Таблиця31

Г

Перелік та площа основних приміщень палатних секцій та відділень

ігієнічні вимоги до переліку і площ основних приміщень палатних відділень, па­латних секцій та окремих палат, а також сучасні варіанти їх внутрішнього плануван­ня наведено в таблиці 31.

Необхідно зазначити, що в інфекційних відділеннях (лікарнях) переважно вико­ристовують одноліжкові палати зі шлюзом, напівбокси та бокси. Напівбокс, на від­міну від звичайної палати, складається з палати, шлюзу та санітарного вузла, бокс - із палати, шлюзу, санітарного вузла та вуличного тамбура.

Проте особливу увагу під час планування і експлуатації лікувально-профілактич­ного закладу приділяють приміщенням, що передбачені для розташування приймаль­ного відділення, операційних комплексів та відділень анестезіології і реанімації.

Приймальне відділення складається з цілого ряду приміщень: оглядової, маніпу- ляційної, санітарного пропускника (роздягальня, душова, одягальня), діагностичних палат та адміністративних кабінетів.

Операційний блок здебільшого повинен мати два відділення - септичне і асептичне

3. операційними, допоміжними та службовими приміщеннями. Операційні необхідно проектувати на один операційний стіл. Загальну кількість операційних столів визна­чають, виходячи з розрахунку один стіл на кожні ЗО ліжок у відділеннях хірургічного профілю та на 25 ліжок у відділеннях і лікарнях швидкої медичної допомоги.

Принципове значення у ході планування операційного блоку має його розподіл на

3. основні зони, які відрізняються одна від одної вимогами щодо дотримання режиму стерильності та характером медичних і допоміжних маніпуляцій, а саме: стерильну зону та зони суворого, обмеженого і загальнолікарняного режиму.

Стерильна зона містить операційні загальнохірургічного профілю, для виконання ортопедичних, травматологічних і нейрохірургічних операцій, для операцій з вико­ристанням лазерної апаратури, для операцій на серці і судинах тощо.

Зона суворого режиму включає санітарний пропускник для персоналу з шафами для операційної (стерильної) та робочої (лікарняної) одежі з душовими кабінами, вбиральню для персоналу, кімнату особистої гігієни персоналу, приміщення, де здій­снюють підготовку хворого до операції (наркозна та ін.), приміщення для апаратури та устаткування, що призначені для забезпечення життєдіяльності хворих (приміщен­ня для апаратів штучного кровообігу і штучного дихання, післяопераційні палати з постом медичної сестри), а також допоміжні приміщення.

Зона обмеженого режиму містить приміщення для проведення діагностичних до­сліджень (лабораторія термінових аналізів для септичного і асептичного відділень та ін.), приміщення для персоналу (кабінет хірургів, кабінет лікаря-анестезіолога, кімната для медичних сестер-анестезисток, кімната для молодшого персоналу), до­поміжні приміщення (шлюзи при вході у септичне та асептичне відділення, кімната центрального пульту моніторної системи стеження за станом хворого, приміщення для обслуговування післяопераційних палат), а також складські приміщення (примі­щення для зберігання і приготування препаратів крові, для зберігання пересувного рентгенівського апарата та фотолабораторія, комора для пересувної апаратури, при­міщення для приготування дезінфекційних розчинів та зберігання дезінфікуючих за­собів, приміщення для тимчасового зберігання каталок).

Зона загальнолікарняного режиму включає приміщення для персоналу (кабінет завідувача відділення, кімната старшої медичної сестри, кімната психологічного та психоемоційного розвантаження, кімната особистої гігієни з душем), цілий ряд

складських приміщень (комора для предметів прибирання із сушарнею, приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та операційних відходів, комора для чи­стої білизни, комора для зберігання гіпсових бинтів) тощо.

