40. Тнк: поняття, сутність, характерні особливості

Транснаціональна компанія (корпорація) або ж скорочено ТНК - компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах.

За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) – це «підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів», при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу.

ТНК – це комплекс, який використовує міжнародний підхід до здійснення бізнесу; передбачає формування різного капіталу (промислового, торгівельного, фінансового); має єдиний центр прийняття-управління рішень та контролю; має материнську компанію, яка і є центром контролювання; має представництва, філії, філіали, відділи, дочірні компанії, афілійовані (асоційовані) компанії.

За існуючою методологією ЮНКТАД, до ТНК належать ті міжнародні фірми, показники діяльності яких задовольняють наступним 2 критеріям: 1) наявність материнської компанії і підрозділів за кордоном не менше ніж у 2 країнах світу. Закордонні підрозділи можуть засновуватися компанією на основі прямих іноземних інвестицій через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання інших підприємств; 2) контроль активів закордонних підрозділів – передбачає, що частка акціонерного капіталу в дочірньому підприємстві, що належить материнській компанії в іншій країні, становить 10% або більше. У деяких країнах цей поріг може бути вищим, наприклад, у Великобританії частка іноземного капіталу має становити 20% і більше.

ТНК характеризуються такими основними рисами:

1. інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;

2. величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

3. можливість здійснювати значні витрати на НДДКР;

4. це багатономенклатурні фірми, діяльність яких сильно диверсифікована;

5. притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах.

Сучасні тенденції в розвитку ТНК:

1. втрата панування американських ТНК і посилення позицій японських і західноєвропейських ТНК;

2. посилення взаємозалежності, економічних зв’язків та інтересів розвинених країн;

3. набирають сили нові індустріальні країни (НІК), їх нові ТНК, і – відповідно – посилюється конкурентна боротьба у світі транснаціонального бізнесу.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

- приток капіталу;

- залучення технологій;

- розвиток виробництва;

- забезпечення зайнятості.

Негативні наслідки:

- можлива однобічна спеціалізація національного виробництва, спеціалізація на добувних галузях промисловості, екологічно шкідливому виробництві;

- вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.

Галузева структура виробництва ТНК достатньо широка - 60 % міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва ( перш за все, в електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і металургійній промисловості), 37 % у сфері послуг і 3 % в добувній промисловості і сільському господарстві.

Сучасні ТНК виступають основним структурованим чинником світової економіки. Їх вплив обумовлюється: активною інноваційною діяльністю через значні фінансові можливості; широким використанням конкурентних переваг різних країн світу; технологічним лідерством; максимально можливим використанням переваг інтернаціоналізації, зниженням витрат за рахунок переваг внутрішньокорпоративного ринку, побудованого з використанням трансфертних цін