6 Відмінність замаху на злочин від готування до злочину та закінченого злочину

Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину. Замах на злочин відрізняється від закінченого злочину об'єктивною стороною. При замаху на злочин вона не завершена, відсутні деякі її ознаки (або не доведене до кінця діяння, що утворює об'єктивну сторону складу злочину, або відсутній суспільно небезпечний наслідок), а при закінченому злочині об'єктивна сторона повністю виконана, Тому визнання здійсненого діяння замахом або закінченим злочином залежить від опису об'єктивної сторони злочину в диспозиції закону.

Поняття закінченого злочину є поняттям теоретичним. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини.

Закінчений злочин — це злочин, у складі якого наявні всі ознаки, передбачені відповідною статтею Особливої час­тини кримінального закону.

Момент закінчення злочину кожного виду визначає сам законодавець у диспозиції закону, використовуючи відпо­відно конструкцію матеріального чи формального складу злочину.

Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. Замах на злочин відрізняється від готування до злочину характером вчинених діянь, а злочин із матеріальним складом - і близькістю настання суспільно небезпечних наслідків. При замаху на злочин діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, а при готуванні до злочину лише створюються умови для вчинення злочину. При замаху на злочин створюється, як правило, безпосередня небезпека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпосередньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів. При готуванні ж до злочину в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, призвести до закінчення злочину і настання зокрема суспільно небезпечних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, за інших рівних умов, має більший ступінь суспільної небезпеки.

Готування до злочину — це стадія вчинення злочину, яка у відповідності до ч. 1 ст. 14 КК визначається як підшукання або пристосування знарядь і засобів або інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Кожна з названих дій утворює самостійний вид готуван­ня до злочину:

а) підшукання засобів чи знарядь для вчинення злочину;

б) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину;

в) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Стадія готування до злочину, по суті, є діяльністю особи по створенню сприятливих умов для подальшого вчинення злочину. За обсягом сприяння ці умови мають бути суттєвими, оскільки несуттєве сприяння майбутньому зло­чину за ступенем своєї суспільної небезпеки не досягає того рівня, який передбачений ст. 11 для будь-якого злочи­ну. Особливість цієї стадії злочину полягає у тому, що дії, які її утворюють, знаходяться поза межами об'єктивної сторони складу закінченого злочину, котрий особа має намір вчинити. Фактично вчинені особою діяння можуть розцінюватись як стадія готування до злочину лише в тому випадку, коли вони були спрямовані на вчинення конкрет­ного злочину, передбаченого відповідною статтею Особли­вої частини КК (не може бути готування до злочину "взагалі", а є лише готування до конкретного злочину).

Враховуючи те, що наявність стадій вчинення злочину характерна лише для злочинів, що вчиняються з прямим умислом, ознакою суб'єктивної сторони готування до зло­чину є вина у формі умислу, вид умислу — прямий.

Особливість стадії готування до злочину може виявляти­ся і тоді, коли готування до конкретного злочину містить, по суті, склад закінченого іншого злочину. Наприклад, незаконне придбання вогнестрільної (вогнепальної) зброї для того, щоб використати її в майбутньому для вчинення нападу з метою заволодіння індивідуальним майном. У цьому випадку незаконне придбання вогнестрільної (вогне­пальної) зброї містить склад закінченого злочину і одночасно є стадією готування до розбою. У цьому випадку має місце су­купність злочинів.

Готуванням до злочину визнаються лише такі дії особи, які зупинені або припинені нею з причин, що не можуть визнаватися добровільною відмовою від доведення злочину до кінця, оскільки добровільна відмова є фактично припи­ненням готування до злочину при усвідомленні винною особою можливості закінчення злочину.

Перші два види готування до злочину стосуються засобів та знарядь для вчинення злочину. Наприклад, викрадення автомобіля з метою використання його як знаряддя вчи­нення вбивства; придбання газових балончиків з метою їх використання при вчиненні грабежу тощо.

Під засобами вчинення злочину розуміються будь-які предмети, які полегшують його вчинення. Такими предме­тами можуть бути, наприклад, підроблені документи при вчиненні розкрадання; транспортні засоби, що використо­вуються для перевезення викраденого або самих винних осіб з місця вчинення злочину; наркотичні засоби та силь­нодіючі речовини, якщо вони використані з метою полег­шити вчинення злочину, а не на умисне спричинення шкоди здоров'ю або позбавлення життя потерпілого.