
- •Гігієна лікувально-профілактичних закладів як складова охорони праці в медицині
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
- •Площа земельної ділянки для лікарень загального типу
- •Перелік та площа основних приміщень палатних секцій та відділень
- •Перелік та площі основних приміщень стоматологічної поліклініки
- •1 Мороз в. M., Сергета і. В., Фещук h. M., Олійник м. П.
Гігієна лікувально-профілактичних закладів як складова охорони праці в медицині
Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
Основними типами сучасних лікувально-профілактичних закладів прийнято вважати: багатопрофільні лікарні (обласна, центральна міська, міська, центральна районна, районна, дитяча обласна, дитяча міська, швидкої медичної допомоги тощо), спеціалізовані лікарні (інфекційна, психоневрологічна, психіатрична, туберкульозна, реабілітаційного лікування, офтальмологічна, наркологічна, фізіотерапевтична тощо), а також стаціонари при диспансерах (онкологічному, психоневрологічному, протитуберкульозному, ендокринологічному тощо).
Прагнення щодо поєднання можливості надання висококваліфікованої спеціалізованої (стаціонарної, диспансерної, амбулаторно-поліклінічної) допомоги з розробленням та вирішенням актуальних наукових проблем сприяло створенню спеціалізованих медичних центрів (кардіологічних, онкологічних, нейрохірургічних тощо), невід’ємною складовою частиною яких є клінічний стаціонар.
Поряд зі стаціонарами з традиційною структурою ліжок терапевтичного, хірургічного та інших профілів упродовж останніх років великого поширення набувають стаціонари (відділення у стаціонарах) спеціального призначення: трансплантації органів, гемодіалізу, для лікування хворих з імунодефіцитними станами, квантової терапії, мікрохірургії, барохірургії, що можуть як входити до структури лікарень, так і функціонувати самостійно.
Зрештою, надзвичайно поширеним явищем у структурі сучасної охорони здоров’я впродовж останніх років стала організація роботи денних стаціонарів.
У різних країнах, залежно від конкретних соціально-економічних і природно-гео- графічних умов та рівня організації медичної допомоги населенню, набувають поширення різноманітні варіанти архітектурно-планувальних рішень і санітарно-технічного благоустрою лікарняних споруд. Проте за великого розмаїття таких варіантів загальновизнаною є доцільність забезпечення наступних вихідних вимог до їх проектування і будівництва'.
розташування лікарняного комплексу в найкращих для конкретного населеного пункту природних екологічно-безпечних умовах;
наявність у складі лікарняного комплексу необхідної кількості ліжко-місць, необхідних для оптимального функціонування лікувально-профілактичного закладу;
реалізація медико-технологічних вимог до створення раціонального гігієнічного, санітарно-протиепідемічного та лікувально-охоронного режиму палат та інших приміщень, забезпечення диференційованих (з урахуванням профілю закладу та стану хворих) параметрів мікроклімату, повітряного середовища, освітлення та санітарно- технічного благоустрою, створення умов для побутового та психологічного комфорту в лікарні тощо;
створення архітектурно-планувального та інженерно-технічного підґрунтя для забезпечення в процесі експлуатації лікувально-профілактичного закладу оптимальних умов перебування хворих (профілактика внутрішньолікарняних інфекцій і харчових отруєнь, радіаційна, електрична і пожежна безпеки) та безпеки праці медичного персоналу;
запобігання несприятливому впливу лікарні на навколишнє середовище (інфікування повітря, стічних вод та інших об’єктів довкілля).
Місце для будівництва нового лікувально-профілактичного закладу здебільшого визначається відповідно до затверджених у встановленому порядку генеральних планів і проектів детального планування населених пунктів з урахуванням перспективних планів і схем розвитку мережі лікувальних установ у певному регіоні. Проте безпосереднє рішення про необхідність і доцільність розташування лікувально-профілактичного закладу в тому чи іншому місці приймається на підставі здійснення оцінки широкого комплексу соціально-економічних, медичних, демографічних, екологічних та медико-географічних показників.
Крім забезпечення оптимальних природних і екологічних умов, максимальної віддаленості від джерел шуму (транспортних магістралей, аеропортів тощо), зручності зв’язку з обслуговуваною територією, важливим вихідним критерієм оцінки можливості використання тієї чи іншої ділянки для будівництва лікарні є її площа.
Дані щодо площі земельних ділянок для лікувально-профілактичних закладів різних типів залежно від рекомендованої кількості ліжок наведено в таблиці ЗО.
Таблиця ЗО