3. Пропускна здатність лінійних елементів транспортної системи.

Автомобільні дороги.

Теоретична пропускна здатність смуги руху:

, авт./год,

де І_а – інтервал часу між двома сусідніми попутно слідуючими автомобілями, с.

,с.

де L_Д – довжина ділянки дороги, що припадає на один автомобіль, м; V_max – розрахункова (максимально допустима на дорозі) швидкість руху автомобілів, км/год.

, м

де l_р – відстань, яку проходить автомобіль за час реакції водія, м;

l_г – різниця гальмівного шляху переднього і заднього автомобілів, м;

l_б – інтервал безпеки; l_a – габаритна довжина автомобіля.

, м

де t_р – час реакції водія, в звичайних умовах приймається 1 с.

, м,

де g – прискорення вільного падіння, м²/с; - коефіцієнт поздовжнього зчіплення коліс автомобіля з дорогою; і – поздовжній похил ділянки дороги; f – коефіцієнт опору кочення.

Практична пропускна здатність смуги руху автомобільної дороги:

, легкових автомобілів/год.

де П_max – максимальна практична пропускна здатність однієї смуги руху автомобільної дороги, легкових автомобілів/год;

- коефіцієнт, що відображає вплив певної технологічної характеристики автомобільної дороги (розмітка, покриття, укріплення обочин, наявність знаків, що обмежують швидкість, місць відпочинку, смуг прискорення і зменшення руху і т.д.) і складу руху на дорозі на її пропускну здатність.

Лекція 2. Характеристика елементів транспортної мережі

1. Особливості визначення пропускної здатності транспортної мережі.

На різних видах транспорту в більшості випадків використовується детерміноване визначення пропускної здатності елементів транспортної системи, яке говорить, що:

Пропускна здатність лінійного елемента системи – це найбільша кількість транспортних одиниць (або в загальному випадку замовлень), які можуть бути опрацьовані системою в заданий час при певному її технічному облаштуванні і при прогресивній технології роботи:

, (1)

де - розрахунковий період часу який використовується для обслуговування транспортних одиниць (замовлень); - тривалість обслуговування одиниці транспортного потоку при рівномірному і безперервному використанні системи на протязі розрахункового періоду.

Кількісна оцінка пропускної здатності з позицій детермінованого підходу виправдана тільки для „жорстких” транспортних систем, які працюють без перерв і які обслуговують кожну одиницю транспортного потоку на протязі проміжку часу t. В реальних системах ці обмеження виконуються дуже рідко. Багаточисленними дослідженнями показано, що транспортний процес стохастичний. Це проявляється в нерівномірності і неоднорідності транспортних потоків, різному часу обслуговування одиниці транспортного потоку, випадковому характері і часу відмов технічних засобів і т.д. Тому необхідно і практично виправдано використання вірогідно-статистичного підходу до визначення пропускної здатності елементів транспортної системи.

Пропускна здатність – це найбільша кількість транспортних одиниць, які можуть бути опрацьовані системою в заданий час, при якому вірогідність обслуговування в розрахунковому періоді не меншої кількості транспортних одиниць буде рівною, або більше наперед заданої вірогідності .

Нехай відома щільність вірогідності випадкової величини . Тоді із формули (1) виходить, що для врахування вірогіднісного характеру – необхідно знайти щільність вірогідності випадкової величини . Враховуючи, що існує зворотна функція , тобто випадкові величини і пов’язані однозначною детермінованою залежністю, а ув’язано в малому інтервалі , то величина , буде знаходитись в інтервалі , де . Тому використовуючи властивості інваріантності диференціалу вірогідності , отримаємо:

де – модуль похідної.