
- •Міжнар менеджмент: поняття, сутність, структура
- •Глобалізація: поняття сутність, та вплив на розвиток міжнародного бізнесу
- •Міжнародний бізнес: сутність, основні риси, фактори розвитку
- •Інтернаціоналізація бізнесу: поняття, сутність, етапи та шляхи розвитку
- •Характеристика базових принципів міжнародного менеджменту
- •7.Зміст характерних рис сучасного міжнародного бізнесу
- •8. Структура основних даних політико-правового аналізу зовнішнього середовища необхідних міжнародному менеджеру
- •9.Структура основних даних економічного аналізу зовнішньоекономічного середовища
- •10. Стартовий маркетинговий аналіз зовн.Серпдовища
- •11. Поняття та сутність категорій "культура" та "кроскультурний менеджмент"
- •13. Характеристика моноактивних, поліактивних і реактивних культур
- •14. Параметри культури, що впливають на відносини з іншими людьми
- •15. Вплив соціально-культурного зовнішнього середовища на розвиток міжнародного бізнесу та менеджменту
- •16. Характерні особливості американського національного стереотипу
- •17. Характерні особливості англійського стереотипу
- •18. Особливості французького національного стереотипу
- •19. Національний стереотип характерний для країн Близького та Середнього сходу
- •20. Особливості китайського нац. Стереотипу
- •21. Характерні особливості японського національного стереотипу
- •22. Японський альтернативний менеджмент: характерні особливості і роль
- •Провідна роль американської школи менеджменту
- •24. Модель контролю при управлінні з делегуванням повноважень
- •25. Менеджмент на підприємствах Німеччини
- •26.Фінський досвід системи управління за результатами.
- •27.Особливості менеджменту Швеції
- •28. Стратегічне планування в міжнародній фірмі: поняття, сутність
- •29. Характеристика процесу стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •30. Види міжнародних стратегій та їх характеристика
- •31. Корпоративні стратегії розвитку мк
- •32. Корпоративні стратегії глобальної діяльності міжнародних компаній
- •33. Корпоративні стратегії здійснення зовнішніх операцій мк.
- •34. Функціональні стратегії міжнародних компаній
- •35. Характеристика організаційних структур управління міжнародною компанією
- •36. Бнк: поняття, сутність, їх місце та роль у світовій економіці
- •37. Фактори впливу на розвиток і зростання бнк
- •38. Класифікація міжнародних корпорацій: їх характеристика
- •39. Основні цілі бнк та чинники їх розвитку
- •40. Тнк: поняття, сутність, характерні особливості
- •41. Критерії транснаціональності міжнародної компанії і їх характеристика
- •42. Фінансово-промислові групи як форма інтегрованої корпоративної структури: поняття, сутність, характерні ознаки, досвід функціонування
- •43. Досвід функціонування фпг Японії і Кореї
- •44. Характеристика фпг сша і Німеччини
- •45. Холдингова форма організації багатонаціональних компаній: сутність, характеристика
- •46. Економічна роль холдингових компаній
- •48. Міжнародні стратегічні альянси: поняття, сутність, особливості
- •49. Цілі міжнародних стратегічних альянсів, потреби та мотиви їх створення
- •50. Форми міжнародних стратегічних альянсів. Характеристика форми мса «участь в активах без створення організації»
- •51. На контрактном уровне в основе мса лежат долгосрочные функциональные соглашения
- •53 Основны типии корпоративних культур, їх характеристика.Угрупування типів корпоративних культур
- •55 Роль кадрових служб в роботі з управлінським персоналом міжнародної фірми
- •56 Підготовка управлінського персоналу в розвинених корпораціях світу
- •Основні тенденції і концепції управління персоналом міжнародної фірми.
- •58 Підходи до відбору персоналу, що використовують бнк
- •60 Форми стимулювання персоналу поділяються на групи:
- •61. Нематеріальні та змішане стимулювання персоналу міжнародної фірми
- •62. Ключові проблеми процесу комунікацій в міжнародному менеджменті
- •63. Механізм мотивації через потреби в мк, особливості його дії.
