1. Малахов в. Етика: Курс лекцій; Навч. Посібник. – к.: Либідь, 1996. – с. 36-40, 164-167, 210-212, 261-264.

2. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – С. 227-240.

3. Во Вік – О. Басс. Як набути популярності, або правдивий сучасний етикет. – Тернопіль: Тарнекс, 1992. – С. 7-126.

4. Этика: Учеб. пособие / Под ред. Ж.В Мишаткиной, Я.С. Яскевич. – 2-е изд. – Минск: Новое Знание, 2002. – С. 426-485.

5. Веденская Л.А., Павлова Л.Г. Деловая риторика: Учеб.пособие для ВУЗов. – Ростов н/Д: МарТ, 2001. – С. 250-271.

6. Джордж Р.Т. Деловая этика в 2-х томах. Пер. с англ. Р.И. Столпер. – М.: Прогресс, 2001. Т.1. – С. 135-161, 178-200, Т.2. – С. 820-832.

7. Афанасьев И. Деловой этикет. – Киев: Альтерпрес, 1998. – С. 3-21, 73-75, 89-100, 165-200.

8. Данкел Ж. Деловой этикет. – Ростов н/д: Феникс, 1997. – С. 35-70, 105-140, 223-230.

9. Энциклопедия хороших манер. – СПб: ООО Диамант, ООО Золотой век, 2000. – С. 92-140, 210-230, 370-402.

10. Мур Дж. Принципы этики. Пер. с англ. Л.В.Коноваловой. – М.: Прогресс, 1984. – С.228-250.

11. Этика. Энциклопедический словарь / Под ред. Р.Г. Апресяна, А.А. Гусейнова. М., 2001. – С. 597-598.

Готуючись до виступу на семінарському занятті, необхідно усвідомити, перш за все, що етикет – це важлива частина загальнолюдської культури, моралі та моральності, яка вироблена людством на протязі свого існування в відповідності з його уявленнями про добро, справедливість, людяність, красу, порядок. Культурна людина повинна не тільки знати і виконувати основні норми етикету, але й розуміти необхідність їх існування. Вміння поводити себе в суспільстві має велике значення: воно полегшує встановлювати контакти, сприяє досягненню взаємопорозуміння, створює добрі взаємовідносини.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:

–  що таке етикет, його складові та типології;

–  історію становлення та зародження етикету;

–  принципи та норми етикетної культури;

–  правила етикету в конкретних ситуаціях;

–  особливості ділового етикету;

–  особливості національного етикету;

–  як пов’язані між собою мораль та етикет.

Вміти:

–  розрізняти світський та діловий етикет;

–  застосовувати на практиці, в конкретних ситуаціях норми етикету;

–  пояснювати основні функції етикету в суспільстві.

Розуміти:

–  в чому полягає необхідність знання правил етикету;

–  що етикет – це один із феноменів культурної поведінки людини;

–  що без дотримання норм етикету неможливі задовільні міжлюдські стосунки (культурні, ділові та інші);

–  чим зумовлені особливості національного етикету;

–  як пов’язані між собою загальнолюдські норми поведінки та національний етикет;

–  чому потрібно враховувати в поведінці основні риси національного етикету.

5.3.1.  Етикет – це сукупність формальних правил що регламентують зовнішні прояви людських стосунків, це – загальні правила поведінки, прийняті в суспільстві. До них відносяться: поводження з людьми, формули звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінки в громадських місцях, одяг, манери, тощо. Без етикету неможливі міжлюдські відносини (культурні, ділові, політичні, національні). Термін «етикет» (від слова «етикетка») з’явився в 18 ст. у Франції, але правила етикету розроблялися ще в Стародавньому Єгипті біля 2350 р. до н.е. Етикет – явище історичне, в процесі свого розвитку він змінювався, доповнювався, приймав різні форми. Так, сучасний етикет характеризується демократичністю, гуманністю, спрощенням вимог, доступністю опанування та виконання.

