Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори ММ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
510.46 Кб
Скачать

34. Функціональні стратегії міжнародних компаній

При виборі  стратегії  необхідно з'ясувати, про який рівень  стратегії  мова йде, оскільки в даний час в умовах нестабільного зовнішнього середовища підприємств при наявності широких можливостей для диверсифікованості діють багаторівневі корпорації, що  здійснюють одночасно кілька видів діяльності на багатьох ринках і діючі в багатьох галузях. Для таких корпорацій існують три рівні  стратегії :  корпоративна   стратегія , ділові  стратегії , функціональні  стратегії.

Функціональні  стратегії  –  стратегії , що розробляються функціональними відділами і службами підприємства на основі  корпоративної  і ділової  стратегії . Це виробнича  стратегія ,  стратегія  маркетингу, фінансова  стратегія,  стратегія  НИОКР і персоналу. Метою функціональної  стратегії  є розподіл ресурсів відділу, пошук ефективного поводження функціонального підрозділу в рамках загальної  стратегії, підтримка загальної ділової стратегії і конкурентоспроможності компанії, створення управлінських орієнтирів для досягнення визначених функціональних цілей підприємства.

Функціональна стратегія — тип забезпечуючої стратегії у стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також (за наявності взаємопов’язаних обгрунтованих функціональних страте-гій) керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми.

Будь-яка функціональна стратегія (тобто стратегія розвитку окремої функціональної підсистеми) має розроблятися з урахуванням таких чинників:

  • ролі та змісту діяльності з конкретної функції;

  • взаємозв’язку змістовної спрямованості та вектора впливу конкретної функції на досягнення

  • конкретних цілей та місії підприємства загалом;

  • характер впливу (негативний чи позитивний) виконання робіт з кожної функції на розвиток (занепад) підприємства;

  • межі функцій та сфери «перехресних інтересів»;

  • переваг і недоліків у розвитку окремих функцій, сильних та слабких місць у їхній взаємодії;

Види функціональних стратегій:

- маркетингова - забезпечує (або ні) обгрунтування ринкової спрямованості підприємства; це стратегія промислових підприємств, орієнтованих на ринкові цінності.

- стратегія НДДКР (наукових досліджень та розробок) - базується на науково-технічних прогнозах і формується з урахуванням можливих винаходів та технологічних проривів у тій чи інших галузях у той період, на який розробляється стратегія; це стратегія створення та використання нововведень різних типів, що, зрештою, і забезпечує підприємству стратегічний розвиток.

- виробнича стратегія - формуються з урахуванням : обсягів капітальних вкладень, потрібних для здійснення перетворень у виробничому процесі; часу, необхідного для своєчасного переходу до випуску нової продукції; оцінки відносної споживчої вартості існуючої та нової продукції; цінової стратегії, сформованої для різних продуктово-товарних стратегій; інноваційної здатність управлінського персоналу.

- стратегія фінансування, як функціональна стратегія - включає визначення цілей використання фінансових ресурсів і капіталу, методів фінансування, часових характеристик, важелів і прийомів управління рухом фінансових ресурсів та капіталу, визначення «стратегічного набору» (як структури специфічних фінансових стратегій), а також фінансове планування та розробку спеціальних планів.

- Стратегія управління іншими функціональними стратегіями - організаційне оформлення ресурсного забезпечення (за окремими видами ресурсів, як за фінансами); організаційне оформлення комплексних стратегій.

Розробка функціональних стратегій містить формування цілей і постановку завдань, що сприяють їхньому досягненню. Після цього встановлюються терміни вирішення завдань, визначаються необхідні ресурси і т.д.

Формування функціональних стратегій, проектів і програм супроводжується їхнім об'єднанням і узгодженням у рамках загальної стратегії. Після цього наступає період завершення формування стратегій. Він передбачає доопрацювання загальної стратегії до рівня відповідності її цілям розвитку організації

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]