
- •Розрахунково – пояснювальна записка
- •« Проект теплообмінника типу «труба в трубі» для охолоджування бульйону »
- •Описання проектованого апарата
- •Місце і призначення проектованого апарата в технологічній схемі
- •Тепловий розрахунок
- •Визначення температурних умов нагріву
- •Визначення теплового навантаження апарата
- •Визначення коефіцієнта теплопередачі
- •Визначення площі поверхні теплообмінника
- •Конструктивний розрахунок
- •Гідравлічний розрахунок теплообмінника.
- •Розрахунок теплової ізоляції.
- •Техніко - економічні показники роботи апарата.
- •Розрахунок оптимального режиму і конструкції апарата
- •Умови безпечної експлуатації спроектованого апарата.
- •Питання екології
Місце і призначення проектованого апарата в технологічній схемі
Теплообмінник типу «труба в трубі» використовується в процесі згущення продуктів, що є підготовчим етапом перед висушуванням бульйону.
Процес згущення протікає наступним чином:
Бульйон всмоктується у вирівнюючий бак 1 і з нього насосом 2 подається через фільтри 3 в теплообмінник типу «труба в трубі» 4.
Із теплообмінника нагрітий бульйон подається в паровідділювач 5 циклонного типу. Звільнений від вторинної пари бульйон стікає по скляному трубопроводі до насосу 7. Визначений рівень рідини в паровідділювачі автоматично піддержується регулятором 6.
Шляхом регулювання кількості напрямленого на рециркуляцію згущуваного продукту за допомогою клапана, а також подачі сировини встановлюється режим випарювання. Після цього згущений бульйон починають відкачувати із апарата продуктовим насосом 7.
Існує прилад для приготування гарячої води, яка використовується для нагрівання бульйону в теплообміннику. Холодна вода потрапляє до вирівнюючого баку 9, звідки вона відкачується насосом 10 до спеціально підігрівача води 11.
Речовини які беруть участь у процесі теплообміну, називають теплоносіями. Речовину з вищою температурою називають гарячим теплоносієм, речовину з нижчою температурою холодним.
Як
гарячі теплоносії в харчовій промисловості
використовуються водяна пара, гаряча
вода, нагріте повітря, димові гази і
гарячі мінеральні масла, а як холодні
– воду, повітря, ропу(розсіл), аміак і
фенол.
Тепловий розрахунок
Визначення температурних умов нагріву
Визначення середньої різниці температур між водою і бульйоном:
Δtм = t2к - t1п
Δtм = 16 – 11 = 5ºС
Δtб = t2п - t1к
Δtб = 78 – 45 = 33ºС
Δtб / Δtм = 33 / 5 = 6,6 , оскільки 6,6 > 2, то
Δtср = (Δtб - Δtм) / ln (Δtб / Δtм )
Δtср = 28 / ln 6,6 = 28 / 1,887 = 14,8ºС
Визначення середньої температури води:
t1ср = (t1п + t1к)/2
t1ср =(11+45)/2 = 28ºС
Визначення середньої температури бульйону:
t2ср = (t2п + t2к)/2
t2ср =(78+16)/2 = 47ºС
Визначення теплового навантаження апарата
Q = Q1 = х Q2 ,
де х = 1,02…1,05 – коефіцієнт, що враховує теплові втрати.
Q2 = х G2 с2(t2к - t2п) ,
де с2
–
теплоємність бульйону при температурі
47ºС,
с2
= 4,174 кДж/(кг· К)
Q2 = 1,03 · 2 · 4,174 · (16 – 78) = 533,10 кВт
Рівняння теплового балансу має вигляд:
G1 с1(t1п - t1к) = х G2 с2(t2к - t2п)
Визначаємо витрати води на підігрів бульйону:
G1 = (х G2 с2(t2к - t2п)) / с1(t1п - t1к),
де с1 – теплоємність води при температурі 28ºС,с1 = 4,182 кДж/(кг· К)
G1 = (1,03· 2 · 4,174 · (16 – 78)) / (4,182 ·(11 – 45)) = −275,15 / −142,19= 1,93 кг/с
Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до бульйону α2. Для цього знаходимо критерій Re2.