Необхідно враховувати і той факт, що в реальних умовах експлуатації багатоповер­хових лікарень зберігається тенденція до збільшення ступеня мікробного забруднен­ня у вертикальній площині. Тому відділення гнійної хірургії слід розміщувати вище за поверхом, ніж асептичні відділення.

Загальносвітова практика хірургічних втручань, пов’язаних із трансплантацією органів, показує, що як безпосередній, так і віддалений сприятливий ефект таких втручань залежить не тільки від професійного рівня проведення самої операції та розв’язання проблеми імунобіологічної сумісності, але й значною, а іноді і вирішаль­ною, мірою - від адекватного санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в стаціонарі. Тому вимоги щодо широкого та адекватного застосування санітарно-про- тиепідемічних заходів повинні бути обов’язково дотримані як у септичних, так і в асептичних відділеннях і палатах.

В нашій країні з кожним роком зростає рівень стоматологічного обслуговуван­ня населення, як за рахунок збільшення кількості лікарів-стоматологів, так і завдяки зростанню будівництва стоматологічних поліклінік та збільшенню кількості приват­них стоматологічних структур.

Зрозуміло, стоматологічні поліклініки мають свою специфіку, що повинно зна­ходити належне відображення, як під час будівництва, так і в ході експлуатації таких споруд.

Насамперед, необхідно зазначити, що стоматологічні поліклініки, відділення і кабінети та зуботехнічні лабораторії можуть розташовуватися як у типових, так і в пристосованих приміщеннях. Стоматологічні відділення і кабінети можуть також організовуватися у звичайних поліклініках (амбулаторіях), лікарнях, санаторіях та навчальних закладах. Забороняється їх розміщення у підвальних приміщеннях. Як­що підвальне приміщення є сухим та має вікна - у ньому можна розташувати роз­дягальню і душові для персоналу, а також складські приміщення поліклініки. У разі розміщення поліклініки в житлових будинках улаштування рентгендіагностичних та фізіотерапевтичних кабінетів слід вважати неприпустимим.

Приміщення для надання стоматологічної допомоги дітям ізолюються від примі­щень для дорослих та інших приміщень і повинні мати окремий вхід, роздягальню, очікувальну та санітарний блок.

Повний перелік приміщень стоматологічної служби визначається їх потужністю, про­те, як правило, у структурі стоматологічної поліклініки передбачається розташування:

• відділення терапевтичної стоматології;

• відділення хірургічної стоматології;

• відділення ортопедичної стоматології;

• зуботехнічної лабораторії;

• фізіотерапевтичного кабінету.

Орієнтовний перелік приміщень стоматологічної поліклініки, що рекомендують­ся, та їх розміри наведені у таблиці 32.

Назва приміщень	Площа, м2
Кабінет терапевтичної стоматології (дозволяється не більше 3 крісел): очікувальна стерилізаційна	14 (кожне додаткове крісло +7) 1,2 на 1 хворого не менше 8
Кабінет ортопедичної стоматології: очікувальна стерилізаційна кімната для тимчасового перебування хворого після ортопедичного втручання	14 1,2 на 1 хворого не менше 8 не менше 5
Кабінет хірургічної стоматології (дозволяється не більше 2-х робочих місць): очікувальна передопераційна операційна стерилізаційна кімната для тимчасового перебування післяопераційного хворого	1,2 на 1 хворого не менше 10 27 (кожне додаткове місце +7) 8 7-12
Зуботехнічні лабораторії: основне приміщення (не більше 15 робочих місць) гіпсовочна паяльна полімеризаційна полірувальна ливарна приміщення для приймання, зважування, зберігання та видачі золота	4 на 1 робоче місце 4 на 1 робоче місце 4 на 1 робоче місце 4 на 1 робоче місце 4 на 1 робоче місце не менше 11 на 1 робоче місце не менше 6
Кабінет фізіотерапевтичного відділення: очікувальна кімната електросвітлолікування кімната фізіотерапії	не менше 6 25 12

Таблиця 32