Лекція 1. Поняття взаємодії видів транспорту

1. Вступ. Предмет.

У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажирів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.

Взаємодія – це діяльність спрямована на реалізацію спільної мети, яка передбачає найбільш повне використання всіх ресурсів і можливостей транспортної системи.

Взаємодія – це широке поняття, яке з урахуванням існуючого адміністративно-галузевого поділу показано у спрощеному вигляді на рис.1.

Області взаємодії
Правова	Інформаційна	Економічна	Технологічна	Технічна

Рівень галузевого поділу
Міжгалу-зевий	Відом-чий	Вироб-ничий

Рівень територіального поділу
Міжнарод-ний	Регіональ-ний	Вузловий

Рис. 1. Структуризована схема взаємодії різних видів транспорту.

Кожній складовій даного рисунка відповідають свої функції, організаційні структури, проблеми та шляхи їх вирішення. Але необхідно відмітити, що на даній схемі не позначено тісні зв’язки між всіма рівнями та областями взаємодії. Так, техніка в значній мірі визначає технологію, право накладає обмеження на використання техніки, регіональні потреби можуть суперечити відомчим, тощо.

На сучасному етапі розвитку транспорту ще не вирішено багато проблем взаємодії та координації роботи різних видів транспорту на всіх рівнях управління:

1) на рівні взаємодії транспорту з галузями народного господарства не встановлено оптимального співвідношення між рівнями розвитку суспільного виробництва та транспорту;

2) невизначені оптимальні пропорції розвитку окремих видів транспорту;

3) немає загально визначеної методики побудови і оцінки транспортної мережі;

4) потребує удосконалення методика розрахунку тарифів на перевезення;

5) відсутня єдина класифікація вантажів для всіх видів транспорту.

Ефективність роботи єдиної транспортної системи країни в багатьох випадках визначається організацією взаємодії різних видів транспорту.

2. Ціль і задачі вивчення дисципліни.

Взаємодія видів транспорту, як наукова дисципліна займається аналізом, науковим узагальненням і наступним розвитком форм і методів організації роботи різних видів транспорту, що ставлять перед собою ціль – максимальне підвищення ефективності функціонування транспорту, як галузі народного господарства в цілому, а також повне і своєчасне задоволення потреб країни в перевезеннях вантажів і пасажирів.

Ціллю дисципліни є оволодіння можливостями моделювання складних процесів взаємодії і координації роботи транспортних систем для підвищення економічної ефективності і зменшення шкідливого екологічного впливу транспортних систем з врахуванням конкретних умов експлуатації.

Задачами вивчення дисципліни є розгляд сучасних методів проектування і технологічних процесів взаємодії різних транспортних систем, комплексного їх використання, системного і узгодженого керування загальнотранспортним процесом, вирішення питань взаємодії в транспортних вузлах, а також взаємодія транспортних систем з галузями народного господарства.

Взаємодія видів транспорту, як наукова дисципліна займається аналізом, науковим узагальненням і наступним розвитком форм і методів організації роботи різних видів транспорту, що ставлять перед собою ціль – максимальне підвищення ефективності функціонування транспорту, як галузі народного господарства в цілому, а також повне і своєчасне задоволення потреб країни в перевезеннях вантажів і пасажирів.

Організація спільної роботи різних видів транспорту охоплює великий перелік заходів, що витікають із умови функціонування господарського механізму в народному господарстві, в тому числі на транспорті питання комплексного розвитку транспортної системи і широкого розповсюдження досвіду спільної роботи і впровадження нових форм організації управління міжвідомчими зв’язками і відношеннями у транспортній системі. В даний час особливо гостро стоять питання:

1. Організації комплексного планування перевезень і розвитку транспортної системи;

2. Найбільш ефективного використання матеріально-технічної бази транспорту, збалансування потреб народного господарства і населення в перевезеннях і розвитку провізних можливостей всіх видів транспорту;

3. Встановлення раціональних господарських зв’язків по поставках продукції з врахуванням мінімальних затрат на транспортування;

4. Раціонального розподілу перевезень між видами транспорту;

5. Широкого впровадження досягнень НТП на транспорті;

6. Покращення експлуатаційної діяльності підприємств і організацій транспорту і підвищення якості транспортного обслуговування народного господарства і населення.

7. Ефективного використання основних фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, економічних витрат палива, електроенергії, матеріалів.

8. Уникнення втрат і невиробничих витрат;

9. Створення необхідних резервів рухомого складу, провізних і пропускних здатностей транспортної системи і підвищення надійності її функціонування.

Основними задачами транспорту є своєчасне і якісне задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях, підвищення ефективності та якості його роботи. Для вирішення цих задач необхідно:

– обґрунтувати оптимальні пропорції розвитку всіх видів транспорту, і, головне підтримувати їх на протязі всього періоду експлуатації;

– сформувати оптимальну мережу шляхів сполучення на основі раціональних систем вантажопотоків, вибрати її раціональну структуру і найкращий нарис;

– нарощувати пропускну і провізну здатність шляхів сполучення і загально транспортних вузлів, які є центрами тяжіння просторово-планувальних систем;

– підвищувати швидкість руху транспортних засобів;

– вдосконалювати режими взаємодії різних видів транспорту, структуру парку рухомого складу, систему управління ЄТС.

Першочергове значення також для оптимізації розвитку транспорту має надійна система аналізу і прогнозування вантажо- і пасажиропотоків для всіх часових рівнів.

Комплексний розвиток транспортно-інформаційних систем дуже гостро ставить проблему узгодження цілей і критеріїв оцінки роботи окремих видів транспорту. Природно, що максимальна ефективність може бути досягнута тільки при умові спів падання цілей і критеріїв оцінки роботи окремих видів транспорту, а також транспорту і інших галузей народного господарства.

Крім того, все більше значення набуває по мірі збільшення об’ємів перевезення вантажів і пасажирів, розвитку автоматизованих систем управління, ускладнення науки і технології роботи різних видів транспорту, координація їх роботи.

Найважливішими задачами взаємодії пасажирських видів транспорту є:

– вибір оптимальної транспортної мережі в зв’язку з розвитком магістральних видів пасажирського транспорту з міським пасажирським транспортом;

– розробка єдиних принципів і нормативів для розрахунку параметрів пасажирських транспортних систем міста;

– впровадження єдиної системи аналізу і дослідження пасажиропотоків на взаємодіючих видах транспорту;

– створення автоматизованої системи управління пасажирськими перевезеннями в вузлі.