Створення дна та стінок порожнини, які протидіють жувальному тиску

Важливе значення для запобігання зміщенню вкладки під дією жувального тиску має напрямок дна порожнини. Найраціональнішим було б створення дна, дещо нахиленого в бік міцнішої стінки порожнини. На практиці створити таке дно не завжди можливо, що змушує обмежуватися наданням йому перпендикулярного положення по відношенню до вертикального напрямку жувального тиску і не допускати нахилу у бік ослабленої стінки або відкритої частини порожнини. У разі нахилу дна порожнини у бік ослабленої стінки утворюється похила площина, по якій може ковзати вкладка, спричиняючи відламування стінки. Якщо нахил дна порожнини спрямований у бік відсутньої стінки зуба, то це буде сприяти зміщенню вкладки та порушенню Ії фіксації.

Профілактичне (превентивне) розширення порожнини

Якщо необхідність профілактичного розширення каріозної порожнини, що формується для звичайної пломби, деякі автори беруть під сумнів, то у разі формування порожнини для вкладок таке розширення повинно бути обов'язковим, хоча це положення також здається сумнівним. Медичне значення профілактичного розширення полягає у видаленні інтактних ділянок зуба, чутливих до карієсу. Ці маніпуляції грунтуються на найважливішому принципі Blach "розширення заради запобігання", який різко критикував у 50-ті роки XX ст. І.Г.Лукомський. Ураховуючи ці протиріччя, особливо в нашій літературі, необхідно назвати випадки, коли профілактичного розширення можна не виконувати:

1. у людей похилого віку, з хронічним перебігом каріозного процесу;

2. у людей з малою активністю карієсу та добрим доглядом за зубами;

3. якщо змушені використовувати низькоміцнісні матеріали.

Ураховуючи наявність імунних до карієсу зон та зон, що найбільше піддаються каріозному процесу, рекомендується запобігати виникненню рецидиву шляхом висічення ділянок, де є небезпека появи вторинного карієсу. Такими ділянками вважають фісури на жувальних зубах, природні ямки, які є на щічній поверхні ділянки міжзубних контактів, та приясенні ділянки зубів.

До імунних зон відносять горбки та скати горбків, увесь пояс зуба і випуклі округлі поверхні зуба (медіально-щічні, дистально-щічні, медіально-язикові та дистально-язикові). Ділянки імунних зон можуть самоочищатися під час вживання їжі і доступні для зубної щітки. Емалеві валики на жувальних зубах, які з'єднують щічні горбки з піднебінними або язиковими, є контрфорсами, їх не потрібно висікати, якщо вони не уражені каріозним процесом.

УТРИМАННЯ ВКЛАДКИ ВІД ЗМІЩЕННЯ У РІЗНИХ НАПРЯМКАХ

Порожнина формується так, щоб її стінки, будучи паралельними, не перешкоджали вільному виведенню воскової моделі та уведенню готової вкладки.

За наявності правильно сформованої порожнини воскова модель може бути виведена тільки в одному напрямку.

Додаткові площадки, як на жувальних, так і на піднебінній поверхнях, повинні відповідати величині основної порожнини. Чим більша порожнина, тим більшою і розміщеною на більшу глибину в дентині повинна бути додаткова площадка.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕРМЕТИЗМУ СТВОРЕННЯМ ПРАВИЛЬНОГО ТА ТОЧНОГО КРАЙОВОГО ПРИЛЯГАННЯ

Важливою умовою запобігання виникненню вторинного карієсу е створення герметизму між краєм вкладки та краєм порожнини. Край відпрепарованої порожнини повинен бути скошений під кутом 45" на товщину емалі так, щоб метал вкладки перекривав емалеві призми, запобігаючи їх відламуванню. Скос, який створюється по краю порожнини, мас назву "фальц". Фальц не повинен перешкоджати виведенню воскової моделі вкладки із порожнини або ускладнювати цей процес. Формуючи фальц, не потрібно робити його дуже широким або глибоким, не можна допускати відхилень від прийнятого кута І! -15". У разі виготовлення вкладок із пластмаси або з фарфору необхідність створення фальцу відпадає.

Формування порожнини для вкладки повинно закінчуватися згладжуванням її країв та стінок дрібнозернистими карборундовими головками або паперовими дисками. Краї згладжують спеціальними інструментами фінірами.