4.4. Запитання до самоконтролю

1.  Як співвідносяться поняття “моральна свобода” та “моральна необхідність”?

2.  Що входить у структуру морального вибору?

3.  Які основні точки зору на співвідношення цілей і засобів діяльності Вам відомі?

4.  Що, на Вашу думку, є важливішим для моральної оцінки вчинку – мотив чи результат? Чому?

5.  Чому ставлення людини до природи має і моральний вимір?

6.  Який з підходів до проблеми евтаназії уявляється Вам найсправедливішим?

7.  Що Ви думаєте про можливості та небезпеку генної інженерії і клонування?

8.  Хто з видатних представників світової філософії зробив найбільший внесок в осмислення таємниці смерті?

9.  Складіть структуру моральних відносин та моральної поведінки людини?

10.  Чи є діяльність людини достатньою підставою для Ваших суджень про неї?

4.5. Тести, завдання

1.  Моральний вибір – це:

–  процес віддання переваги одним цінностям порівняно з іншими;

–  акт моральної діяльності людини;

–  самовизначення людини в конкретній ситуації;

–  акт прийняття рішення на основі моральних цінностей.

2.  Складовими частинами морального вибору є:

–  моральний намір;

–  бажання людини вирішувати ту чи іншу проблему;

–  моральна відповідальність;

–  моральна свобода;

–  ситуація вибору.

3.  Яка з позицій, на Ваш погляд, відображає істину? Чому?

–  мета виправдовує засоби;

–  мета не може виправдовувати засоби;

–  навіть найвища мета не може бути досягнена аморальними засобами.

4.  Хто з філософів забороняв ставитися до людини тільки як до засобу:

–  Р. Декарт; –  І. Кант;

–  Л. Фейєрбах; –  Арістотель;

–  Сократ; –  Д. Дідро.

5.  Центральне місце в екологічній етиці посідає:

–  професійна етика; –  біологічна етика;

–  загальнолюдська етика; –  юридична етика;

–  ділова етика.

6.  Предметом екологічної етики є:

–  ставлення людини до природи;

–  розробка моральних норм та принципів;

–  розробка законів щодо збереження природи;

–  формування відповідальності людини за існування навколишнього світу.

7.  Евтаназія – це:

–  підтримка життя приречених на смерть людей за допомогою медичних препаратів;

–  повільна смерть;

–  приведення безнадійно хворого до смерті;

–  обов’язок лікаря не дати людині померти;

–  самогубство з допомогою лікаря;

–  право хворої людини продовжувати своє життя.

8.  Благоговіння перед життям – це:

–  принцип християнської етики;

–  основне положення етики буддизму;

–  вчення про мораль у філософії ХХ століття;

–  закон людського буття.

9.  Дайте інтерпретацію висловлювань:

–  Людина є істота, яка здатна нести відповідальність. Тільки в якості такої вона стає зрілою моральною особистістю. (Х. Ленк)

–  Чини так, щоб наслідки твоїх дій були поєднані з дійсністю людського буття на Землі. (Х. Йонас)

–  Людина сукупно є і божество, і нікчемність. (В. Соловйович)

10.  Прокоментуйте висловлювання:

–  Я – людина і думаю, що ніщо людське мені не чуже. (П. Теренцій)

–  Християнська мораль скроєна на виріст. На жаль люди перестали рости. (Ф. Хвалібуг)

–  На тім стою і не можу інакше. (М. Лютер)

–  Культурна людина ... це та, хто в змозі співстраждати. (В. Шукшин)

–  Ми відповідаємо за тих, кого приручили. (А. де Сент-Екзепюрі)

11.  Під спілкуванням розуміють:

–  прояв стосунків між людьми;

–  міжсуб’єктну взаємодію;

–  ставлення однієї людини до іншої;

–  правила прояву стосунків між людьми.

12.  Повага – це:

–  шанування однією людиною другої людини;

–  визнання людської гідності;

–  абстрактне поняття;

–  усвідомлення людиною своєї моральної цінності.

13.  Які типи любові були зафіксовані ще в давньогрецькій етиці:

–  ерос; –  сторге;

–  маніа; –  прагма;

–  філія; –  агапе;

–  людус.

14.  В чому полягає моральний зміст висловлювання: “Люби свого ближнього, як самого себе”?

15.  Які елементи присутні любові з точки зору Е. Фромма:

–  відповідальність; –  повага;

–  знання; –  гідність;

–  милосердя; –  турбота.

16.  Милосердя – це:

–  здатність людини до жалю;

–  діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу;

–  альтруістичне ставлення до людини;

–  толерантне відношення до іншої особи;

–  безкорисна допомога.

17.  Які “правила” дружби Ви можете сформулювати?

18.  Про які види дружби говорить Арістотель:

–  утилітарну; –  евдемоністичну;

–  гедоністичну; –  прагматичну;

–  доскональну.

19.  Чи згідні Ви з висловом, що милосердя є засобом пізнання інших людей?

20.  Які категорії, на Вашу думку, зберігають свою значущість в Інтернеті:

–  добро; –  відповідальність;

–  знання; –  совість;

–  гідність; –  суспільна думка.

21.  Чи вважаєте Ви, що віртуальна реальність загрожує моральній безпеці людини?

22.  Дайте інтерпретацію висловлювань:

–  Любов надає шляхетність навіть тому, якому природа в цьому відмовила. (У. Шекспір).

–  Ангели називають це небесною утіхою, чорти – адською мукою, люди – коханням. (Г. Гейне).

–  Людина може те, що вона повинна. (І. Фіхте)

–  Чини так, ніби ти є членом ідеальної комунікативної спільноти. (К.-О. Апель).

–  Бути моральним – означає жити згідно із звичаями своєї країни. (Г. Гегель).

–  Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. (Прислів’я).

–  Можливо, доброчинність є не що інше як душевна делікатність. (О. де Бальзак).

–  Культурна людина ... це та, що в змозі співстраждати. Це гіркий болісний талант. (В. Шукшин).

23.  Які корисні поради щодо спілкування Ви винесли для себе з висловлювань:

–  Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але й не сказати того, чого не треба. (Цицерон).

–  Усе, про що маєш намір сказати, розглянь перш в умі своєму, бо у багатьох язик випереджує і саму думку. (Сократ).

–  Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження. (А. Міцкевич).

–  Немає нічого сильнішого за слово. (Менандр).

Тема 5

етикет

5.1.  План лекції

1.  Поняття, сутність та історія розвитку етикету.

2.  Діловий етикет.

3.  Особливості національного етикету.

5.2.  План семінарського заняття

1.  Правила етикету в конкретних ситуаціях (одяг, манери, мова, привітання, поведінка за столом, в суспільних місцях).

2.  Основи ділового етикету (службові відношення, імідж, офіційні та неофіційні заходи, телефонний етикет).

3.  Особливості національного етикету.

5.3.  Методичні вказівки до самостійної роботи над темою

Рекомендуємо звернутись до конспекту лекцій та підручників: