2. Фактори зовнішнього середовища непрямого впливу:

   • Економічні фактори;

   • Культура;

   • Політичні фактори;

   • Міжнародні відносини.

Економічний стан в державі, галузі, регіоні.

Політична ситуація в державі

Стан ринку робочої сили та безробіття.

Рівень криміналізації у державі та стан тіньової економіки.

Внутрішнє середовище в управлінні: Цілі, задачі, ресурси, комунікації та технології.

Внутрішнє середовище в теорії управління моделюють у вигляді декількох факторів:

• Люди та персонал – від їх кваліфікації та досвіда залежить ефективність переробки ресурсів в готову продукцію, своєчасна та корисна її реалізація та забезпечення досягнення мети організації;

• Цілі організації – перспектива руху організації в запланованому періоді, які повинні бути кількісно вимірні;

• Задачі організації – складові ціле, упорядковані по персоналу, ресурсам та засобам праці;

• Структура організації – упорядкування, розподіл праці у вигляді функціональних та лінійних підрозділів, визначення посад та посадових обов’язків, повноважень та відповідальності, що регламентується штатним розписом.

Стратегічне планування.

Особливий вид планової роботи, що полягає в розробці стратегічних планів, які передбачають просування таких цілей та стратегій розвитку організації, реалізація яких забезпечить їх ефективне функціонування в довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до змін умов зовнішнього середовища. Стратегічне планування являє собою процес визначення цілей організації, а також шляхи їх досягнення.

Стратегія як перспектива - орендований курс дій організації, її підрозділів, яка забезпечує стабільне функціонування організації в навколишньому середовищі та сприяє укріпленню організації на ринку (стратегія маркетингу, стратегія виходу на ринок, кадрова стратегія)

Процес розробки специфічних стратегій в організації називається – Стратегічним плануванням.

В залежності від того які глобальні цілі бавить перед собою організація, як ці цілі відображаються на зростанні її потужності розпізнають наступні види стратегій:

• Стратегія росту;

• Граничного росту;

• Скорочення;

• Змішана.

В теорії управління виділяють універсальні етапи стратегічного планування:

1. Формування місії та головних цілей організації;

2. Аналіз зовнішнього середовища, тобто виявлення сприятливих факторів відносно того чи іншого варіанту стратегії;

3. Управлінське обстеження організації – по таким показникам – виробництво, технології, фінанси, виявлення сильних та слабких сторін організації;

4. розробка стратегічних альтернатив та вибір альтернатив;

5. стратегічний контроль, оцінка наслідків реалізації стратегій.

Документ що відображає стратегію планування організації в цілому зветься бізнес-план.