39. Основні цілі бнк та чинники їх розвитку

За рахунок використання міжнародної мережі підрозділів (дочірніх компаній, філій, спільних підприємств) МНК реалізує різноманітні цілі:

-підвищення ефективності і конкурентоспроможності. Ця мета досягається за рахунок подолання правових обмежень входження на зарубіжний ринок, відкриття сприятливих ринків з погляду каналів збуту і надходження ресурсів, підвищення ефективності використання виробничих потужностей. - доступ до нових джерел ресурсів. МНК через свої зарубіжні підприємства дістає можливість доступу до додаткових сировинних, трудових, фінансових і інформаційних ресурсів зарубіжних країн.

- зниження витрат. Досягається у міру розширення виробництва (ефект масштабу). Зниженню витрат сприяють також відхід від дублювання інвестицій і витрат, розповсюдження і обмін технологіями і ноу-хау, відкриття сприятливих сировинних ринків, міжнародний розподіл праці і т.д.

- зниження ризиків. Зниження ризиків досягається шляхом регіональною диверсифікації операцій, виходу на нові перспективні ринки, використання різноманітніших каналів збуту. З іншого боку, можливе зниження ризиків капіталовкладень при залученні до кооперації партнерів з числа національних інвесторів

- Уникнути митних бар’єрів країн застосування капіталу.

- Подолати обмеженість внутрішнього ринку країни базування, збільшуючи розміри підприємств і масштаби виробленої продукції до найбільш прибуткового рівня.

- Використовувати відмінності в економічному становищі країн використання за рахунок:

А) здійснення швидких господарських маневрів із зосередженням виробництва в країнах з дешевою сировиною і низькою оплатою праці;

Б) одержання більш високого прибутку в країнах з низьким рівнем оподаткування;

В) оптимізації виробничих і збутових програм до специфічних умов національних ринків;

Г) маніпулювання балансами закордонних філій з підпорядкуванням їхньої політики доходів і витрат інтересам центральної штаб-квартири.

Що стосується розвитку, то перші БНК почали створюватися із середини ХІХ ст.. у сфері видобутку, закупівлі, збуту сировини і матеріалів. Ці об’єднання в багатьох країнах світу формувалися у вигляді концернів, у деяких (США) – конгломерату.

Основними чинниками розвитку БНК були створення розподільчих і збутових підрозділів компанії, що інвестувала. Зокрема, цей чинник стримував зростання виробничих інвестицій металургійних фірм, але фірми харчової та інших галузей промисловості, що виробляли продукцію з певними товарними марками, охочіше інвестували у створення виробничих підприємств за кордоном. Також, розвиток БНК був спричинений посиленням ролі зарубіжних виробничих підрозділів та інтеграції зарубіжних та збутових операцій. Збільшення ПІІ безперечно пов’язані з розвитком БНК. Таким чином, виділяють 4 етапи розвитку корпорацій: перший етап пов’язаний з розробкою сировинних ресурсів колишніх колоній. За своєю організаційно-економічною формою і механізмами функціонування це були картелі, синдикати і перші трести. Другим етапом є поява компаній з виробництва військово-технічної продукції. Наступник кроком було створення концернів і конгломератів. Поєднувалися елементи національного і зарубіжного виробництва: реалізація товарів, управління та організація роботи персоналу, науково-дослідні роботи, маркетинг і післяпродажне обслуговування. І останнім є поява глобальних корпорацій, визначальними рисами яких є планетарне бачення ринків і функціонування в умовах глобальної конкуренції.