
- •Тема 4. Організація процесу банківського кредитування
- •Етапи кредитування
- •Методи кредитування клієнтів банку
- •Методи ціноутворення на кредитні продукти банку
- •Способи нарахування відсотків на кредитні продукти банку
- •Методи та системи оцінки кредитоспроможності позичальника
- •Розрахунок інтегрального показника фінансового стану юридичної особи
- •Форми забезпечення повноти та своєчасності повернення позик
- •Порядок формування та використання резервів під кредитні ризики
Порядок формування та використання резервів під кредитні ризики
Банк із метою визначення можливих втрат від невиконання боржником зобов'язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов'язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов'язання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов'язаннями.
Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів. Резерви за наданими фінансовими зобов'язаннями є забезпеченням їх виконання в майбутньому, що визнається в балансі банку як зобов'язання та свідчить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов'язаного з виконанням банком таких фінансових зобов'язань.
Банк оцінює ризик невиконання боржником/контрагентом зобов'язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним. Якщо в наступних періодах після формування резерву за активом сума резерву зменшується, то банк зменшує (коригує) попередньо сформований резерв за таким активом.
Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов'язаннями.
Банк з метою формування резерву за активами і наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів і наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.
Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи і надані фінансові зобов'язання за такими категоріями якості:
I (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним;
II - помірний ризик;
III - значний ризик;
IV - високий ризик;
V (найнижча) - реалізований ризик. Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.
Банк здійснює оцінку стану обслуговування боргу боржником на підставі кількості календарних днів прострочення погашення боргу за станом на перше число місяця, наступного за звітним та класифікує його як «високий», «добрий», «задовільний», «слабкий» та «незадовільний».
Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів і наданих фінансових зобов'язань. Банк класифікує активи і надані фінансові зобов'язання за категоріями якості на підставі здійсненої ним оцінки фінансового стану боржника і стану обслуговування боргу з урахуванням виду та умов активної банківської операції.
Банк, оцінюючи фінансовий стан боржника, визначає його кредитоспроможність та платоспроможність. Банк визначає кредитоспроможність боржника під час надання кредиту та в разі зміни первісних умов договору, у тому числі пов'язаних із фінансовими труднощами боржника. Банк визначає платоспроможність боржника протягом строку дії договору з періодичністю, визначеною нормативними актами НБУ.
Банк має право поділяти фінансові активи на суттєві активи та активи, які не є суттєвими.
До фінансових активів, які не є суттєвими, належать кредити, надані фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, та кредити на поточні потреби, надані фізичній особі, загальна сума основного боргу за якими згідно з умовами договорів не перевищує 50000 гривень, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату формування резервів.
Банк має право об'єднувати фінансові активи, які не є суттєвими, у групи фінансових активів та оцінювати ризик за ними на портфельній основі, ґрунтуючись на кількості днів прострочення боргу.
Усі інші активи є суттєвими. За суттєвими фінансовими активами банк оцінює ризик на індивідуальній основі.
Банк визначає єдину категорію якості за кількома активами і наданими фінансовими зобов'язаннями щодо одного боржника, у тому числі за тими, оцінка ризику за якими здійснюється на портфельній основі, використовуючи найнижчу.
Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитом на індивідуальній основі як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків за цим кредитом за такою формулою:
,
(22)
де
- сума резерву за i-м
кредитом;
- балансова вартість кредиту без
урахування суми раніше сформованого
резерву;
- теперішня вартість попередньо оцінених
майбутніх грошових потоків за кредитом.
Грошові
потоки оцінюються з урахуванням показника
ризику кредиту та коефіцієнта ліквідності
забезпечення.
Порядок використання резервів.
Банк використовує сформований резерв для списання (відшкодування) боргу за активом, який віднесено до V (безнадійної) категорії якості, у порядку, установленому Національним банком України. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.
Банк розформовує (сторнує) сформований раніше резерв за наданим зобов'язанням із кредитування в разі виконання банком цього зобов'язання.