
- •Міжнар менеджмент: поняття, сутність, структура
- •Глобалізація: поняття сутність, та вплив на розвиток міжнародного бізнесу
- •Міжнародний бізнес: сутність, основні риси, фактори розвитку
- •Інтернаціоналізація бізнесу: поняття, сутність, етапи та шляхи розвитку
- •Характеристика базових принципів міжнародного менеджменту
- •7.Зміст характерних рис сучасного міжнародного бізнесу
- •8. Структура основних даних політико-правового аналізу зовнішнього середовища необхідних міжнародному менеджеру
- •9.Структура основних даних економічного аналізу зовнішньоекономічного середовища
- •10. Стартовий маркетинговий аналіз зовн.Серпдовища
- •11. Поняття та сутність категорій "культура" та "кроскультурний менеджмент"
- •13. Характеристика моноактивних, поліактивних і реактивних культур
- •14. Параметри культури, що впливають на відносини з іншими людьми
- •15. Вплив соціально-культурного зовнішнього середовища на розвиток міжнародного бізнесу та менеджменту
- •16. Характерні особливості американського національного стереотипу
- •17. Характерні особливості англійського стереотипу
- •18. Особливості французького національного стереотипу
- •19. Національний стереотип характерний для країн Близького та Середнього сходу
- •20. Особливості китайського нац. Стереотипу
- •21. Характерні особливості японського національного стереотипу
- •22. Японський альтернативний менеджмент: характерні особливості і роль
- •Провідна роль американської школи менеджменту
- •24. Модель контролю при управлінні з делегуванням повноважень
- •25. Менеджмент на підприємствах Німеччини
- •26.Фінський досвід системи управління за результатами.
- •27.Особливості менеджменту Швеції
- •28. Стратегічне планування в міжнародній фірмі: поняття, сутність
- •29. Характеристика процесу стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •30. Види міжнародних стратегій та їх характеристика
- •31. Корпоративні стратегії розвитку мк
- •32. Корпоративні стратегії глобальної діяльності міжнародних компаній
- •33. Корпоративні стратегії здійснення зовнішніх операцій мк.
- •34. Функціональні стратегії міжнародних компаній
- •35. Характеристика організаційних структур управління міжнародною компанією
- •36. Бнк: поняття, сутність, їх місце та роль у світовій економіці
- •37. Фактори впливу на розвиток і зростання бнк
- •38. Класифікація міжнародних корпорацій: їх характеристика
- •39. Основні цілі бнк та чинники їх розвитку
- •40. Тнк: поняття, сутність, характерні особливості
- •41. Критерії транснаціональності міжнародної компанії і їх характеристика
- •42. Фінансово-промислові групи як форма інтегрованої корпоративної структури: поняття, сутність, характерні ознаки, досвід функціонування
- •43. Досвід функціонування фпг Японії і Кореї
- •44. Характеристика фпг сша і Німеччини
- •45. Холдингова форма організації багатонаціональних компаній: сутність, характеристика
- •46. Економічна роль холдингових компаній
- •48. Міжнародні стратегічні альянси: поняття, сутність, особливості
- •49. Цілі міжнародних стратегічних альянсів, потреби та мотиви їх створення
- •50. Форми міжнародних стратегічних альянсів. Характеристика форми мса «участь в активах без створення організації»
- •51. На контрактном уровне в основе мса лежат долгосрочные функциональные соглашения
- •53 Основны типии корпоративних культур, їх характеристика.Угрупування типів корпоративних культур
- •55 Роль кадрових служб в роботі з управлінським персоналом міжнародної фірми
- •56 Підготовка управлінського персоналу в розвинених корпораціях світу
- •Основні тенденції і концепції управління персоналом міжнародної фірми.
- •58 Підходи до відбору персоналу, що використовують бнк
- •60 Форми стимулювання персоналу поділяються на групи:
- •61. Нематеріальні та змішане стимулювання персоналу міжнародної фірми
- •62. Ключові проблеми процесу комунікацій в міжнародному менеджменті
- •63. Механізм мотивації через потреби в мк, особливості його дії.
- •64. Компенсаційні підходи, що використовуються в міжнародних фірмах
- •65. Міжнародні особливості змістовних та процесуальних теорій мотивації
- •66. Японська система мотивації трудової активності працівників
- •67. Характеристика японського стилю керівництва багатонаціональної компанії
- •68. Азіатський стиль керівництва тнк
- •70. Основні напрямки та концепції розвитку міжнародного менеджменту
- •71. Сучасні моделі перебудови тнк
13. Характеристика моноактивних, поліактивних і реактивних культур
Фактор культури в міжнародному бізнесі проявляється як різниця культурних орієнтацій суб'єктів міжнародних економічних відносин. Культурні розбіжності є наслідком тривалого історичного розвитку, вони формувались в часи, коли народи перебували у стані ізоляції один від одного.
