку учнів до уроку;
-мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів: на цьому етапі вчитель розповідав легенди про плазунів та наголосив, що з’явилися вони не спроста, а деякі особливості даних тварин цьому сприяли, а на уроці, вивчаючи цей дивовижний клас, вони спробують відкрити їх.
-актуалізація опорних знань: на цьому етапі діти відповідали на запитання з теми: “Різноманітність Земноводних”, виконали запитання з рубрики: “Контролюємо себе”, а також визначили, котрі із запропонованих тверджень є вірними, а котрі ні.
-вивчення нового матеріалу: цей етап починається із того, що учні разом із вчителем визначають місце плазунів у системі органічного світу:
-
Надцарство
Еукаріоти
Царство
Тварини
Підцарство
Багатоклітинні
Тип
Хордові
Підтип
Хребетні
Клас
Плазуни
Далі вчитель використав розповідь з елементами бесіди, звертаючи увагу учнів на малюнки в підручнику. Записали визначення: ”регенерація”.
Учні разом із вчителем визначили та записали у зошити таку схемку:
Будова тіла ящірки прудкої:
Голова→шия→тулуб→хвіст
Під час розповіді вчитель порівнює будову плазунів з будовою Земноводних та Риб, а учні пригадують особливості будови тварин даних класів. Так поступово вивчають зовнішню будову та рух Плазунів, розглядають покриви, скелет та м’язи, порівнюючи їх з особливостями тварин, що належать до класів Земноводних та Риб.
-узагальнення та систематизація знань: на запитання вчителя діти відповідають про що вони вперше дізналися на уроці.
-підведення підсумків уроку: виставлення оцінок учням, що приймали участь в обговоренні питань актуалізації з теми земноводні.
-домашнє завдання: 1) вивчити параграф 39 підручника Базанова Т. І., Павіченко Ю. В., Шатровський О. Г. Біологія 8 клас;
2) Схематично замалювати скелет ящірки та позначити його складові частини.
Методика перевірки знань і умінь учнів.
Оскільки даний урок є комбінованим, то на етапі актуалізації знань діти відповідали на запитання з теми: “Різноманітність Земноводних”, виконали запитання з рубрики: “Контролюємо себе”, а також визначили, котрі із запропонованих тверджень є вірними, а котрі ні.
Методика вивчення нового матеріалу.
На даному уроці було застосовано біля п’яти різних методів вивчення нового матеріалу, серед яких:
бесіда;
робота з підручником;
робота з зошитом;
робота зі схемою;
порівняння тварин класів Земноводних та Плазунів.
Оптимальність вибору методів навчання.
Методи навчання були підібрані оптимально, виходячи із вікових особливостей учнів, вчитель грамотно й майстерно підібрав і реалізував всі заплановані методи і прийоми на уроці, що сприяло цікавому і ефективному його проведенню.
Реалізація на уроці принципів наочності, систематичності, послідовності, доступності, активності.
Використана наочність відповідала меті уроку, розповідь вчителя гармонійно поєднувалася з наочністю, яка була продемонстрована. Використана вчителем наочність враховувала рівень підготовки учнів; також необхідно відмітити, що урок не був ним перевантажений.
Урок був послідовно побудований на логіці науки і обумовлений віковими особливостями учнів, виклад матеріалу був планомірний, тобто кожен етап спільної діяльності вчителя та учнів базувався на попередніх етапах і відкривав шлях до подальшого руху вперед.
Для реалізації активності учнів вчителем на уроці було створено серйозну ділову атмосферу. Вчитель добре розумів мету уроку, використовував різноманітні прийоми навчання, усвідомлюючи практичне значення набутих знань, систематично контролював виконання завдань, своєчасно і тактовно допомагав окремим учням та виховував впевненість у можливостях учнів успішно вчитися.
Способи активізації пізнавальної діяльності учнів.
На даному уроці вчителем було застосовано багато способів активації пізнавальної діяльності учнів враховуючи їх вікові особливості, а саме: під час роботи з підручником вчитель формував у дітей вміння аналізувати і порівнювати, а також під час творчих завдань учні вчилися досліджувати робити висновки і узагальнення, відстоювати власну думку. Для відпрацювання навичок самоконтролю та самовдосконалення дітям були запропоновані самостійна робота з підручником, зошитом та схемами.
