
- •Практична робота № 1 розрахунок захисного заземлення
- •Розрахунок заземлюючих пристроїв:
- •Послідовність розрахунку:
- •З кутової сталі або труб, розміщених в ряд (без врахування впливу полоси з'єднання)
- •З кутової сталі або труб, розміщених по контуру (без врахування впливу полоси з'єднання)
- •Який з'єднує вертикальні заземлювачі при їх розташуванні в ряд
- •Який з'єднує вертикальні заземлювачі при їх розташуванні по контуру
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
Практична робота № 1 розрахунок захисного заземлення
Мета роботи: Практично навчитися і вміти провести розрахунок заземлюючого пристрою.
План:
Принцип роботи захисного заземлення електроустановок.
Вимоги щодо заземлюючих пристроїв.
Розрахунок захисного заземлення методом коефіцієнтів використання заземлюючих пристроїв.
Металеві неструмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитись під напругою. У таких аварійних умовах дотик до неструмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин. Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмоведучі частини електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення (Рис. 1).
Рис 12.1. Захисне заземлення
Рис.1. Захисне заземлення
Під захисним заземленням розуміють з'єднання металевих неструмоведучих частин електроустановок з землею через заземлюючі провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору. При виникненні замикання на корпус електроспоживача із фаз мережі через заземлюючий пристрій починає протікати струм І3 (струм замикання на землю), викликаний наявністю опорів ізоляції фаз мережі Rфз і ємностей фаз відносно землі СФ3.
Частина цього струму Іh відгалужується на тіло людини, яка торкається металевих неструмоведучих частин електроустановки. Величина цього струму залежить від величини струму замикання на землю I3, опору розтікання струму в землі заземлюючого пристрою R3, повного опору в колі «людина-земля» Rch, взаємного розташування електрообладнання, заземлюючого пристрою, яке враховується коефіцієнтом напруги дотику α ≤ 1 і визначається за формулою:
Іh = Із*R з*α / Rch
Повний опір у колі «людина-земля» складається із опору людини R, опору взуття Rвз і опору розтікання струму від підошви взуття в землю Rпз і визначається за формулою:
Rch = Rh + Rвз + Rпз
Якщо людина не має спеціального діелектричного взуття і стоїть на струмопровідній підлозі або землі, то можна вважати, що Rвз = 0, Rпз = 0 і Rch = Rh.
Коефіцієнт напруги дотику α = 0, якщо людина стоїть на заземлюючому провіднику або безпосередньо на поверхні землі над заземлювачем (електрообладнання і заземлюючий пристрій розташовані на одній площі - сумісне заземлення); і α = 1, якщо людина стоїть за зоною розтікання струму в землі заземлюючого пристрою, тобто на віддалі, більше 20 метрів від крайнього заземлювача заземлюючого пристрою (електрообладнання розташоване за зоною розтікання заземлюючого пристрою - виносне заземлення). При всіх інших рівних умовах величина струму Іh буде меншою при меншій величині R3. За рахунок наявного захисного заземлення струм замикання перерозподіляється між заземлюючим пристроєм та тілом людини обернено пропорційно їх опорів. Оскільки опір тіла людини у сотні разів перевищує величину опору розтікання струму заземлюючого пристрою, то через тіло людини, що доторкнулася до пошкодженого заземленого обладнання, буде протікати струм, що не перевищує гранично допустимого значення (10 мА), а основна частина струму буде утікати через заземлюючий контур.
На величину опору заземлювачів в основному впливає верхня шара ґрунту на глибині 20-25 м, тому для розрахунків та виконання заземлень необхідно знати його питомий опір. Залежно від складу ґрунту (чорнозем, пісок, глина тощо), розмірів та щільності прилягання частинок ґрунту, вологості та температури, наявності розчинних хімічних речовин питомий опір ґрунтів змінюється у дуже широких межах. Найбільш важливими факторами, що впливають на величину питомого опору грунту є вологість та температура. Протягом року зі зміною атмосферних та кліматичних умов вміст вологи у ґрунті та його температура змінюються, що викликає зміни питомого опору ґрунту. Найбільш суттєві коливання питомого опору грунту спостерігають у верхніх шарах (влітку – висихання, взимку – промерзання).
Розрахункове значення питомого опору грунту визначають за формулою
ρрз = ρвим *К,
де ρвим – виміряний питомий опір грунту, Ом*м.
Величину питомого опору ґрунту визначають шляхом вимірювань у місці влаштування заземлення з урахуванням коефіцієнтів вологості, наведених у Таблиці 1:
К1-1 - якщо виміряна величина опору грунту відповідає мінімальному значенню (грунт вогкий, перед вимірюванням було багато опадів);
К1-2 - якщо виміряна величина опору грунту відповідає середньому значенню (грунт середньо-вогкий, перед вимірюванням опади були, але у невеликій кількості);
К1-3 - якщо виміряна величина опору грунту відповідає максимальному значенню (грунт вогкий, перед вимірюванням було мало опадів) .
Таблиця 1 – Коефіцієнти вологості для визначення питомого опору грунту
Заземлювачі |
Глибина закладки, м
|
Поправочні коефіцієнти |
||
К1-1 |
К1-2 |
К1-3 |
||
Горизонтальні |
0,5 0,8 |
6,5 3 |
5 2 |
4,5 1,6 |
Заглиблені вертикальні (труби, кутники, стержні)
|
0,8 (верхній кінець заземлювача) 3 (нижній кінець заземлювача) |
2 |
1,5 |
1,4 |
У деяких випадках з метою оцінки питомого опору ґрунту можна користуватися середніми величинами питомого опору ґрунту, наведеними у Таблиці 2. Проте далі слід перерахувати опір заземлення, виконавши контрольні виміри. Тоді розрахункову величиною питомого опору приймають
ρрз =1,75*ρсер,
де ρсер – середнє значення, вказане у Таблиці 2.