Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правила облаштування, технiки безпеки, виробнич...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
127.49 Кб
Скачать

Гігієна лікувально-профілактичних закладів як складова охорони праці в медицині

  1. Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів

Основними типами сучасних лікувально-профілактичних закладів прийнято вва­жати: багатопрофільні лікарні (обласна, центральна міська, міська, центральна ра­йонна, районна, дитяча обласна, дитяча міська, швидкої медичної допомоги тощо), спеціалізовані лікарні (інфекційна, психоневрологічна, психіатрична, туберкульозна, реабілітаційного лікування, офтальмологічна, наркологічна, фізіотерапевтична тощо), а також стаціонари при диспансерах (онкологічному, психоневрологічному, протиту­беркульозному, ендокринологічному тощо).

Прагнення щодо поєднання можливості надання висококваліфікованої спеціалізо­ваної (стаціонарної, диспансерної, амбулаторно-поліклінічної) допомоги з розроблен­ням та вирішенням актуальних наукових проблем сприяло створенню спеціалізованих медичних центрів (кардіологічних, онкологічних, нейрохірургічних тощо), невід’єм­ною складовою частиною яких є клінічний стаціонар.

Поряд зі стаціонарами з традиційною структурою ліжок терапевтичного, хірур­гічного та інших профілів упродовж останніх років великого поширення набувають стаціонари (відділення у стаціонарах) спеціального призначення: трансплантації ор­ганів, гемодіалізу, для лікування хворих з імунодефіцитними станами, квантової те­рапії, мікрохірургії, барохірургії, що можуть як входити до структури лікарень, так і функціонувати самостійно.

Зрештою, надзвичайно поширеним явищем у структурі сучасної охорони здоров’я впродовж останніх років стала організація роботи денних стаціонарів.

У різних країнах, залежно від конкретних соціально-економічних і природно-гео- графічних умов та рівня організації медичної допомоги населенню, набувають по­ширення різноманітні варіанти архітектурно-планувальних рішень і санітарно-тех­нічного благоустрою лікарняних споруд. Проте за великого розмаїття таких варіантів загальновизнаною є доцільність забезпечення наступних вихідних вимог до їх про­ектування і будівництва'.

  • розташування лікарняного комплексу в найкращих для конкретного населено­го пункту природних екологічно-безпечних умовах;

  • наявність у складі лікарняного комплексу необхідної кількості ліжко-місць, необхідних для оптимального функціонування лікувально-профілактичного закладу;

  • реалізація медико-технологічних вимог до створення раціонального гігієніч­ного, санітарно-протиепідемічного та лікувально-охоронного режиму палат та інших приміщень, забезпечення диференційованих (з урахуванням профілю закладу та стану хворих) параметрів мікроклімату, повітряного середовища, освітлення та санітарно- технічного благоустрою, створення умов для побутового та психологічного комфорту в лікарні тощо;

  • створення архітектурно-планувального та інженерно-технічного підґрунтя для забезпечення в процесі експлуатації лікувально-профілактичного закладу опти­мальних умов перебування хворих (профілактика внутрішньолікарняних інфекцій і харчових отруєнь, радіаційна, електрична і пожежна безпеки) та безпеки праці медич­ного персоналу;

  • запобігання несприятливому впливу лікарні на навколишнє середовище (інфі­кування повітря, стічних вод та інших об’єктів довкілля).

Місце для будівництва нового лікувально-профілактичного закладу здебільшо­го визначається відповідно до затверджених у встановленому порядку генеральних планів і проектів детального планування населених пунктів з урахуванням перспек­тивних планів і схем розвитку мережі лікувальних установ у певному регіоні. Проте безпосереднє рішення про необхідність і доцільність розташування лікувально-про­філактичного закладу в тому чи іншому місці приймається на підставі здійснення оцінки широкого комплексу соціально-економічних, медичних, демографічних, еко­логічних та медико-географічних показників.

Крім забезпечення оптимальних природних і екологічних умов, максимальної від­даленості від джерел шуму (транспортних магістралей, аеропортів тощо), зручності зв’язку з обслуговуваною територією, важливим вихідним критерієм оцінки можли­вості використання тієї чи іншої ділянки для будівництва лікарні є її площа.

Дані щодо площі земельних ділянок для лікувально-профілактичних закладів різ­них типів залежно від рекомендованої кількості ліжок наведено в таблиці ЗО.

Таблиця ЗО