- •Кафедра екології
- •До курсового проекту з дисципліни
- •Полтава 2008
- •Затверджено радою університету
- •Загальна частина
- •Анотація.
- •1. Поводження з побутовими відходами у місті ...
- •Аналіз і розрахунок накопичення тпв за рік
- •Розрахунок накопичення тпв від житлових будинків населеного пункту з чисельністю жителів ... Чол.
- •Кількість об’єктів суспільного призначення у місті з чисельністю
- •Обсяг накопичення тпв в населеному пункті чисельністю жителів ... Тис.Чол.
- •1.2 Аналіз утворення твердих побутових відходів у місті.
- •Склад і властивості тпв.
- •Середня щільність компонентів побутових відходів
- •Середньорічний розподіл тпв по місяцях.
- •Середньорічний розподіл тпв по місяцях для міста 3 групи поселення, %
- •Прогноз динаміки зміни утворення тпв на наступні 5 років.
- •Прогноз приросту населення міста в залежності від групи поселення.
- •Прогноз динаміки зміни утворення тпв протягом наступних 5 років
- •1.3 Вибір засобів знешкодження і утилізації тпв
- •Санітарно епідеміологічні умови при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації тпв
- •Урахування економічних і містобудівних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації тпв.
- •Соціальні, екологічні та техніко-економічні показники засобів знешкодження
- •1.4 Визначення і розрахунок системи збору і вилучення тпв
- •1.4.1 Визначення числа контейнерів
- •Поправочний коефіцієнт к3
- •1.4.2 Визначення числа сміттєвозів
- •1.4.3 Вибір розміру майданчиків під контейнери
- •2. Аналіз утворення та поводження з відходами на автотранспортному підприємстві
- •Управління звітністю підприємства
- •Визначення переліку відходів, виходячи з матеріально – сировинного балансу
- •2.1 Аналіз виробництва
- •1. Ремонтно-механічні майстерні, які розташовані на основному майданчику підприємства. Ремонтно-механічна майстерня поєднує в собі слідуючи ділянки:
- •Основні види відходів, які будуть утворюватися на даних дільницях.
- •2.2 Вихідні дані для розрахунків
- •2.3 Розрахунки нормативів утворення відходів виробництва і споживання
- •Акумулятори відпрацьовані в зборі:
- •Лампи люмінесцентні відпрацьовані
- •Масла відпрацьовані
- •Фільтри масляні, повітряні та паливні відпрацьовані
- •Шини автомобільні відпрацьовані
- •Відходи комунальні змішані
- •Матеріали обтиральні забруднені
- •Масний пісок
- •Результати розрахунку утворення відходу " Масний пісок "
- •Електроди відпрацьовані
- •Круги абразивні спрацьовані та абразивно–металевий пил
- •Відходи деревини
- •Результати розрахунку утворення відходів “Відходи деревини кускові” та “Стружка і тирса деревини”
- •2.4 Розрахунок питомих нормативів утворення відходів
- •2.5 Визначення класу небезпеки відходів.
- •Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.
- •Наждачний папір відпрацьований
- •Стружка та брухт кольорових металів
- •Шлам мийки автотранспорту
- •Шлам нафтопродуктів
- •Матеріали азбестові відпрацьовані (відпрацьовані азбестові автозапчастини)
- •Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані
- •Відходи скла_армованого
- •Лом комбінований
- •Масне ганчір’я
- •Електроди відпрацьовані
- •Масла моторні відпрацьовані
- •Пил абразивно-металевий
- •Фільтри масляні відпрацьовані
- •Фільтри паливні відпрацьовані
- •Фільтри повітряні відпрацьовані
- •Шини відпрацьовані з металокордом
- •Лампи люмінісцентні
- •Пісок промаслений нафтопродуктами
- •Електроліт із батарей та акамуляторів відпрацьований
- •Тара металева
- •2.7 Рух відходів
- •2.8 Звітність підприємства
- •Технічний паспорт відходу складається на кожен вид відходу і включає:
- •Реєстрові карти автотранспортного підприємства
- •Дозвіл на розміщення відходів у 2002 році
- •На утворення та розміщення відходів на 2005 рік
- •Відкрите акціонерне товариство „Полтавське автотранспортне підприємство”
- •3. Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону тпв у місті ...
