
- •1 Загальні положення
- •1.1 Основні завдання та вимоги до виконання курсового проекту
- •1.2 Тематика курсових проектів
- •1.3 Склад курсового проекту
- •1.4 Вимоги до оформлення курсового проекту
- •2 Організація виконання курсових проектів
- •2.1 Основні завдання керівника курсового проектування
- •2.2 Захист курсових проектів
- •3 Склад і зміст основної частини проекту
- •3.3.1.1 Розрахунок нормативного пробігу до то-1 та то-2
- •3.3.1.2 Розрахунок нормативного пробігу до кр
- •3.3.1.3 Корегування пробігів до то і кр
- •3.3.1.3.1 Корегування пробігу до то-1
- •3.3.1.3.2 Корегування пробігу до то-2
- •3.3.1.3.3 Корегування пробігу до кр
- •3.3.2 Визначення коефіцієнту технічної готовності
- •3.3.2.1 Визначення коефіцієнту технічної готовності для автомобілів однієї марки
- •3.3.2.2 Визначення середнього значення коефіцієнту технічної готовності парку
- •3.3.3 Визначення коефіцієнту використання автомобілів
- •3.3.4 Визначення річного пробігу
- •3.3.5 Розрахунок кількості впливів по парку на рік
- •3.3.5.2 Визначення кількості то-2
- •3.3.5.6 Визначення кількості автомобілів, які діагностуються на постах д2
- •3.3.6 Визначення добової програми по обслуговуванням і діагностуванням автомобілів
- •3.3.7.4 Розрахунок річної трудомісткості робіт з сезонного обслуговування
- •3.3.7.5 Розрахунок річної трудомісткості робіт з пр
- •3.3.7.6 Розрахунок річної трудомісткості робіт з д1
- •3.3.7.7 Розрахунок річної трудомісткості робіт з д1
- •3.3.7.8 Розрахунок річної трудомісткості робіт з дпр
- •4 Технологічне проектування підрозділу
- •4.1 Технологічне проектування відділення
- •4.1.1 Розрахунок трудомісткості робіт у відділенні
- •4.1.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •4.1.2.1 Розрахунок явочної кількості робітників
- •4.1.2.2 Розрахунок штатної кількості робітників
- •4.1.3 Вибір технологічного обладнання
- •4.1.4 Визначення площі відділення
- •4.1.4.1 Розрахунок площі відділення з урахуванням площі робочих місць
- •4.1.4.2 Розрахунок площі відділення з урахуванням площі технологічного обладнання у плані і необхідних проходів
- •4.2 Технологічне проектування зони пр
- •4.2.1 Розрахунок трудомісткості робіт у зоні
- •4.2.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •4.2.3 Розрахунок кількості постів
- •4.2.4 Вибір технологічного обладнання
- •Визначення площі зони пр
- •4.2.5.1 Визначення необхідної площі зони пр
- •4.2.5.2 Остаточне визначення площі зони пр
- •4.3.3 Розрахунок кількості постів і ліній
- •4.3.3.1 Розрахунок кількості постів при одиничному методі що
- •4.3.3.2 Розрахунок кількості ліній при поточному методі що
- •4.3.4 Вибір технологічного обладнання
- •4.3.5 Визначення площі зони що
- •4.3.5.1 Визначення площі зони для одиничного методу організації що
- •4.3.5.2 Визначення площі зони для поточного методу організації що
- •4.3.5.3 Остаточне визначення площі зони що
- •4.3.6 Організація робіт, що пропонується
- •4.3.7 Технологічна документація
- •4.3.7.2 Операційна карта
- •4.4 Технологічне проектування зони то-1, то-2
- •4.4.1 Вибір методу організації то
- •4.4.2 Розрахунок трудомісткості робіт у зоні то
- •4.4.2.1 Розрахунок трудомісткості робіт у зоні то-1 при суміщенні то-1 і д-1
- •4.4.2.2 Розрахунок трудомісткості робіт у зоні то при проведені діагностування відокремлено від зони то
- •4.4.3 Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •4.4.4 Розрахунок кількості постів і ліній
- •4.4.4.1 Розрахунок кількості постів при одиничному методі то
- •4.4.4.2 Розрахунок кількості ліній при поточному методі то
- •4.4.5 Вибір технологічного обладнання
- •4.4.6 Визначення площі зони то
- •4.4.6.1 Визначення площі зони для одиничного методу організації то
- •4.4.6.2 Визначення площі зони для поточного методу організації то
- •4.4.6.3 Остаточне визначення площі зон то-1, то-2
- •4.4.7 Організація робіт, що пропонується
- •4.4.8 Технологічна документація
- •4.4.8.2 Операційна карта
- •4.5 Технологічне проектування зони діагностики
- •4.5.2 Розрахунок трудомісткості робіт у зоні діагностування
- •4.5.3 Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •4.5.4 Розрахунок кількості постів
- •4.5.4.1 Розрахунок кількості універсальних за видами діагностичних робіт постів
- •4.5.4.2 Розрахунок кількості спеціалізованих за видами діагностичних робіт постів
- •4.5.5 Вибір технологічного обладнання
- •Визначення площі зони діагностики
- •4.5.6.1 Визначення необхідної площі зони діагностики
- •4.5.7 Організація робіт, що пропонується
- •4.5.8 Технологічна документація
- •4.5.8.2 Операційна карта
- •5 Охорона праці і навколишнього середовища
- •5.1 Охорона праці у виробничому підрозділі
- •5.2 Охорона навколишнього середовища
- •5.3 Протипожежні заходи
- •5.4 Технічна естетика
- •5.5 Розрахунок освітлення
- •5.5.1 Розрахунок природного освітлення
- •5.5.2 Розрахунок загального освітлення
- •5.6 Розрахунок вентиляції
- •6 Конструкторська частина
- •7 Графічна частина
- •Перелік скорочень
7 Графічна частина
Графічна частина курсового проекту в повному обсязі складається з 2-ох аркушів формату А1:
- аркуш 1 – планування виробничого підрозділу;
- аркуш 2 – креслення загального вигляду пристрою та деталювання пристрою
Планування виробничого підрозділу – це план розташування технологічного обладнання, під’ємно-транспортних засобів, виробничого інвентарю у виробничому приміщенні, а також визначення проїздів і робочих місць, згідно вимогам технологічного процесу до будівель, споруд і обладнання ГНТП–91 (Галузеві норми технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту).
