66. Японська система мотивації трудової активності працівників

Загальновідомо, що персонал японських компаній відрізняється одним загальним для гнітючої їхньої більшості якістю: японські працівники віддані своїй фірмі. Відданість ця граничить часом з жертовністю, зі жертвою своїми інтересами. Японські робітники та службовці переконані, що вони є важливими, необхідними особами у своїй компанії й вони відповідальні за її долю; • у свідомості японця поняття "професія" ототожнюється з поняттям "робота", і практично завжди це поняття позначає організацію (компанію), де він працює;• навіть якщо службовець компанії не дуже нездоровий, він рідко візьме день відпочинку, а буде продовжувати працювати; у підсумку ми спостерігаємо в Японії найнижчий у світі рівень втрат робочого часу через прогули; • навіть якщо адміністрація попередньо не повідомила японського службовця про необхідність понаднормової роботи, він, як правило, погоджується вийти; нехай це відбувається без особливої наснаги, але й без коливань: "треба - виходить, треба";• у масовому порядку японські робітники не в повному обсязі використовують свою регулярну відпустку, тому що якщо японський службовець уважає, що компанія потребує того, що треба працювати - він скорочує час своєї відпустки; одночасно із цим вони вважаються, що якщо вони візьмуть відпустку повністю, то цим вони в якійсь мірі виразять нелояльність своїй фірмі.

Принцип довічного наймання й система бонусного виробничого стажу. Робиться це для того, щоб уникнути переходу співробітника в іншу організацію, принципи, які лежать в основі даної системи, що випливають: • чим більше людина працює в одній організації, тем вище його зарплата й посада; • якщо людина переходить в іншу фірму, то нагромадження стажу, що й відповідно виникають із цього висновки знову "обнуляются";• просування по службі в значній мірі залежить від тривалості роботи на фірмі; • поряд з основною зарплатою, рівень якої залежить від стажу й посади, службовці одержують грошові винагороди; також є певні пільги для співробітників; • при найманні працівників на керівні посади в першу чергу розглядаються кандидатури "своїх" співробітників; • великі японські компанії часто практикують навчання своїх службовців; • підвищення кваліфікації співробітників є обов'язковим елементом роботи компанії, відбувається це, як правило, без відриву від виробництва.

Активне спілкування: Активне внутрішнфірмове спілкування припускає заохочення часток і прямих зв'язків і спрямоване, насамперед , на ототожнення працівників з компанією. При цьому існує кілька систем активного спілкування.

67. Характеристика японського стилю керівництва багатонаціональної компанії

Основним принципом японського менеджменту є гру­пова робота, яка пронизує всю фірму зверху донизу. На думку японського фахівця з управління Хидеки Йосихара, є шість характерних ознак японського управління: Гарантія зайнятості і створення обстановки довіри. Гласність і цінності корпорації. Управління, засноване на інформації. Управління, орієнтоване на якість. Постійна присутність керівництва на виробництві. Підтримка чистоти і порядку. Основоположником формування японського стилю менеджменту, його розвитку та модифікацій вважається власник і топ-менеджер японської фірми “Мацусіта денкі” Коносуке Мацусіта. Щоб зрозуміти ідеологію менеджменту японського стилю, приведемо основні ідеї засновника компанії «Мацусіта Денкі», однієї з найбільших компаній у Японії, пана Мацусіта Коносуке: Розглядайте людей, з якими ви спільно працюєте, начебто вони — члени вашої родини; Благополуччя залежить насамперед від того, наскільки добре розуміють один одного люди, зв'язані між собою спільною роботою; Післяпродажне обслуговування набагато важливіше, ніж допомога перед продажем. Тільки таке обслуговування здатне створити постійних клієнтів; Не продавайте споживачу товар, який їх приваблює. Продавайте той товар, що буде їм корисний; Відсутність у наявності товару, що потрібно покупцю, є недбалістю, якщо подібне сталося вибачтись перед покупцем, запитаєте його адресу і переконайте в якнайшвидшій доставці необхідного товару; Недостатньо просто працювати сумлінно. Незалежно, яку роботу ви виконуєте, ви повинні думати про себе як про єдиного відповідального за вашу власну роботу. Японський менеджмент постійно використовує найефективніші управлінські концепції, методи, механізми, технології, техніку інших країн, пристосовуючи їх до національних особливостей, водночас зберігаючи та зміцнюючи власні цінності, сприяючи формуванню особливого стилю мислення, властивого лише японським менеджерам. Керівники інституційного (найвищого) рівня, як правило, не мають окремих приміщень. Місця їх роботи розміщені у виробничих цехах за скляними перегородками. Це дає змогу оперативно розв'язувати проблеми, постійно контролювати ситуацію. Керівникам не передбачено жодних привілеїв: вони, як і робітники, одягнені у форму, а в несприятливі періоди насамперед їм знижують заробітну плату Основними рисами японських керівників є вміння здійснювати координацію та контроль, орієнтація на групу. Вказівки японських менеджерів трактуються як «культура відмови від чітких і категоричних висловлювань». Це забезпечує формування у працівників «самостійної відповідальності», відповідно до якої вони не є «сліпими» виконавцями, а самостійно шукають найоптимальніше розв'язання проблемних питань.