Індивідуальна та диференційована робота на уроці.
Під час уроку здійснювалась переважно диференційована робота, тобто працювали всі учні, та все ж були індивідуальні завдання, коли кожен учень сам виконував завдання, що було задано вчителем.
Педагогіка співробітництва, взаємоповага, взаємодопомога учнів.
Аналізуючи поведінку учнів та вчителя на уроці можна сказати, що між ними встановилися дружні стосунки та при цьому учні з повагою ставилися до вчителя. І це сприяло досить ефективній роботі на уроці, всі учні слухали вчителя, виконували всі завдання з цікавістю вирішували певні проблемні питання, не акцентували увагу на помилках один одного, їх коректно виправляв вчитель.
Зміст та методика закріплення вивченого матеріалу.
Закріплення вивченого матеріалу на уроці було здійснено методом постановки запитань вчителем до учнів, на основі вивченого матеріалу.
Поточний контроль знань учнів. Правильність оцінювання.
Після підбиття підсумків уроку вчитель виставив оцінки за роботу на уроці. Під час оцінювання вчитель обґрунтував кожну оцінку яку виставляв учням.
Підведення підсумків уроку.
Підсумки уроку були проведені після закріплення нових знань та умінь учнів у формі фронтального опитування: діти відповідали на запитання, про що вони вперше дізналися на цьому уроці.
Раціональність використання часу.
Час на уроці був правильно розподілений на кожен етап, вчитель досить раціонально його використав.
Методичні проблеми.
Під час уроку не було помічено особливих методичних проблем.
Вміння вчителя вирішувати завдання навчання і виховання.
Вчитель вміло реалізував поставлені перед собою завдання, діти засвоїли нові для них поняття та за допомогою вчителя навчилися ними оперувати.
Врахування вчителем особливостей класу.
Під час розробки уроку вчителем було враховано всі особливості класу, підібрані правильні методи і прийоми роботи з учнями. Оскільки клас був досить сильним то вчитель міг застосувати багато різних прийомів навчання, що і було ним вдало зроблено і дітям було цікаво працювати на уроці.
Вміння грамотно і естетично використовувати дошку.
Під час проведення уроку вчитель на дошці малював таблиці, які діти потім самостійно заповнювали.
Характеристика зовнішнього вигляду вчителя.
Вчитель був одягнений охайно, естетично.
САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Школа №31
8 - А клас
Вчитель: Костенко Наталя Сергіївна
Мета проведення уроку:
Ознайомитися з класом, побачити можливості учнів, окреслити для себе певні завдання;
зрозуміти головні принципи ведення уроку;
використати на практиці навички застосування теоретичних знань з МВХ та інших курсів хіміїї при викладанні;
перевірити можливі варіанти застосування різних видів наочності;
виявити можливі комбінації різних прийомів та методів навчання, що можна застосувати на одному уроці;
оцінити реальну поведінку учнів на уроці;
зрозуміти принцип розподілу часу уроку на всі його структурні елементи;
проаналізувати власну роботу та учнів на уроці, раціональне використання часу, правильність підбору методів навчання та реалізацію мети уроку.
Місце проведення уроку, обладнання, підготовка учнів до уроку.
Урок проводився у класі 8-А, у якості обладнання на уроці була представлена схема, таблиця Менделєєва.Учні були досить добре підготовлені до уроку. У кожного на парті був підручник та зошит, а також спеціальний робочий зошит.
Тема уроку, його місце в системі уроків, розділу.
Тема уроку: «Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів. Поняття про радіус атома».
Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Правильність вибору мети.
Мета:
Освітня. Продовжити знайомство з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва; сформулювати в учнів поняття “радіус атома”, встановити залежність величин атомних радіусів від положення елементів у періодичній системі.
Розвиваюча. Вчити робити висновки та виокремлювати головне; розвивати розуміння світу і можливості його пізнання.
Виховна. Виховувати загальну культуру праці та спілкування учнів.