При розробці планувань виробничого підрозділу масштаби зображення вибираються з урахуванням того, щоб аркуш формату А1 (596 х 841 мм) був заповнений не менше як на 75%. Найбільш поширені масштаби: 1:25, 1:40, 1:50, 1:100.
Правила зображення на плануваннях зовнішніх та внутрішніх стін, опор, колон наземного будівництва встановлені ГОСТ 2.305-76.
Стіни виробничих будівель мають таку товщину:
- зовнішні залізобетонні – 380 ÷ 510 мм,
- зовнішні цегляні (за основу береться дві цеглини) – 510 мм,
- внутрішні стіни – 250 ÷ 380 мм,
- перегородки – 80 ÷ 120 мм.
Розміри вікон залежать від вимог освітленості приміщення.
На плануваннях з масштабом 1:100 і крупніше – зображення дверей обов’язково.
Розміри дверних прорізів повинні бути такими, щоб через них можливо було б заносити (завозити) технологічне обладнання, яке необхідне для виробничого підрозділу.
В стінах промислових приміщень для пропуску автомобілів, передбачаються ворота: розпашні, роздвижні, відкатні, шторні і під’ємно-секційні. Їх розміри для легкових автомобілів – 2,4 х 2,4 м, для автомобілів вантажопід’ємністю до 5 т – 3,0 х 3,6 м, для автомобілів вантажопід’ємністю від 5 т і вище – 4,8 х 5,4м.
Всі розміри на плануваннях наносять в міліметрах.
Форму обладнання зображають контурними лініями спрощено, згідно форми, що надається у довідкових матеріалах з прив’язочними розмірами, які враховують крайні положення рухомих частин.
У додатку 7 на наведені графічні зображення елементів будівлі та обладнання. Графічні зображення обладнання також можуть бути взяті з каталогів та паспортів на відповідне обладнання.
Номер обладнання по експлікації до даного креслення позначають на поличці лінії – виноски.
Обладнання, як правило нумерують послідовно згідно з його розміщенням на кресленні зліва направо і зверху вниз. Поруч з обладнанням на кресленні умовними позначеннями показують підвід інженерних мереж (водопровід, каналізація, електроенергія, вентиляція, та ін.)
Всі умовні графічні позначення наведені у додатку 7.
Експлікацію до планувань виробничих підрозділів доцільно розміщувати на самому плануванні над основним написом. Якщо експлікація на плануванні не вміщується, то вона виконується на аркуші формату А4 та підшивається до пояснювальної записки наприкінці 4-го розділу.
Креслення загального вигляду – це креслення, яке визначає конструкцію виробу, дає повне уявлення про його склад, пояснює принцип дії виробу, особливості конструкції та взаємодію його складових частин та э основою для розробки специфікації й робочих креслень деталей.
Креслення загального вигляду згідно з ГОСТ 2.119-73 повинне мати:
- зображення виробу (вигляди, розрізи, перерізи);
- текстову частину і написи, необхідні для розуміння конструктивної будови виробу, взаємодії його складових частин і принципу дії;
- найменування і позначення складових частин виробу;
- габаритні, встановлювальні, приєднувальні, довідкові розміри та інші дані, які наносяться на зображення;
- схему, якщо вона потрібна,
- основні технічні характеристики виробу.
Необхідна кількість зображень визначається складністю виробу. Вона повинна бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про будову виробу.
Зображення виробу і його складових частин дозволяється виконувати спрощено згідно з ЄСКД, інколи у вигляді контурних обрисів, якщо при цьому забезпечується розуміння конструктивної будови виробу, взаємодії його складових частин і принципу дії.
Додаток 1