Re2 = (w2 · dв · ρ2) / μ2,
де μ2 – коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 0,92·10-3 Па·с;
ρ2 - густина кісткового бульйону при температурі 47ºС і вмісті сухих речовин n = 1,77 % становить 986,4 кг / м3.
dв – діаметр внутрішньої труби, який визначається за формулою
dв = √(4· G2 ) / (π · ρ2 ·w2) ;
Обчислюємо діаметр внутрішньої труби
dв = √(4· 2) / (3,14 · 986,4 · 1,1) = √ 8 / 3407 = 0,048 м
Re2 = (1,1 · 0,048 · 986,4) / 0,92 · 10-3 = 56610
Критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта має вигляд: Nu2 = 0,023 · Re20,8 · Pr20,4 · ( Dв / dз )0,45,
де
Pr2
– критерій Прандтля для бульйону, який
визначається за формулою
Pr2 = ( с2 · μ2) / λ2,
λ2 – коефіцієнт теплопровідності бульйону, λ2 = 607·10-3 Вт / (м·К);
Dв – внутрішній діаметр зовнішньої труби, який визначається за формулою:
Dв = √(4 · υ) / (π · w1) + dз,
υ – об`ємні витрати рідини, які визначаються за формулою
υ = G1 / ρ1
υ = 1,93 / 996,4 = 0,0019 м3/с
ρ1 – густина води при температурі 28ºС , ρ1 =996,4 кг / м3
dз – зовнішній діаметр внутрішньої труби.
Оскільки товщина стінки складає 0,002 м, то dз = dв + δ
dз = 0,048 + 2·0,002 = 0,052 м.
Pr2 = (4174 · 0,92·10-3) / 607·10-3 = 6,3
Dв = √(4 · 0,0019) / (3,14 · 1,2) + 0,052 = 0,075 м
(Dв / dз)0,45 = (0,075 / 0,052)0,45 = 1,18
Nu2 = 0,023 · 566100,8 · 6,30,4 ·1,18 = 0,023 · 6343 · 2,09 · 1,18 = 359,79
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від стінки до бульйону
α2 = ( Nu2 · λ2 ) / dв
α2= (359,79 · 607·10-3) / 0,048 = 4549 Вт/(м2 · К)
Визначення коефіцієнта тепловіддачі від конденсату до стінки α1. Для цього знаходимо критерій Re1.
Re1 = (w1 · dе · ρ1) / μ1,
де μ1 – коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 0,843·10-3 Па·с;
ρ1 - густина води при температурі 28ºС, становить 996,4 кг / м3.
dе – еквівалентний діаметр, який визначається за формулою
dе = Dв – dз
dе
= 0,075 – 0,052 = 0,023
Re1 = (1,2 · 0,023 · 996,4) / 0,843 · 10-3 = 27,5 / 0,843 · 10-3 =32621
Критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта має вигляд:
Nu1 = 0,023 · Re10,8 · Pr10,4 · ( Dв / dз )0,45,
де Pr1 – критерій Прандтля для води, який визначається за формулою
Pr1 = ( с1 · μ1) / λ1,
λ1 – коефіцієнт теплопровідності води, λ1 = 614·10-3 Вт / (м·К);
Pr1 = ( 4182 · 0,843·10-3 ) / 614·10-3 = 5,74
(Dв / dз)0,45 = (0,075 / 0,052)0,45 = 1,18
Nu1 = 0,023 · 326210,8 · 5,740,4 ·1,18 = 0,023 · 4081 · 2,01 · 1,18 = 222
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від конденсату до стінки
α1 = ( Nu1 · λ1 ) / dе
α1 = (222 · 614·10-3) / 0,023 = 5926 Вт/(м2 · К)