Мета уроку підібрана правильно, і найголовніше, що вона повністю відповідала змісту уроку і була досягнута вчителем.
Тип уроку, його основні етапи.
Тип уроку: комбінований.
Етапи:
-організаційний етап: на цьому етапі вчитель перевірив наявність підручників та зошитів в учнів та здійснив загальну підготовку учнів до уроку;
-мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів: вчитель порівнює ядро атома з насіниною гороху та наголошує на тому, що тоді відстань від ядра до краю електронної оболонки дорівнюватиме приблизно 1 км. Отже, звідси виходить, що переважну частину атома становить його електронна оболонка.
-актуалізація опорних знань: на цьому етапі вчитель використовує вправу: “Вірю-не-вірю”, на твердження котрої учні відповідають так або ні, далі учні дають характеристику таким елементам періодичної системи, що знаходяться в ній під номером 13 та під номером 15. Потім учні розв’язують задачі біля дошки.
-вивчення нового матеріалу: цей етап починається із того, що вчитель знайомить учнів з основними положеннями сучасної теорії будови атома. Далі вчитель пояснює розподіл електронів одного рівня на підрівні. Вчитель малює на дошці форму орбіталей, також зображує таку схемку, скільки максимально може міститися електронів на кожному рівні, а учні все це записують та замальовують собі в зошити:
І-S2=2 електрони
II-S2P6=8 електронів
III-S2P6d10=18 електронів
IV-VII-S2P6d10f14=32 електрони.
Далі вчитель наголосив, що електрони зображаються у комірках, проте там вони розміщуються не довільно, а по два протилежно спрямованих електрони в кожній комірці. Також вчитель повідомив учням про те, що електрони можуть знаходитися і по одному в комірці тобто бути неспареними і саме це має важливе значення для сполучення одних атомів з іншими. Далі учні за допомогою вчителя складали електронні формули для Н, Не, Li, Be, B, С. Потім вчитель розповів учням про радіус атома, пояснив від чого він залежить і учні записали до своїх зошитів визначення: “радіус атома”. Далі учні разом із вчителем визначали в яких елементів радіус атома буде більшим, а в яких меншим.
-узагальнення та систематизація знань: на запитання вчителя діти відповідають про те, що вони дізналися на уроці, самостійно пишуть електронні формули деяких елементів, визначають в яких елементів радіуси будуть більшими, а в яких меншими.
-підведення підсумків уроку: виставлення оцінок учням, що приймали участь в обговоренні питань актуалізації.
-домашнє завдання: 1) вивчити параграф 34 підручника Ярошенко О. Г. Хімія 8 клас
2) Виконати на сторінці 85 – 86 робочого зошита тренувальні вправи..
Методика перевірки знань і умінь учнів.
Оскільки даний урок є комбінованим, то на етапі актуалізації знань діти визначили, котрі із запропонованих тверджень є вірними, а котрі ні.
Визначали залежність властивостей елементів від розташування їх в періодичній системі, виконали задачі біля дошки.
Методика вивчення нового матеріалу.
На даному уроці було застосовано біля п’яти різних методів вивчення нового матеріалу, серед яких:
бесіда;
робота з підручником;
робота з зошитом;
робота зі схемою;
робота біля дошки, на з0акріплення матеріалу.
Оптимальність вибору методів навчання.
Методи навчання були підібрані оптимально, виходячи із вікових особливостей учнів, вчитель грамотно й майстерно підібрав і реалізував всі заплановані методи і прийоми на уроці, що сприяло цікавому і ефективному його проведенню.
Реалізація на уроці принципів наочності, систематичності, послідовності, доступності, активності.
Використана наочність відповідала меті уроку, розповідь вчителя гармонійно поєднувалася з наочністю, яка була продемонстрована. Використана вчителем наочність враховувала рівень підготовки учнів; також необхідно відмітити, що урок не був ним перевантажений.
Урок був послідовно побудований на логіці науки і обумовлений віковими особливостями учнів, виклад матеріалу був планомірний, тобто кожен етап спільної діяльності вчителя та учнів базувався на попередніх етапах і відкривав шлях до подальшого руху вперед.
