
- •Лекція 1
- •1.1. Первісна
- •1.2. Невизначений інтеграл
- •1.3. Властивості невизначеного інтеграла
- •1.5. Основні методи інтегрування
- •Лекція 2 Інтегрування дробово - раціональних і деяких ірраціональних функцій
- •2.1. Інтегрування елементарних дробів
- •2.2. Інтегрування раціональних дробів
- •2.3. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Лекція 3 Інтегрування тригонометричних функцій. Застосування невизначених інтегралів.
- •3.1 Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Вправи. Обчислити інтеграли.
- •3.2 Застосування невизначенх інтегралів
- •Вправи.
- •Лекція 4 Визначений інтеграл
- •3.1. Приклади задач, які приводять до поняття визна-
- •3.3 Властивості визначеного інтеграла.
- •4.4. Обчислення визначеного інтеграла за допомогою
- •5.1. Інтегрування заміною змінної (метод підстановки)
- •5.2. Інтегрування частинами
- •5. Невластиві інтеграли
- •5.3 Невластиві інтеграли першого роду
- •Ознаки збіжності невластивих інтегралів першого роду.
- •5.4. Невластиві інтеграли другого роду.
- •6.1. Геометричні застосування інтеграла.
- •6.3. Обчислення об’ємів тіл.
- •Обчислення площ поверхонь обертання.
- •Теоретичні (екзаменаційні) питання.
5.1. Інтегрування заміною змінної (метод підстановки)
Теорема.
Якщо функція
f(x)
неперервна на відрізку [a,b]
, а функція x=(t)
і її похідна
неперервні на відрізку
[,]
, причому
для всіх
,
то
(5.1)
Доведення.
Нехай Ф(x)
- яка - небудь первісна функції f(x)
на відрізку
;
тоді - функція
є первісною для функції
на відрізку
тому за форму-лою Ньютона-Лейцбніца
(5.2)
Формула (5.1) називається формулою заміни змінної у визначеному інтегралі , або формулою інтегрування підстановкою. На відміну від невизначеного інтегралу тут не потрібно повертатися до старої змінної, але треба поміняти межі інтегрування.
Приклади. Обчислити інтеграли:
Розв’язання.:
5.2. Інтегрування частинами
Теорема.
Якщо функції
u(x)
і v(x)
неперервні разом зі своїми похідними
u/(x)
та
v/(x)
на відрізку [a,b],
то
(5.3)
Для
скорочення записів аргумент в дужках
писати не будемо; врахуємо, що v/dx=dv,
u/
dx=du,
і
Відомо d(uv)=vdu+udv , звідси udv= d(uv)- vdu.
Зінтегруємо останню рівністьв межах від а до b.
Оскільки
,
то маємо
.
Функції uv/ і vu/ неперервні (за умовою) на відрізку , тому інтеграли, що є в (5.3) , існують.
Приклади. Обчислити інтеграли:
1)
2)
3)
Poçâ’язання.
Маємо
або
.
Звідси
.
Вправи. Обчислити інтеграли
2.
3.
5.
6.
8.
9.
10.
Відповіді.
. 2.
. 3.
. 4.
. 5.
6.
.
7.
.
8.
. 9. -4. 10.
.
5. Невластиві інтеграли
В
означенні визначеного інтеграла
допускалось , що функція
визначена і обмежена на скінченному
проміжку [a.b].Якщо
не виконується принаймі одна з цих умов,
то визначений інтеграл побудувати не
можна. Тоді будують нові інтеграли. Їх
називають невластивими визначеними
інтегралами: невластиві інтеграли
першого роду (або інтеграли з нескінченними
проміжками інтегрування), якщо інтервал
нескінченний, і невластиві інтеграли
другого роду (інтеграли необ-межених
функцій), якщо функція необмежена.
Корис-туючись геометричним тлумаченням
інтеграла, можна відповідно говорити
про площу трапеції з нескінченною
основою чи з нескінченною висотою Цікаво
, що в деяких випадках такі трапеції
мають скінченну площу в певному розумінні
5.3 Невластиві інтеграли першого роду
Вважатимемо, що відповідна функція інтегрована на будь-якому скінченному інтервалі, що міститься в нескінченному.
Означення.
Скінченна границя
(якщо вона
існує)
називається невластивим інтегралом
функції f
пер-шого роду і позначається
,
тобто
(5.4)
Аналогічно визначаються невластиві інтеграли для інших нескінченних інтервалів:
(5.5)
,
(5.6)
де с - будь - яке число.
Якщо існує скінченна границя (5.4), то кажуть що невластивий інтеграл збігається . Якщо границя (5.4) не існує або нескінченна , то інтеграл (5,4) розбігається.
Розглянемо приклади , які приводять до таких інтег-ралів.
Рисунок 5.1
Знайдемо
площу S
під кривою
(Рис5.1). Площу заштрихованої фігури
безпосередньо обчислити важко. Однак
, якщо відрізати нескінченний “
хвіст” прямою x=b
, то площу криволінійної трапеції aABb
можна обчислити за допомогою визначеного
інтег-рала
Якщо
,
то ми повинні отримати площу всієї
заштрихованої фігури, тобто
2.
Обчислимо площу S
під кривою
,
(рис.5.2).
Рисунок 5.2
Як і в попередньому прикладі, маємо
.
Отже, в даному випадку площа нескінченного “хвоста” скінченна і дорівнює 1/а.
3.
Обчислити інтеграл
Розв’язання.
Отже, інтеграл збігається.
4.
Обчислити
.
Розв’язання.
.
;
Тоді
,
тобто інтеграл збігаєть-ся.