- •2.1 Вибір ділянки під полігон
- •2.2 Інженерна підготовка
- •2.2 Розрахунок площі полігону
- •2.1.1 Розрахунок проектної місткості полігону
- •Значення коефіцієнта к1 при різній масі ущільнюючого бульдозера або катка
- •Значення к2 , який враховує об’єм ізолюючих шарів грунту.
- •2.1.2 Розрахунок фактичної місткості
- •2.1.3 Організація і технологія складування
- •Організація місця розвантаження тпв.
- •2.1.4 Господарська зона полігона.
- •2.1.5 Засоби механізації
- •2.1.6 Визначення складу і чисельності персоналу полігону
- •2.1.7 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів
- •2.1.8 Рекультивація і використання ділянок закритих полігонів
- •2.1.10 Розробка і обгрунтування типу конструкції захисних смуг
- •2.11 Використання полігону тпв для видалення промислових відходів
2.1.10 Розробка і обгрунтування типу конструкції захисних смуг
Студенти розробляють рекомендації, які звичайно могли б використовуватись при розробці містобудівної проектної документації.
Передусім рекомендації слід підкріпити розрахунком екологічних функцій СЗЗ шляхом створення цілісної, територіально – непреривної системи підвищення якості міського середовища за допомогою зелених насаджень. На приміській території, де знаходиться полігон ТПВ, температура повітря на кілька градусів нища, ніж у місті. Тому підбір різноманітних порід кущів і дерев для формування СЗЗ повинен проводитися з метою повного очищення біогазу від токсичних компонентів на приміській території і надходження в місто збагаченого киснем і фітонцидами повітря. Вибір порід зелених насаджень буде досконалішим , якщо скористатися даними таблиці 2.9.
Для покращення санітарно – гігієнічних функцій і підвищення екологічної стійкості СЗЗ, в рекомендаціях слід відобразити можливість створення ніш для розвитку чи відновлення флори чи фауни, характерних для даної природної зони.
Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" санітарно-захисна зона повинна бути не менше 500 метрів. Ефективність функції СЗЗ підвищується за рахунок наявності лісного масиву між полігоном та населеними пунктами. Але обгрунтувати розрахунки розмірів площадок СЗЗ з урахуванням якісного складу зелених насаджень у зв’язку з відсутністю нормативних даних практично неможливо. (Найкраще прийняти санітарно-захисну зону 800 м.)
На протязі річної вегетації з 1 м2 поверхні листяної пластинки виділяється така кількість кисню, кг:
Бузок – 1,1
Осина – 1,0
Граб – 0,9
Липа – 0,89
Липа дрібнолистяна – 0,47
Дуб – 0,85
Сосна – 0,81
Клен – 0,65
Ліщини – 0,59
Бук – 0,55
Двадцятирічні соснові насадження площею 1 га поглинають щорічно 9,35т СО2 і виділяють 7,25 т О2.
Звичайно, кисень що виділився частково піде на окислення деяких компонентів біогазу – вуглеводнів, сірководню тощо.
