В економічній науці є дві теорії, що визначають зміст грошової політики держави і водночас можливості впливу на економіку через зміну пропозиції грошей, це – кейнсіанство і монетаризм.
Сутність кейнсіанського підходу
Через кредитно-грошову політику держава здатна впливати на інвестиції і на експортні можливості економіки.
Головним засобом впливу є відсоткова ставка. Змінювати її рівень можна через зміну пропозиції грошей.
Якщо в країні існують недовикористані ресурси, то з метою стимулювання уряд мусить вдатися до політики "дешевих" грошей. Засобами цієї політики є:
а) викуповування у населення державних цінних паперів;
б) зменшення норми обов'язкових банківських резервів, тобто збільшення коштів, що їх банки можуть надавати в позику;
в) зменшення залікової ставки, під яку центральний банк видає кредити комерційним.
У результаті таких дій збільшується пропозиція грошей. Подальші наслідки можна зобразити схематично.
Логіка політики "дешевих" грошей
4. Якщо в країні має місце інфляція, то уряд вдається до політики "дорогих" грошей. Засобами цієї політики є:
а) продаж державних цінних паперів банкам та населенню;
б) збільшення норми обов'язкових резервів і відповідно – зменшення тих коштів, що їх банки можуть надавати у кредит;
в) збільшення залікової ставки відсотка; за таких умов кредитні установи змушені скоротити надання позичок.
Пропозиція грошей скорочується. Подальші наслідки можна побачити на схемі.
Політика "дорогих" грошей
5. Політика "дешевих" і "дорогих" грошей здатна впливати на курс національної валюти, співвідношення експорту й імпорту. Логіка відносин може бути зображена схемою.
Пояснення до схеми:
► Найважчим для розуміння зі всіх зв’язків, що зображені у схемі, є зв'язок низької (високої) ставки процента зі скороченням (зростанням) попиту на національну валюту за кордоном. Висока ставка приваблює іноземних інвесторів, стимулює їх вкладати кошти в національну економіку. Але інвестування можливе лише в національній валюті тієї країни, де вкладається капітал. Отже, попит на валюту цієї країни з боку інших країн зростає, відповідно зростає і її курс.
► Падіння курсу валюти робить товари країни відносно дешевими, що сприяє розширенню експорту, а підвищення курсу, навпаки, сприяє скороченню експорту.
Сутність монетаристського підходу
Грошова пропозиція є найважливішим чинником, що визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.
Головна формула монетаристської теорії, із якої випливають подальші причинно-наслідкові зв'язки, – це: MV = PY, де М – пропозиція грошей; (V – швидкість обертання грошей; Р – загальний рівень цін; У– обсяг реального продукту, створеного в економіці. Відповідно, добуток M V – загальні витрати покупців, а добуток Р Y – обсяг номінального продукту і водночас загальна виручка продавців.
Монетаристи стверджують, що V — швидкість обертання грошей — величина відносно стабільна. Тому саме кількість грошей є тим чинником, який здійснює вирішальний вплив на РY — обсяг номінального продукту.
На відміну від кейнсіанців монетаристи вважають, що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукупний попит, а не лише на інвестиції.
Логіка зв'язків, за монетаристами, є такою:
