П

Перелік та площі основних приміщень стоматологічної поліклініки

ід час будівництва або реконструкції приміщень стоматологічної поліклініки слід також враховувати додаткові вимоги. Так, підлога настилається лінолеумом, з’єднан­ня листів якого зварюються, а краї піднімаються на стіни на висоту 5-10 см, плінтуси повинні бути розміщені під настилом, підлога під лінолеумом захищається від про­никнення ртуті спеціальним розчином. Стіни кабінетів повинні бути гладенькими без щілин, всі кутки і місця з’єднання стін, стелі та підлоги - заокруглені, без карнизів, ліплень та інших прикрас. Стіни кабінетів хірургічної стоматології та стерилізаційних обкладаються плиткою на висоту 1,8 м, стіни операційних — на всю висоту. Більшість кабінетів оздоблюються з додаванням 5 % розчину сірки і фарбуються полівінілаце- татними фарбами світлих тонів.

Незважаючи на велике поширення впродовж останніх років сучасних пломбуваль- них матеріалів, не втрачають свого значення і вимоги щодо приготування, зберігання та використання амальгам, тобто пломбувальних матеріалів, виготовлених з викорис­танням ртуті. Тому в приміщеннях стоматологічної поліклініки має бути розташова­на витяжна шафа з робочим отвором ЗО х 60 см, робочі поверхні якої виготовлені з ртутьнепроникних матеріалів, а також вмонтована раковина з фільтром для ртуті (швидкість руху повітря у шафі повинна складати 0,7 м/с), скринька для зберігання добового запасу амальгами та амальгамозмішувач.

Підсумовуючи вищевикладене, необхідно відзначити, що незалежно від профілю лікувально-профілактичного закладу в ході його функціонування слід дотримуватися певних вимог з охорони праці, основи якої закладаються ще на стадії проектування і будівництва споруд та знаходять продовження під час їх повсякденної експлуата­ції. До числа останніх слід віднести:

• здійснення будівництва або реконструкції споруд лікувально-профілактичних закладів лише за попередньо розробленим проектом, що має підлягати екс­пертизі та погодженню із Державним комітетом з нагляду за охороною праці, державною санітарно-епідеміологічною службою, пожежною та екологічною інспекціями, енергопостачальними організаціями тощо;

• суворий контроль за виконанням будівельних або ремонтних робіт відповідно до проекту;

• принциповий підхід до прийняття в експлуатацію об’єкту будівництва або ре­конструкції;

• забезпечення усіх споруд гарячим та холодним водопостачанням, водовідве- денням, опаленням, вентиляцією та пожежною сигналізацією;

• забезпечення надійного та безпечного електропостачання лікувально-профі­лактичних закладів, яке повинно здійснюватися за умов, що:

• кабельні лінії електричного струму на території лікарні мають відповідне заглиблення або висоту розташування, місця їх знаходження помічаються спеціальними табличками з написами “Стій, напруга!”, “He залазь - уб’є!”, “Кабель високої напруги!”, “Обережно! Електрична напруга!” тощо;

• безпосередньо у спорудах всі прокладки електричних мереж знаходяться під штукатуркою (закрита проводка), а розетки мають позначки про силу струму “220 В” або “120 В”;

• будь-які земляні роботи або ремонт споруд узгоджуються з інженерною службою лікарні;

• всі електроприлади мають заземлення, яке обладнується відповідно до технічних вимог (забороняється для цього використовувати мережі трубо­проводів, і особливо газопроводів та труб для подачі кисню);

• операційні, реанімаційні блоки та блоки (палати) інтенсивної терапії ма­ють додаткове (резервне, локальне) енергозабезпечення з використанням акумуляторних батарей або пересувних електростанцій;

• чітке розмежування транспортних та пішохідних потоків за рахунок встанов­лення турнікетів та шляхових знаків “Пішохідний перехід”, розмежування тран­спортних доріг та пішохідних тротуарів смугами зелених насаджень тощо;

• забезпечення належного технічного і санітарного стану твердого покриття до­ріг та тротуарів, улаштування штучного освітлення, водовідведень та викорис­тання відповідних заходів при ожеледиці.

Викладені загальні вимоги щодо проектування та забудови лікувально-профілактич­них закладів знайдуть своє продовження у подальших розділах, в яких будуть висвіт­лені основи безпечної експлуатації лікарняних споруд, забезпечення належних умов перебування хворих та праці медичного персоналу, профілактики негативного впливу несприятливих чинників виробничого середовища на здоров’я медичних працівників.

Водночас слід зауважити, що з 2001 року набули чинності вітчизняні будівельні норми “Заклади охорони здоров’я” ДБН В.2.2. -10-2001. Вимоги цих норм є обов’яз­ковими для юридичних та фізичних осіб незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності.

Отже, багаторічний досвід існування лікарень зумовлює виникнення свідомого розуміння ролі та значення створення належних санітарно-гігієнічних умов для ефек­тивного та адекватного їх функціонування. Дійсно, високий ступінь ефективності лікувального процесу та безпечні умови праці медичного персоналу невід’ємні від суворого дотримання гігієнічних вимог, які є найважливішою складовою раціональ­ної схеми функціонування сучасних лікарень та безпеки і охорони праці медичного персоналу. Створення та суворе дотримання санітарно-гігієнічних умов експлуатації лікувально-профілактичних закладів слід вважати надійною передумовою профілак­тики виробничого травматизму та професійних захворювань.