Основні принципи конструювання мостоподібних протезів

Вибираючи конструкцію мостоподібного протеза, лікар стоматолог-ортопед повинен керуватися певними правилами та принципами, дотримання яких забезпечить виготовлення високоефективних лікувальних протезів. Згідно з першим принципом, опорні елементи мостоподібного протеза та його проміжна частина повинні знаходитися на одній лінії. Криволінійна форма проміжної частини мостоподібного протеза призводить до трансформації вертикальних та горизонтальних навантажень в обертальні.

Навантаження припадає на ту частину тіла мостоподібного протеза, яка найбільш виступає. У разі проведення перпендикуляра до прямої, яка з'єднує довгі осі опорних зубів, з найвіддаленішої від неї точки тіла протеза, він буде плечем важеля, який обертає протез під дією жувального навантаження. Зменшення кривизни проміжної частини сприятиме зниженню ротаційної дії трансформованого жувального навантаження.

Суть другого принципу полягає у тому, що під час конструювання мостоподібного протеза необхідно використовувати опорні зуби з не дуже високою клінічною коронкою, оскільки величина горизонтального навантаження прямо пропорційна висоті клінічної коронки опорного зуба. Дуже небезпечне для тканин пародонта використання опорних зубів з високими клінічними коронками та вкороченими коренями.

За такої клінічної ситуації виникає небезпека швидкого переходу компенсованої форми функціонального перевантаження у декомпенсовану з появою патологічної рухомості опорних зубів. Така клінічна картина характерна у разі вираженої атрофії коміркового відростка та частини, зміни співвідношення внутрішньо- та позако-міркової частини зуба із зменшенням внутрі-шньокоміркової частини кореня. Є загроза ускладнень у разі використання штучних коронок на зуби з дуже низькими клінічними коронками, у таких випадках звичайно поломка мостоподібного протеза проходить по лінії спайки у штамповано-паяних конструкціях. Третій принцип передбачає, що ширина жувальної поверхні тіла мостоподібного протеза повина бути меншою, ніж ширина жувальних поверхонь зубів, які заміщують. Ураховуючи, що будь-який мостоподібний протез функціонує за рахунок резервних сил пародонта опорних зубів, звуження жувальної поверхні проміжної частини зменшує навантаження на останні. Конструюючи проміжну частину мостоподібного протеза, необхідно враховувати наявність зубів-антагоністів та їх вид природні чи штучні. Звичайно жувальна поверхня проміжної частини мостоподібного протеза виготовляється вужчою, ніж жувальна поверхня відсутніх зубів, з метою запобігання Функціональному перевантаженню пародонта опорних зубів. У такому разі звуження жувальної поверхні проміжної частини проводиться індивідуально залежно від клінічної картини.

Згідно з четвертим принципом, величина жувального тиску обернено пропорційна відстані від точки його прикладання до опорного зуба. Чим ближче до опорного зуба прикладене навантаження, тим більший тиск буде припадати на опорний зуб, і навпаки, у разі збільшення відстані від місця прикладання навантаження до опорного зуба тиск на цей опорний зуб буде зменшуватися. Абсолютно протилежна закономірність простежується у разі конструювання консольних мостоподібних протезів. Тут чим більший розмір підвісного штучного зуба, тим більшому функціональному перевантаженню буде піддаватися рядом розміщений опорний зуб. З метою профілактики перевантаження пародонта опорних зубів необхідно збільшувати кількість опор та зменшувати жувальну поверхню і, по можливості, не використовувати консольні мостоподібні протези.