На сьогоднішній день можна виокремити декілька регіонів на Землі, які визначаються усталеним типом культури: Західна Європа, Східна Європа, Північна Америка, Латинська Америка, Далекий Схід, Південна Азія, Арабо-мусульманський Схід, Тропічна та Екваторіальна Африка.
У 1996 р. англійський дослідник Річард Льюіс ввів новий критерій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні.
За специфікою ділових культур та в залежності від відношення до часу народи світу умовно можна поділити на три типи:
1. Реактивні – інтроверти, орієнтовані на збереження поваги.
2. Моноактивні – інтроверти, орієнтовані на завдання та чітке планування діяльності.
3. Поліактивні – екстраверти, орієнтовані на людей.
Реактивні типи народів мовчазні, шанобливі, вміють добре слухати, додержуються гнучкого графіку роботи, пунктуальні, уважні, бережуть репутацію свою та іншого, планують і приймають рішення повільно, уникають конфронтації в діловому спілкуванні. Найяскравішими представниками цієї групи є китайці, японці, корейці, сінгапурці, фіни.
Моноактивні типи мають врівноважений характер, віддані своїй справі, планують майбутні дії, пунктуальні, охоче підкоряються графікам і розкладам, точно дотримуються фактів, надають перевагу інформації з офіційних джерел. До цієї групи належать німці, швейцарці, скандинави, американці, канадці, австрійці, англійці.
Поліактивні типи народів імпульсивні, нетерплячі, схильні до неформального спілкування, легко та швидко переходять від однієї справи до іншої, роблять декілька справ одночасно, не пунктуальні, надають перевагу усній інформації із перших рук, активно жестикулюють під час розмови, шукають протекцію. Представниками даного типу є італійці, іспанці, греки, араби, індійці, латиноамериканці, африканці, пакистанці.
14. Параметри культури, що впливають на відносини з іншими людьми
В аспекті міжнародних економічних відносин найважливішими «китами» культури є матеріальна культура, культура виробництва та культура ділового спілкування.
Культурна орієнтація в контексті матеріальної культури виявляється в сприйнятті певних товарів та послуг на національних ринках різних країн: деякі товари та послуги користуються підвищеним попитом, а деякі навпаки - не мають жодних перспектив. Національні смаки щодо споживання товарів ґрунтуються на багатовікових традиціях, які сформувалися під впливом природних умов або релігійних догм. Найчастіше смакові розбіжності виявляються у сприйнятті харчової продукції. Наприклад, безперспективним є експортування свинини або алкогольних напоїв до країн арабо-мусульманського Сходу. Японці вживають м'ясо дуже обмежено, тому експортні перспективи цього товару для виробників тут не дуже сприятливі, зате японський ринок морепродуктів необмежений.
Культура виробництва проявляється у високій продуктивності праці, у ставленні до робочого процесу, самоорганізації працівників, рівні науково-технічного прогресу. Найвища культура виробництва спостерігається в США, Японії, Німеччині, Швейцарії тощо. Американський робітник, наприклад, забезпечує високу продуктивність праці за рахунок високого рівня своєї кваліфікації та під впливом матеріального стимулювання, японський же працівник, не в останню чергу – за рахунок сумлінного ставлення до праці.
Національні особливості культури праці підприємець повинен враховувати тоді, коли він хоче перенести виробництво в іншу країну, яка має своєрідний тип культури, що суттєво відрізняється від культури країни базування материнської фірми.
Найважливішою складовою фактору культури в міжнародному бізнесі є культура спілкування. Досі існують розбіжності в тому, що називають рисами національного характеру, які часто призводять до певних труднощів у діловому спілкуванні і навіть до серйозних непорозумінь між партнерами по бізнесу. Щоб цього уникнути, бізнесмен повинен мати уявлення про основні типи культури, що притаманні окремим регіонам і країнам.
Фактор культури є дієвою складовою умов, що впливають на процес міжнародних економічних відносин. Українським бізнесменам, які тільки-но виходять у великий міжнародний бізнес, необхідно враховувати всі особливості й тонкощі культури народів, з якими ми хочемо мати ділові стосунки.