
- •Терміни і визначення, рекомендовані юнеско
- •1.2. Терміни і визначення, рекомендовані міжнародними стандартами оцінки
- •1.3.Терміни і визначення нормативних документів України
- •1.3.1. Норми і терміни Міністерства культури України
- •1.3.2. Норми і терміни Фонду державного майна України
- •2.1. Стисла історія оцінки
- •2.2. Категорії оцінювачів (або хто таки оцінювачі?)
- •2.3. Класи культурних цінностей
- •2.4. Деякі характеристики ринків кц.
- •2.5. Діяльність експертів на ринку.
- •Взірець висновку експерта на старовинну ікону, що датується кінцем xyii - початком xy III сторіччя.
- •Взірець висновку експерта (наукова довідка) на стародрук 1644 року
- •Помилки експертів і підробки, чи можна їх уникнути?
- •. Класифікація існуючих направлень колекціонування
- •3.1. Загальні міркування
- •3.2 Початок. Офіс, мінімальний склад обладнання.
- •3.3 Замовники, професійний імідж, репутація
- •3.4. Договір на оцінку майна, звіти про оцінку, оплата послуг оцінювача
- •3.5. Планування робіт, етапи оцінки
- •3.6. Особливості планування робіт при оцінці великих зібрань
- •3.7. Дещо про переміщення пк через державний кордон України
3.6. Особливості планування робіт при оцінці великих зібрань
Оцінювачу зрозуміло, яким чином планувати і вести роботу, коли її Замовником поставлена задача оцінити один об’єкт. А якщо об’єктів більше? А якщо потрібно оцінити велику, або дуже велику колекцію (або зібрання) предметів? Питання не таке просте, як здається на перший погляд. Так, можна, звичайно, спробувати оцінити усі предмети, що входять у склад зібрання, без виключення, залучивши для виконання робіт більшу чисельність фахівців і збільшивши терміни виконання робіт. Але не усім колегам однаково може довірити виконання робіт оцінювач, а терміни виконання роботи «не гумові» і часто жорстко обмежуються Замовником.
Для подібних випадків існують спеціальні прийомі виконання робіт, по яки має знати оцінювач і у відповідних випадках мусить пропонувати їх Замовнику при укладанні угоди на виконання робіт. Природно, що подібні прийоми зменшують точність розрахунків, що їх робить оцінювач, зате вони дозволяють здійснити оцінку в більш стислі, а може навіть реальні, строки. Як тут не згадати доручення одного з керівників сусідньої держави, оцінити експонати великого музею, скільки пройшло років, а роботі й досі не закінчена. І навряд чи може бути закінченою.
В якості прикладу розглянемо один з прийомів, що застосовується при оцінці бібліотечних зібрань і описаний в дуже цікавій роботі відомого російського оцінювача В.Г. Мисовця [Мисовец В.Г., Оценим книги, www.labrate.ru/, 2006].
З цитованої статті ми наведемо лише ті її фрагменти, яки дозволять читачеві зрозуміти «хід думки» автора, не заглиблюючись в подробиці символічних побудувань і розрахунків. Цього буде достатньо, щоб зрозуміти, що виконання подібних робіт суттєво відрізняється від робіт пов’язаних з оцінкою одиничного об’єкту. А оцінювачу неодноразово прийдеться братися за оцінку, пов’язану, наприклад, з зібраннями, або колекціями культурних цінностей при плануванні робіт з котрими можуть виникнути подібні питання. І, в принципі, зміст статті має вичерпне описання усіх необхідних кроків, виконання яких приведе її читача до отримання прийнятного результату розрахунку, який можна пред’явити Замовнику. Зазвичай, наведений алгоритм з необхідними модифікаціями може бути застосований не тільки при оцінці книжкових зібрань, а ї при оцінці будь яких великих зібрань, що піддаються систематизації і розбиттю на достатню для огляду кількість класів. Далі фрагменти зі статті.
«Перш за все, якщо оцінці підлягає більш ніж кілька десятків книг, то необхідне їх сортування. Книги повинні бути розсортовані на основні групи. З одного боку це групи:
• Дитячі книги
• Дорослі книги
Іноді корисно розсортувати групу Дитячі книги на книги для дошкільнят та підліткові.