- •64. Компенсаційні підходи, що використовуються в міжнародних фірмах
- •65. Міжнародні особливості змістовних та процесуальних теорій мотивації
- •66. Японська система мотивації трудової активності працівників
- •67. Характеристика японського стилю керівництва багатонаціональної компанії
- •68. Азіатський стиль керівництва тнк
- •70. Основні напрямки та концепції розвитку міжнародного менеджменту
- •71. Сучасні моделі перебудови тнк
62. Ключові проблеми процесу комунікацій в міжнародному менеджменті
Основні типи міжнародних комунікацій: Зовнішні міжнародні комунікації (Комунікації між урядами у зв’язку з дотриманням угод про міжнародну торгівлю), Внутрішні міжнародні комунікації (Спілкування в даній країні менеджера з іншої країни), Висхідні комунікації: зворотній зв’язок (допомога менеджерам нижчого рівня від вищих менеджерів), Низхідні комунікації: встановлення завдань, надання інформації. Бар’єри міжнародних комунікацій: Мовні бар’єри, Бар’єри сприйняття: Рекламні повідомлення, Інші погляди, Вибірковість. Вплив культури: культурні цінності, непорозуміня. Невербальні комунікації: враження, дистанція.
Певні перешкоди присутні завжди, тому на кожному етапі комунікаційного процесу відбувається певне спотворення змісту інформації. Як правило, в ході комунікації більшу частину перешкод вдається подолати і передати правильне повідомлення. Однак високий рівень перешкод може призвести до помітної втрати змісту і повністю блокувати намагання встановити інформаційний обмін. В сучасних умовах поганого функціонування зв'язку, перенасичення телефонних ліній це трапляється часто, якщо інформація повинна надійти з мережі Internet. Для ефективності зворотного зв'язку він має бути якомога докладнішим і конкретнішим, безпосереднім, враховувати інформаційні можливості інших.
63. Механізм мотивації через потреби в мк, особливості його дії.
Мотивація - це процес спонукання себе і інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації. Мотив — це спонукання людини до активності, пов’язане з намаганням задовольнити певні потреби. Мотиви виявляються: як сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, які викликають активність людини і визначають її спрямованість; предмет, об’єкт (матеріальний або ідеальний), що спонукає і визначає вибір спрямованості діяльності; усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій особистості.
Система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини, називається мотивацією. Відповідно до проявів мотивів мотивуючі фактори поділяються на три класи: потреби як основа активності; причини, які обумовлюють вибір діяльності залежно від спрямованості особистості; суб’єктивні переживання, емоції як форми регуляції (саморегуляції) поведінки і діяльності.
Система мотивів, які виконують функцію спонукання, спрямування і регулювання діяльності, утворює мотиваційну сферу особистості. Мотиваційна сфера представлена: актуальними мотивами, які фактично спонукають до діяльності; потенційними мотивами, які сформовані, але не виявляються в діяльності. З мотивами пов’язані мотиваційні стратегії діяльності людини, які можуть сприяти або протидіяти її прогресивному розвитку. Змістовні теорії мотивації базуються на врахуванні різноманітних потреб і пов’язаних з ними факторів, які визначають поведінку працівників.
Потреба — це внутрішній стан фізіологічного або психологічного відчуття людиною браку чогось важливого для її життєдіяльності. Потреби утворюють ієрархічну структуру, котра як домінанта визначає поведінку людини. Загальноприйнятим є поділ потреб на первинні, за своєю природою фізіологічні, і вторинні — психологічні (потреба в успіху, повазі, владі, приналежності). Найпоширенішою для цілей мотивації є класифікація потреб, запропонована А. Маслоу, який виділяє п’ять типів потреб: фізіологічні; безпеки й захисту; соціальні; поваги; самовираження. Потреби більш високих рівнів не мотивують працівника, поки не задоволені хоча б частково потреби нижчого рівня. Ефективна мотивація через потреби вимагає постійного виявлення у працівників актуальних потреб, які є рушійною силою їхньої активності. Процесуальні теорії мотивації виходять з того, що поведінка працівника визначається не тільки потребами, а є функцією сприймання і очікування можливих наслідків від вибраного типу поведінки. Відомі три процесуальні теорії мотивації: теорія очікувань; теорія справедливості; модель Портера—Лоулера. Якщо немає прямого зв’язку між затраченими зусиллями і досягнутими результатами, то мотивація послаблюється.