Груші пеніциліну

Пеніцилін та його похідні одержують при вирощуванні плісеневих грибів різних видів та напівсинтетичним способом. Так одержують ампіцилін - антибіотик широкого спектра дії'та активні до стафілококів оксацилін і метицилін.

Найбільш активний у лікуванні гострих інфекційних захворювань бензилпеніцилін. Це пеніцилін, у молекулі якого водень аміногрупи заміщений бензильним радикалом.

гПеніциліни швидко руйнуються під впливом високої температури, вологи, кислот, лугів, окислювачів та інших речовин. Розчинниками пеніциліну є дистильована вода, фізіологічний розчин, сироватка крові. 0,5-процентний розчин новокаїну, 0,5...5-процентний розчин амідопірину, екмолін, які подовжують дію пеніциліну. Розчини готують в асептичних умовах.

Пеніцилін добре всмоктується і порівняно рівномірно розподіляється в органах. У шлунку він майже повністю руйнується соляною кислотою. Терапевтична концентрація утримується в організмі протягом 4...6 годин.

Пеніцилін досить активний до грам позитивних мікробів, але має вузький спектр дії: до нього чутливі стафілококи, стрептококи, збудники бешихи свиней, миту коней, некробактеріозу,а також пневмо- і менінгококи, спірохети, пастерели тощо.

Неактивний він до збудників бруцельозу, туберкульозу, паратифу, вірусів, найпростіших і грибів.

За досить тривалий термін широкого застосування антибіотиків у ветеринарній медицині (близько 50 років) появилось чимало видів патогенних мікроорганізмів, стійких до пеніцилінів. Але в останні роки розроблені напівсинтетичні препарати (амоксицилін), які в комбінації з клаулановою кислотою (амоксіклав) , що блокує фермент бета-лактамазу резистентних збудників, діють так же ефективно, як це було на початку їх застосування.

Бензилпеніциліну натрієва і калієва сіль -Benzylpenісillinum Natrium, Benzylpenісillinum kalium

Властивості: дрібний кристалічний порошок білого кольору, гіркуватий на смак, добре розчиняється у воді.

Форма випуску: у герметично закритих флаконах по 100,200,300, 500 тис. ОД, 1млн. ОД.

Зберігання: за списком Б, у сухому приміщенні при кімнатній температурі.

Показання, способи і дози застосування: з лікувальною і профілактичною метою при інфекційних захворюваннях (бешисі свиней,

пастерельозах, лептоспірозі, емфізематозному карбункулі, злоякісному набряку, сибірціГінфекційному стоматиті в кроликів та деяких інших). Він також ефективний для лікування хвороб органів дихання, сечостатевих органів, гнійного плевриту і перитоніту, маститів, метритів і ендометритів.

У хірургічній практиці бензилпеніцилін застосовують місцево і парентерально при гострих гнійних запальних процесах, у порожнини ран, абсцеси, суглоби і в сухожильні піхви.

Лікувальний ефект більш виражений при застосуванні в комбінації з сульфаніламідами, сироватками і глобулінами.

Дози: коням і великій рогатій худобі - 2...5 тис. ОД; дрібній рогатій худобі-4... 10 тис. ОД; свиням - 6...8 тис. ОД на 1 кг маси тварини; курям і качкам – З0... 100 тис. ОД на голову; бджолам - 200...300 тис. ОД на сім'ю.