До загальних вимог, принципів та норм етикетної культури відносяться: принцип гуманізму, ввічливість та повага, доброзичливість та щирість, тактовність та чуйність, коректність та порядність. Загальні правила етикету складаються з правил кожної конкретної ситуації. Так, основою етикетної культури одягу мають бути смак (вкус) та охайність; в манерах (засіб тримати себе, зовнішня форма поведінки з іншими, характерні для людини хода, жестикуляція, міміка) – вміння контролювати свої дії, скромність, такт; у привітанні – молодші першими вітають старіших, ті що заходять в приміщення – тих, що там присутні, тощо; у мовному етикеті – дотримуватися правил спілкування, вживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую та ін., вміння вислуховувати співбесідника.

5.3.2.  Діловий етикет – це норми, правила, які регламентують стиль роботи, манери спілкування і поведінки, зовнішній вигляд ділової людини. Вперше на етику та етикет ділових відносин звернув увагу античний філософ Арістотель. Діловий етикет охоплює таки сфери ділових відносин, як службові стосунки: між начальником та підлеглими, колегами по роботі та партнерами; офіційні та неофіційні заходи; представлення, привітання, звернення; письмові, телефонні та інші засоби спілкування, імідж та ін. Для ділової людини найважливішими мають бути таки моральні якості як здатність діяти відповідно до чинного законодавства держави, правил економічної поведінки, традицій і норм моралі; повага до людей, обов’язковість, вірність слову, турботливість про клієнтів та колег; працелюбність, цілеспрямованість, наполегливість; високий професіоналізм; позитивний імідж, порядність, добросовісність, чесність, досконалість навіть у дрібницях та ін.

Для ділового етикету притаманні три основні правила: відносьтесь до інших, без всякого виключення, саме так, як би Ви хотіли, щоб відносились до Вас; користуйтесь п’ятьма чарівними словами, якими так часто нехтують в бізнесі: Будь ласка, Дякую Вам, Відмінно зроблено; як масло з водою, не змішуйте наркотики та спиртне з бізнесом.

5.3.3.  Останнім часом в етиці з’явилася спеціальна галузь етичних знань – етноетика, яка досліджує етику міжнаціональних стосунків, питання співвідношення національних та загальнолюдських цінностей, моральні проблеми людської особистості в полі національної культури, національний етикет. Знання особливостей національної етики та етикету має важливе значення для успішної співпраці з закордонними діловими партнерами. В цілому етикет ділових відносин базується на загальнолюдських принципах моралі, але кожна нація має свою специфіку культурної поведінки, яку потрібно враховувати. Так, американці відрізняються енергійністю, індивідуалізмом, професіоналізмом. Вони завжди пам’ятають, що «час – це гроші», тому не пробачають ніяких запізнень, під час переговорів задають багато питань, дотримуються правила: американець на роботі повинен бути в розпорядженні оточуючих. Вступаючи в ділові стосунки з англійськими партнерами, треба знати, що вони здатні до компромісу, рішення приймають занадто повільно, але на їх «чесне слово» можна покластися. Вони занадто пунктуальні, цінують час і вимагають того ж від інших. Дотримуються суворих правил при виборі одягу для візитів. Німці відрізняються високою працездатністю, організованістю, педантичністю, скептичністю. Велике значення надають офіціозу, вчасності вживання титулів, розписують своє життя по дням та годинам, акуратно виконують свої зобов’язання і вимагають від партнерів такого ж відношення до справ.

Для французів характерні обачливість та скептицизм, вони уникають компромісів, не відрізняються пунктуальністю, віддають перевагу розмовам на теми культури, мистецтва, не люблять говорити про релігію, політику, сімейні відносини. Українські бізнесмени особливу увагу приділяють загальним цілям і за надто мало – засобам їх досягнення, неохоче йдуть на ризик, компроміс. Етика ділових відносин в Україні тільки формується і не має класичних традицій.