2. Розробка плану замовлення, розташування кореспондуючих пунктів у відповідності до завдання на курсову роботу

На листі формату А4 розташовуємо матрицю, яка складається із 10 х 10 квадратів або прямокутників, та пронумеруємо її клітини по горизонталі і вертикалі від 0 до 9. В матриці розміщуємо за вказаною в індивідуальному завданні адресою пункт вивозу ( ), пункти завозу вантажу ( , де змінюється від 1 до заданої у завданні загальної кількості пунктів завозу вантажу) та автотранспортне підприємство (АТП).

За допомогою лінійки визначаємо відстані між усіма кореспондуючими пунктами вивозу та завозу вантажу. Вважаємо, що відстані предсталені у кілометрах. Округлюємо одержані значення до цілих величин з точністю до десятих.

Результати наводимо у табл. 2, що уявлятиме собою таблицю відстаней між усіма кореспондуючими пунктами.

Окремо наводимо значення відстаней від автотранспортного підприємства до вантажовідправника, та від кожного пункту завозу вантажу до автотранспортного підприємства.

3. План-замовлення на перевезення вантажу

Для складання плану-замовлення на перевезення вантажу будемо керуватися наступними даними: вид вантажу, що перевозиться; відстань перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоотримувача, км; добовий обсяг перевезення вантажу , т.

тонни.

Розмір партії вантажу , який завозиться до кожного вантажоотримувача, тобто у кожний пункт завозу вантажу, визначається самостійно виходячи із розміру середнього значення завезеної партії вантажу, який наданий у індивідуальному завданні на виконання курсової роботи. При цьому повинна виконуватись така умова, що величина може коливатись у межах тонни від значення середнього розміру завезеної партії вантажу та буде різною для різних вантажоотримувачів. Сума значень розмірів завезеної партії вантажу до всіх вантажоотримувачів повинна дорівнювати значенню добового обсягу перевезення вантажу . Вид плану-замовлення наведений у табл. 3.

4. Вибір рухомого складу та маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта

4.1. Визначення транспортних засобів, придатних для виконання перевезень заданого виду вантажу, маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта

Метод Кларка-Райта використовується для вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються автомобілями різної вантажопідйомності (при виконанні перевезень на розвізних маршрутах). Використання цього методу дозволяє одночасно визначати раціональні маршрути перевезення вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання та його кількість.

Алгоритм методу Кларка-Райта включає такі етапи.

1. Побудова початкового плану використання автомобілів різної вантажопідйомності.

Для кожного маршрута, який спочатку передбачається як маятниковий, призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (вважається, що існуючий парк рухомого складу надає таку можливість). Автомобіль максимальної вантажопідйомності визначається з урахуванням умови, що кожний розвізний маршрут, який буде сформований в результаті здійснення маршрутизації методом Кларка-Райта, повинен включати 4–5 пунктів завозу вантажу. Автомобілі вибираються за допомогою автомобільного довідника [3].

2. Побудова початкового плану проїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та виграшів від об'єднання маятникових маршрутів у розвізні маршрути, за умови що такий план складається із маятникових маршрутів, на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача. Відстань між пунктами завозу проставляється у правій колонці кожного рядка, що відвовідає певному пункту завозу вантажу. Виграші від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляються у лівій колонці кожного рядка, що відвовідає певному пункту завозу вантажу. Вони визначаються як різниця між сумою відстані завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут, та відстані завозу, на яку скоротиться очікуваний розвізний маршрут.

3. Після виконаних розрахунків та побудови початкового плану проїзду та виграшів, цей план переписується з внесенням тільки величин виграшів. Окрім цього в плані визначається індекс маршруту, який може приймати одне із можливих значень: індекс = 2 – відповідність маятниковому маршрутові; індекс = 1 – відповідність наявності першого або останнього пункту на розвізному маршруті; індекс = 0 – відповідність наявності пункту всередині розвізного маршруту.

Два маятникових маршрути за найбільшим виграшем об'єднуються в один розвізний маршрут. Об'єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитися на такому маршруті, не перевищує існуючої вантажопідйомності автомобіля. Обсяг перевезень на маршруті не повинен перевищувати вантажопідйомність автомобіля з урахуванням його можливого завантаження. При цьому змінюється індекс маршрутів. Рядок, для якого індекс визначений як 0, більше не розглядається.

Процес закінчується, коли не залишається жодної пари маршрутів, які доцільно об'єднати в один (по причині відсутності автомобіля необхідної вантажопідйомності, будь-які інші причини).

З урахуванням правил перевезення вантажу для виконання перевезень будуть використовуватись такі автомобілі [3]:

• автомобіль-фургон загального призначення ГЗСА-3721 вантажопідйомністю 3,0 тонни;

• тяговий автомобіль КАЗ-608 з напівпричепом-фургоном загального призначення ЦКТБ-А475 вантажопідйомністю 6,85 тонн;

• тяговий автомобіль МАЗ-6422 з напівпричепом-фургоном загального призначення ОдАЗ-934 вантажопідйомністю 11,5 тонн.

