1. Міжнар менеджмент: поняття, сутність, структура

ММ - це процес застосування управлінських концепцій і інструментів у багатокультурному середовищі і отриманні, завдяки цьому, додаткових вигод і заощадження часу (Панченко). ММ - особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних і інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.

В основі здійснення ММ лежить специфічні хараетристики країни-виходу, а також порівняльний аналіз із особивостями власної країни. ММ обов’язково повинен враховувати даний порівняльний аналіз, щоб ефективно здійснювати діяльність на території іншої країни. В основі формування міжнародних моделей менеджменту лежать управлінські моделі, які базуються на загальних функціях менеджменту та функціях, що є зв’язуючими для цього процесу.

Отже, функції є основною складовою структури ММ:

• Планування, яке у свою чергу поділяється на стратегічне (поточне) і тактичне. Для розобки стратегічного планування фахівці повинні здійснювати аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища (Свот-аналіз, Бенч-маркінг, Пест-аналіз);

• Організація. Включає 3 основні складові: організація підрозділів підприємства в ін..країнах; організація здійснення ділових операцій між контрагентами різних країн; організація виконання персоналом різних завдань, відповідальність та делегування повноваженніми згідно з різними моделями менеджменту.

• Контроль (найцікавіша с-ма контролю – нім.модель Гарцбурга, управління результатами – фінський досвід)

• Мотивація (найрозв. с-ма мотивацій – Швеція ,Японія);

• Специфічні функції: прийняття управлінськх рішень (принцип індивідуалізму, колективізму), комунікаці, мовні барєри;

• Формування корпоративної ккультури;

• Баз.на ефективності виробництва: управління маркетингом, виробництвом, персоналом.

2. Глобалізація: поняття сутність, та вплив на розвиток міжнародного бізнесу

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо

Основною рисою процесу глобалізації є формування глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли – ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах цих циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого є головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави.

До позитивних моментів глобалізації ми можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші. Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності. 

Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях.