4. Дидактичні казки

У формі дидактичних казок подаються навчальні завдання.

На казкотерапевтичних заняттях хлопці навчаються переписувати задані на дом математичні приклади у вигляді дидактичних казок. У цих історіях рішення прикладу - це проходження випробування, ряд розв'язаних прикладів приводить героя до успіху.

5. Психокорекційні казки

Для того щоб казка чи історія знайшла силу і надала допомогу, вважає Р.М. Ткач, необхідно дотримуватися певних правил її створення:

1. Казка має бути в чомусь ідентичною з проблемою дитини, але ні в якому разі не мати з нею прямого схожості.

2. Казка повинна пропонувати замісний досвід, використовуючи який дитина може зробити новий вибір при вирішенні своєї проблеми. Або в цьому має допомогти фахівець.

3. Казковий сюжет повинен розгортатися в певній послідовності:

Жили- були.

Початок казки, зустріч з її героями.

Для дітей 3-4 років рекомендують робити головними героями казок іграшки, маленьких чоловічків і тварин;

Починаючи з 5 років - фей, чарівників, принцес, принців, солдатів і пр.

Приблизно з 5-6 років дитина воліє чарівні казки.

У підлітковому віці можуть бути казки -притчі та побутові казки.

І раптом одного разу ...

Герой стикається з якоюсь проблемою, конфліктом, що збігається з проблемою дитини.

Через це ...

Показано в чому полягає рішення проблеми, і як це роблять герої казки.

Кульмінація.

Герої казки справляються з труднощами.

Розв'язка.

Розв'язка терапевтичної казки має бути позитивною.

Мораль казки ...

Герої казки витягують уроки зі своїх дій. Їхнє життя радикально змінюється.

Психокорекційні казки, на думку Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєвої, створюються для м'якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині сенсу того, що відбувається.

 Треба сказати, що застосування психокорекційних казок обмежене за віком (приблизно до 11-13 років) і проблематики.

Для створення психокорекційної казки можна застосовувати наступний алгоритм:

1. Передусім, підібрати героя, близького дитині за статтю, віком, характером.

2. Потім описати життя героя у казковій країні так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.

3. Далі помістити героя в проблемну ситуацію, схожу на реальну ситуацію дитини, і приписати герою всі переживання дитини.

4. Пошук героєм казки виходу із ситуації. Для цього необхідно починати погіршувати ситуацію, приводити її до логічного кінця, що також підштовхує героя до змін. Герой може зустрічати істот, які опинилися в такому ж положенні, і дивитися, як вони виходять із ситуації; він зустрічає «фігуру психотерапевта» - мудрого наставника, пояснює йому сенс того, що відбувається і т.д. Завдання терапевта - через казкові події показати герою ситуацію з різних сторін, запропонувати йому альтернативні моделі поведінки, допомогти знайти позитивний сенс у цих заходах.

5. Усвідомлення героєм казки свого неправильної поведінки і становлення на шлях змін.

Зарубіжні психологи часто називають психокорекційні казки психотерапевтичними історіями.

 Психокоректувальну казку можна просто прочитати дитині без обговорення. Таким чином, ми дамо їй можливість побути наодинці з самою собою і поміркувати. Якщо дитина захоче, то можна обговорити з фахівцем казку, програти її за допомогою ляльок, малюнків, пісочниці та мініатюрних фігурок.