З іншого боку, скажімо, дорослі книги корисно розсортувати на групи:
• Художня література
• Навчальна література
• Наукова література
• Технічна література
• Словники, довідники
Нарешті, потрібно розділити всі книги по мірі їх зносу на групи:
• нові (майже нові) книги
• мало зношені книги
• сильно зношені книги.
(Для визначення міри зносу можна використовувати наведену далі, в розділі, де розглядається порівняльний підхід, таблицю уцінки букіністичних видань). Нарешті, важливо розділити книги з твердою обкладинкою, м'якою обкладинкою і книги типу зошити.
В ідеалі, в результаті описаних дій повинна вийти таблиця на кшталт нижченаведеної:
Таблиця
Склад книжок у бібліотеці
-
Тематика
Дитяча
Дорослі видання
Тверда обкладинка
М’яка обкладинка
Знос
Література
25
150
170
20
Наука
15
22
32
0
Техніка
13
3
10
0
Довідники
14
5
0
0
Словари
0
2
0
0
Разом
67
182
212
20
З таблиці видно, що разом всіх книг в домашній бібліотеці 481».
Для виділених класів або категорій книжок потрібно розібратися з їх вартостями. В статті пропонуються наступні, достатньо відомі і доступні усім дії: « Далі ми відвідуємо букіністичний магазин або, у невеликих містах, місцевий ринок, на якому є прилавки (іноді клейонка, розстелена на тротуарі), де продаються старі книги, Інтернет джерела ( в статті наведено досить серйозний перелік подібних сайтів) і там знаходимо середню ціну в розрахунку на одну книгу визначеної категорії…
Наприклад, на місцевому ринку словники у твердій обкладинці продаються за ціною 70 рублів, тоді як художня література в м'яких обкладинках коштує в середньому 15 рублів. В цьому випадку словники і художня література у м'якій обкладинці з нашого списку стоять: 70х2 +15 х 170= 2690 рублів. Зрозуміло, що для більш точного середнього потрібно більше категорій і більше аналогів, тому точність такої оцінки залежить від обсягу виконаної роботи, але може бути і досить високою…»
Описаний спосіб оцінки може підійти до зібрань об’єктів, кількість яких можна оцінити в тисячу і більше об’єктів. Маючи, наприклад, ціни різних категорій книжок вже не дуже складно визначити загальну вартість зібрання. А як робити оцінку при значно більших обсягах зібрань, та ще за наявністю факторів, на яки вказується в статті: «Книги різного об'єму можуть мати різну вартість, навіть якщо вони потрапляють в одну категорію. Товсті книги стоять зазвичай дорожче тонких книг, а великоформатні книги дорожче малоформатних книг. Цю закономірність можна з успіхом використовувати для оцінки значних масивів книг в сотні і тисячі найменувань…»
Подібні факти можуть бути також враховані при оцінці. Ось як пропонується це зробити в другому варіанті підходу, описаному в статті: «В цьому випадку, ділимо всі книги на групи в залежності від формату, наприклад на три групи. Формати сучасних друкованих в Росії книг, що найбільш часто зустрічаються можна знайти на наступному сайті (www.literati.ru/format.htm). В кожному форматі підраховується приблизний тематичний склад книг даного формату, наприклад у форматі «Стандартний»: 70% література, 20% - наука, 10% довідники. Потім, наприклад, в букіністичному магазині збираєте один погонний метр книг даного формату із співвідношенням книг різної тематики згідно з визначеними Вами пропорціям. Оцінивши вартість усіх книг відповідних форматів, що входять до цього погонного метру, ви отримуєте приблизну вартість погонного метру зібрання (бібліотеки), що оцінюєте».
Тепер, маючи довжину полок бібліотеки вже не важко визначити вартість зібрання книжок. А обсяг книг, що зберігаються в конкретній бібліотеці може бути представленим, наприклад наступною таблицею, що запозичена зі статті:
«Таблиця
Результуюча таблиця довжини книжок:
-
Теми\Формати
Кишеньковий, м
Стандартний, м
Енциклопедичний, м
Всього, м
Література, м
10
4
0
14
Наука, м
2
4
12
18
Підручники, м
2
20
8
30
Словари, м
6
12
20
38
Всього, м
20
40
40
100
Як бачимо, всього в нашої бібліотеці 100 погонних метрів книжок, а, наприклад, підручників серед них енциклопедичного формату тільки 8 метрів, в той час коли, наприклад, книг стандартного розміру усіх тематик 40 метрів, а словників 38 метрів».