3.7. Дещо про переміщення пк через державний кордон України

Одною з мети оцінки при укладанні договорів про оцінку може бути – для вивозу за кордон України. Є деяки особливості здійснення подібних робіт про яки має знати оцінювач. Раніше нами вже обговорені нормативні документи, що регулюють цей процес, тут хотілося б зупинитися тільки на особливостях визначення вартості, а також аспектах, що пов’язані зі спеціальними охоронними намаганнями держави. Контроль на кордоні за цими питаннями здійснює митниця, але оцінювач в загальних рисах має бути з цим знайомим. В роботі /20/ ці питання розглянуті. «Кожна держава встановлює свої режими обмежень на порядок вивезення та перетин культурними цінностями, зокрема, митного кордону. З метою захисту інтересів держави, а також відповідно до зобов’язань, що передбачаються міжнародними договорами, Україна встановила перелік заборон на ввезення деяких товарів і предметів. Зокрема, до них належать: продукція, що містить пропаганду війни, расизму, расової дискримінації, геноциду; товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності. Заборонені до вивезення з України: предмети, які становлять національне, історичне або культурне надбання народу; товар, експорт якого здійснюється з порушенням норм інтелектуальної власності. Конкретний перелік заборонених до вивезення предметів встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України. Заборонено також ввезення (вивезення) товарів, щодо яких не було здійснено митне оформлення. Такі товари стають одразу предметами контрабанди або порушень митних правил, за що особи, які переміщують товар, мають нести кримінальну або адміністративну відповідальність.

Питання порядку вивезення з України історичних і культурних цінностей зараз

забезпечено умовно достатньою правовою базою. Зокрема, чинною до 1999 р. була Інструкція про порядок контролю за вивозом культурних цінностей від 23 березня 1987 р. із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства культури СРСР від 2 грудня 1989 р. і листом Мінкультури СРСР від 15 лютого 1991 р. Положення цих документів були уточнені й доопрацьовані Держмиткомом України у 1994 р. Останнім нормативним актом є Закон України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. Кожний предмет, заявлений до вивезення (тимчасового вивезення) повинен обов’язково супроводжуватися документами відповідного зразка. Функції з видачі таких документів було покладено на Державну

службу контролю (ст. 10 Закону від 21 вересня 1999 р.). Зараз ця служба ліквідована, при Міністерстві культури України створений спеціальний департамент, в який входить відділ, що займається цими питаннями. У компетенцію цієї служби входять питання про призначення державної експертизи, експерта або експертної установи. Але проблема існує не стільки в правовому визначенні порядку ввезення (вивезення) предметів, що мають історичну та культурну цінність, оскільки дії митників, які здійснюють митний контроль і митне оформлення, не викликають сумнівів. Так, тільки за роки незалежності митниками було викрито різні спроби незаконного вивезення культурних цінностей, у тому числі старовинної книги «Трефологія» видання XVII ст., 490 ікон, 2 скрипок Страдиварі та Гварнері, ювелірних виробів майстрів школи Фаберже тощо. У 1998 р. у штурмана Бориспільського авіапідприємства вилучено колекцію понад 100 орденів і медалей СРСР, які він намагався незаконно вивезти до США. У листопаді 2000 р. Держмитслужба передала Всеукраїнському фонду ім. Олеся Гончара понад 2,5 тис. предметів культури та мистецтва (серед них близько 700 ікон та 50 старовинних книг), що були вилучені в контрабандистів».