Для реалізації активності учнів вчителем на уроці було створено серйозну ділову атмосферу. Вчитель добре розумів мету уроку, використовував різноманітні прийоми навчання, усвідомлюючи практичне значення набутих знань, систематично контролював виконання завдань, своєчасно і тактовно допомагав окремим учням та виховував впевненість у можливостях учнів успішно вчитися.
Способи активізації пізнавальної діяльності учнів.
На даному уроці вчителем було застосовано багато способів активації пізнавальної діяльності учнів враховуючи їх вікові особливості, а саме: під час роботи з підручником вчитель формував у дітей вміння аналізувати і порівнювати, а також під час творчих завдань учні вчилися досліджувати робити висновки і узагальнення, відстоювати власну думку. Для відпрацювання навичок самоконтролю та самовдосконалення дітям були запропоновані самостійна робота з підручником, зошитом та схемами.
Індивідуальна та диференційована робота на уроці.
Під час уроку здійснювалась переважно диференційована робота, тобто працювали всі учні, та все ж були індивідуальні завдання, коли кожен учень сам виконував завдання, що було задано вчителем.
Педагогіка співробітництва, взаємоповага, взаємодопомога учнів.
Аналізуючи поведінку учнів та вчителя на уроці можна сказати, що між ними встановилися дружні стосунки та при цьому учні з повагою ставилися до вчителя. І це сприяло досить ефективній роботі на уроці, всі учні слухали вчителя, виконували всі завдання з цікавістю вирішували певні проблемні питання, не акцентували увагу на помилках один одного, їх коректно виправляв вчитель.
Зміст та методика закріплення вивченого матеріалу.
Закріплення вивченого матеріалу на уроці було здійснено методом постановки запитань вчителем до учнів, на основі вивченого матеріалу.
Поточний контроль знань учнів. Правильність оцінювання.
Після підбиття підсумків уроку вчитель виставив оцінки за роботу на уроці. Під час оцінювання вчитель обґрунтував кожну оцінку, яку виставляв учням.
Підведення підсумків уроку.
Підсумки уроку були проведені після закріплення нових знань та умінь учнів у формі фронтального опитування: діти відповідали на запитання, про що вони вперше дізналися на цьому уроці.
Раціональність використання часу.
Час на уроці був правильно розподілений на кожен етап, вчитель досить раціонально його використав.
Методичні проблеми.
Під час уроку не було помічено особливих методичних проблем.
Вміння вчителя вирішувати завдання навчання і виховання.
Вчитель вміло реалізував поставлені перед собою завдання, діти засвоїли нові для них поняття та за допомогою вчителя навчилися ними оперувати.
Врахування вчителем особливостей класу.
Під час розробки уроку вчителем було враховано всі особливості класу, підібрані правильні методи і прийоми роботи з учнями. Оскільки клас був досить сильним то вчитель міг застосувати багато різних прийомів навчання, що і було ним вдало зроблено і дітям було цікаво працювати на уроці.
Вміння грамотно і естетично використовувати дошку.
Під час проведення уроку вчитель на дошці малював таблиці, які діти потім заповнювали разом із ним.
Характеристика зовнішнього вигляду вчителя.
Вчитель був одягнений охайно, естетично.
Аналіз уроку
Школа № 31
8 -А клас
Вчитель: Ларіонова Тетяна Іванівна
Дата проведення: 04 лютого 2014 року.
Місце проведення уроку, обладнання, підготовка учнів до уроку.
Урок проводився у біологічному кабінеті, було все необхідне обладнання, а саме: схеми та плакати, що дозволяють ілюструвати внутрішню будову класу Земноводні.
Учні були досить добре підготвлені до уроку. У кожного на парті був підручник, робочий зошит.
Тема уроку, його місце в системі уроків, розділу.
Тема уроку: “Внутрішня будова класу Земноводні.”
Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Правильність вибору мети.
Мета:
Освітня. Ознайомити учнів з особливостями будови Земноводних.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси життєдіяльності Земноводних та Риб; уміння спостерігати, аналізувати, співставляти, логічно мислити.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів, які оточують людину.
Мета уроку підібрана правильно, і вона повністю відповідала змісту уроку і була досягнута.