Таблиця 2.9
Породи дерев та кущів, що використовуються для покращення санітарно-гігієнічних умов міста
№ п/п |
Породи дерев та кущів |
Підвищують рівень іонізації повітря |
Найбільш газостійкі породи |
Газопоглинаючі властивості, мг/100г сухої маси |
1 |
Акація біла |
+ |
- |
- |
2 |
Акація жовта |
- |
+ |
- |
3 |
Береза бородавчаста |
- |
+ |
69,5 |
4 |
Береза пушиста |
- |
- |
81,5 |
5 |
Бузина червона |
- |
- |
- |
6 |
В’яз гладкий |
- |
+ |
- |
7 |
Дерен білий |
- |
+ |
- |
8 |
Дуб черешчатий |
+ |
+ |
- |
9 |
Смерека колюча |
- |
+ |
14,5 |
10 |
Смерека звичайна |
+ |
- |
- |
11 |
Жимолость татарська |
- |
- |
- |
12 |
Верба біла |
+ |
+ |
79,5 |
13 |
Верба коз’я |
- |
+ |
77,0 |
14 |
Клени |
|
|
|
|
-сріблястий |
+ |
+ |
- |
|
-гостролистний |
- |
+ |
34,0 |
|
-татарський |
- |
+ |
24,5 |
15 |
Калина звичайна |
- |
+ |
- |
16 |
Липа |
|
|
|
|
-крупнолистна |
- |
+ |
74,0 |
|
-дрібнолистна |
- |
- |
74,0 |
17 |
Лохи |
|
|
|
|
-сріблястий |
- |
+ |
- |
|
-вузьколистний |
- |
+ |
58 |
18 |
Можжевельник казацький |
+ |
- |
- |
19 |
Осина |
- |
+ |
57,5 |
20 |
Троянда зморшчата |
- |
+ |
- |
21 |
Горобина звичайна |
+ |
+ |
- |
22 |
Бузок |
|
|
|
|
-угорський |
+ |
+ |
49,5 |
|
-звичайний |
- |
- |
68,0 |
23 |
Смородина золотиста |
+ |
+ |
- |
24 |
Сосни |
|
|
|
|
-кримська |
+ |
- |
- |
|
-звичайна |
+ |
- |
10,5 |
25 |
Тополі |
|
|
|
|
-бальзамична |
- |
+ |
64,0 |
|
-канадська |
- |
+ |
81,0 |
|
-пірамідальна |
+ |
- |
- |
|
-чорна |
+ |
- |
32,5 |
26 |
Туя західна |
+ |
- |
9,5 |
27 |
Черемха звичайна |
- |
+ |
72,0 |
28 |
Чубушник венечний |
- |
+ |
- |
29 |
Яблуня сибірська |
- |
- |
80,5 |
30 |
Ясень |
- |
+ |
80 |
Примітка. – „+” – породи яким надається перевага
Таблиця 2.10
Можливість міжвидового співіснування дерев та кущів при створенні СЗЗ
Дерево, кущ |
Співіснування |
|
Неможливе |
Найкраще |
|
Акація жовта |
Черемха звичайна |
Сосна звичайна, тополя бальзамічна |
Береза бородавчаста |
Дуб, бук, сосна і смерека у віці – 2-30 років |
Липа, клен гостролистний, горобина звичайна |
Бузина червона |
Сосна звичайна, тополя бальзамічна |
- |
Дуб черешчатий |
Акація біла, береза, бузина червона, клен татарський, осина, сосна, ясен |
- |
Смерека звичайна |
Дуб, клен татарський, бузок звичайний, тополя канадська |
Ліщина, горобина |
Верба срібляста |
Акація біла |
- |
Клен татарський |
Дерен, дуб |
- |
Клен ясенелистий |
Сосна, ясен зелений |
Дерен білий |
Сосна звичайна |
Акація біла Бузина, в’яз, клен ясенолистий, осина, тополя канадська, черемха звичайна |
Дерен червоний, липа дрібнолистяна, клен гостролистяний, дуб черешчатий |
Тополя бальзамічна |
Бузина червона |
Акація жовта |
Тополя канадська |
Смерека звичайна |
Бузина червона, клен татарський |
Черемха звичайна |
Акація жовта, сосна |
- |
Ясен звичайний |
Дуб черешчатий |
- |
Примітка. – відсутні дані.