Сам. Вивч. Операції зустрічної торгівлі

Зустрічна торгівля – новий спосіб ЗЕД, в основі якого лежить підписання зустрічних угод, що взаємопов’язують експортні й імпортні операції.

Операції зустрічної торгівлі передбачають зустрічні зобов'язання експортера закупити в імпортера товари чи послуги на повну вартість товарів чи послуг , які експортуються, або на частину їх вартості.

Причини появи операцій зустрічної торгівлі (70-ті роки ХХ ст.):

1) зростанням цін на енергоносії;

2) прагнення країн, що розвиваються, до прискорення індустріалізації свого розвитку;

3) зустрічна торгівля дає можливість державам розвивати зовнішню торгівлю навіть за умов нестачі чи відсутності конвертованої валюти, дефіциту платіжного балансу, інфляційних процесів.

Платіжний баланс – це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Дефіцит балансу поточних операцій означає, що експорт товарів та послуг є недостатнім для оплати імпорту товарів та послуг. 

Зустрічна торгівля виступає засобом фінансування імпорту і на відміну від закупок в кредит, застерігає покупця від виплати пос­тійно зростаючих відсоткових платежів.

Міжнародна практика свідчить про те, що зустрічна торгівля стає все більш привабливою формою торгівлі й організації комерційних операцій у міжнародній сфері. І це важливо враховувати вітчизняним підприємцям, які здійснюють експортно-імпортні операції.

До форм зустрічної торгівлі відносяться бартерні та компенсаційні угоди

Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦК договір міни (бартеру) - це договір, за яким кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Частина 5 ст. 715 ЦК передбачає, що договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, контрактацію або інших договорів, елементи яких містяться у договорі міни (ст. 716 ЦК). Наприклад, ними можуть бути положення про якість товару (статті 673, 678 ЦК), норми гл. 61 ЦК тощо.

У законодавстві про підприємництво використовується термін «бартерні угоди». Поняття «бартер» за своїм змістом об’ємніше, ніж поняття «міна». Згідно із Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р.бартерна операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачені у натуральній формі між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземною юридичною особою. Такий договір передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, неопосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Відповідно «міна» означає обмін товару в натурі на інший товар, а бартер, крім речового обміну, містить ще й обмін на безгрошовій основі результатами виконаних робіт, послуг тощо.