В табл. 4 наводимо початковий план використання рухомого складу та здійснюємо розрахунок необхідної кількості транспортних засобів з урахуванням класу вантажу.

В табл. 5 наводимо початковий план проїзду та виграшів.

В табл. 6 наводимо робочий план виграшів та здійснюємо визначення максимальних виграшів для можливості об’єднання маятникових маршрутів у розвізні.

Таблиця 4

Початковий план використання рухомого складу

Рухомий склад	= 3,0 тонни = 3,0 тонни	= 6,85 тонн = 6,85 тонн	= 11,5 тонн = 11,5 тонн
Зайняті автомобілі	22,20,19,18,16,15, 14,13,12,10,9,8,7, 5,4,3,1,0	0,1,0,1,0,1,0,1,0,1	0,1,2,3,4
Вільні автомобілі	0,2,3,4,6,7,8,9,10, 12,13,14,15,17,18, 19,21,22	7,6,7,6,7,6,7,6,7,6	7,6,5,4,3

Проводимо об'єднання маршрутів.

Виграш	Об'єднання у розвізний маршрут	Отриманий маршрут	Обсяг вантажу, що перевозиться на маршруті, тонни
22,5	Р0-Р20-Р0 об’єднується з Р0-Р21-Р0	P0-P20-P21-P0	2,19+2,29=4,48
20,5	Р0-Р22-Р0 об’єднується з Р0-Р20-Р21-Р0	P0-P20-P21-Р22-P0	2,09+4,48=6,57
20	Р0-Р19-Р0 об’єднується з Р0-Р20-Р21-Р22-Р0	P0-Р19-P20-P21-Р22-P0	2,10+6,57=8,67
19	Р0-Р12-Р0 об’єднується з Р0-Р13-Р0	P0-Р12-P13-P0	2,17+2,16=4,33
18,5	Р0-Р14-Р0 об’єднується з Р0-Р12-Р13-Р0	P0-Р12-P13-Р14-P0	2,15+4,33=6,48
18	Р0-Р11-Р0 об’єднується з Р0-Р12-Р13-Р14-Р0	P0-Р11-Р12-P13-Р14-P0	2,18+6,48=8,66
16,5	Р0-Р15-Р0 об’єднується з Р0-Р11-Р12-Р13-Р14-Р0	P0-Р11-Р12-P13-Р14-Р15-P0	2,14+8,66=10,8
16	Р0-Р18-Р0 об’єднується з Р0-Р19-Р20-Р21-Р22-Р0	P0-Р18-Р19-P20-P21-Р22-P0	2,11+8,67=10,78
13	Р0-Р10-Р0 об’єднується з Р0-Р17-Р0	P0-Р10-Р17-P0	2,28+2,12=4,40
12,5	Р0-Р16-Р0 об’єднується з Р0-Р10-Р17-Р0	P0-Р10-Р17-Р16-P0	2,13+4,40=6,53
12	Р0-Р9-Р0 об’єднується з Р0-Р10-Р17-Р16-Р0	P0-Р9-Р10-Р17-Р16-P0	2,27+6,53=8,80
10,5	Р0-Р8-Р0 об’єднується з Р0-Р9-Р10-Р17-Р16-Р0	P0-Р9-Р10-Р17-Р16-Р8-P0	2,26+8,80=11,06
8,5	Р0-Р6-Р0 об’єднується з Р0-Р7-Р0	P0-Р6-Р7-P0	2,24+2,25=4,49
8,5	Р0-Р5-Р0 об’єднується з Р0-Р6-Р7-Р0	P0-Р5-Р6-Р7-P0	2,23+4,49=6,72
7	Р0-Р4-Р0 об’єднується з Р0-Р5-Р6-Р7-Р0	P0-Р4-Р5-Р6-Р7-P0	2,22+6,72=8,94
4	Р0-Р1-Р0 об’єднується з Р0-Р2-Р0	P0-Р1-Р2-P0	2,19+2,20=4,39
3	Р0-Р3-Р0 об’єднується з Р0-Р1-Р2-Р0	P0-Р3-Р1-Р2-P0	2,21+4,39=6,60

Загальний обсяг перевезеного вантажу на всіх маршрутах становить 48,18 тонн. В результаті маршрутизації перевезень методом Кларка-Райта отримані такі маршрути:

P0-Р11-Р12-P13-Р14-Р15-P0 = 10,8 тонн.

P0-Р18-Р19-P20-P21-Р22-P0 = 10,78 тонн.

P0-Р9-Р10-Р17-Р16-Р8-P0 = 11,06 тонн.

P0-Р4-Р5-Р6-Р7-P0 = 8,94 тонн.

P0-Р3-Р1-Р2-P0 = 6,60 тонн.