Через кордон є багато намагань перевезення старовинної зброї : «Тільки за один місяць 2009 р. було досліджено та вилучено на користь держави наступну раритетну зброю: рушниця без номера, яка є дульнозарядною ґнотовою рушницею XVII—XVIII ст., виробництва народів Близького Сходу (Персія, Саудівська Аравія, Сирія). Ця рушниця з порохівницею має історичну, культурну та матеріальну цінність і відноситься до національного культурного надбання України; офіцерський кортик зразка 1803 р.; кавказький кинджал «Кама»; кавказькі шашки; драгунська офіцерська шашка зразка 1881 р.; кавказькі шаблі; кавказький палаш; піхви до певних екземплярів несучасної військової холодної зброї». Яке відношення до оцінювачів має усе наведене. Ні в якому разі не хочу залякати майбутніх оцінювачів необхідністю, при зверненні до них замовників з подібними артефактами, інформувати відповідні органи – закон від нас – оцінювачів цього не вимагає. Водночас, з огляду на масштабність зла, яке спричиняють злочинці, спираючись на професійну етику, кожен оцінювач має уявляти, чи працює він в легальному полі при оцінці конкретного ПК. Для цього йому потрібно знати деяки контрольні цифри, що і будуть наведені далі. З першого червня 2012 діє нещодавно прийнятий «Митний кодекс України», потрібно знати також деяки положення «Податкового кодексу України». Відповідно до останнього, при ввозі від оподаткування звільняються ПК, зроблені 50 і більше років тому. Тоді як сучасні твори мистецтва прирівнюються до звичайної групи товарів і оподатковуються на загальних підставах, починаючи з вартості в 500 євро. Нонсенс, але треба його донести до замовника. Крім того, розмір цих вартостей потрібно знати оцінювачу, щоб врахувати складові нематеріального активу при обчисленні вартості ПК. По новому митному кодексу усі ПК, вік яких більше 50 років, підлягають декларуванню незалежно від їх вартості, а це означає прохід «червоним коридором» для ваших замовників. Податок на додану вартість, це має значення для дилерів, нараховується не з усієї ціни, а з «маржі», т.е. різниці між цінами купівлі продажу.

Нагадаємо ще одну особливість володіння культурними цінностями. Е таке поняття «Державний реєстр культурних цінностей». Усі ПК державної форми власності, що входять до цього реєстру підлягають спеціальної процедурі вивезення за кордон, причому тільки тимчасово, з обов’язковим наступним поверненням. Якщо у вашого клієнта є ПК, що може зайняти місце в названому реєстрі, незважаючи на те, що форма власності приватна, правила переміщення цього ПК через митний кордон таки ж самі, як і у ПК державної форми власності.

Питання для самопідготовки.

Робота яких фахівців передує роботі оцінювачів культурних цінностей

Вплив суб’єктивності на думки оцінювача – чи можна цього уникнути

Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що оцінка культурних цінностей є найскладнішим направленням в оцінці взагалі. Мотивуйте це.

Нагадайте, тенденції розвитку яких процесів має весь час відслідковувати оцінювач культурних цінностей

Яки умови мають бути виконані фахівцем, щоб розпочати оціночну діяльність

Якій від діяльності Ви б порадили початківцю в оцінці культурних цінностей – самостійну або в складі вже існуючої фірми

До якого типу офісу Ви відчуваєте схильність? Офіс вже існуючої фірми, власний офіс, офіс «вдома»

Чому Ви прискіпливо маєте фіксувати усю інформацію, що її отримаєте на місці оцінки

Обов’язковий набір техніки оцінювача культурних цінностей

Якими Ви бачите потенційних замовників вашої роботи і коли плануєте їх отримати

Що таке прес-реліз, його склад і форма

Чотири поради, про яки ніколи не повинен забувати оцінювач

Фактори, якими оцінювач має робити позитивне враження на клієнта

Якими мають бути професійний фірмовий бланк, візитку та інши основні документи оцінювача

Чи збільшить позитивне враження від вашого звіту якість його оформлення

Що таке конфіденційність і її проявлення у Ваших стосунках з клієнтом

Яки фактори Вашої поведінки можуть привести к не сприяттю контактів з Вами колег

За яки роботи оцінювачу краще не братися

Яки санкції до оцінювача можуть бути застосовані згідно національних оціночних стандартів України

Чи багато пам’ятаєте Ви позицій, обов’язкових до включення в договір про оцінку

Послідовність виконання яких етапів незалежної оцінки майна потребує п.51 Національних стандартів України

Повний і стислий звіт про оцінку

Чотири класи яких предметів стандарт RICS відносить до рухомого майна

Описання яки етапів процесу оцінки міститься в джерелах, що присвячені оцінці культурних цінностей

Яки загальні критерії , згідно вимог документів Мінкульту України, вважаються основними при проведенні оцінки музейних предметів

Де збирати дані для проведення оцінки

Чи може і в яких випадках оцінювач культурних цінностей має залучити до спільної роботи фахівців інших спеціалізацій

З чим пов’язані обмеження, припущення та обумовлення оцінювача. Назвіть декілька прикладів

Чи можливо, на Вашу думку, оцінити виключно усі предмети у великій колекції

Варіанти здійснення оцінки великих колекцій

Що Вам відомо про особливості перетину кордону культурними цінностями

Хто встановлює правила перетину кордону

Відповідальність за порушення митних правил. Митний кодекс України

97